Постанова № 30875418, 10.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 квітня 2013 року 15:05 № 826/3620/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження №155 від 17.01.2013 Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування Розпорядження від 17.01.2013 року № 155.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача Розпорядження Комісії від 17.01.2013 року № 155, винесено на підставі акту про порушення законодавства у сфері страхування № 410/13-10/13/6 від 30.11.2012 р., не ґрунтується на нормах діючого законодавства, оскільки зазначеним Розпорядженням встановлені порушення вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" крім інших, щодо не здійснення виплати страхового відшкодування протягом 15 днів з дня узгодження страховиком розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Позивач вказує, що є підстави вважати, що водій забезпеченого стаховим відшкодуванням транспортного засобу та потерпілі сфальсифікували обставини дорожньо-транспортної пригоди, з метою отримання страхової виплати шляхом обману. Враховуючи, що дорожньо-транспортна пригода була сфальсифікована, то немає підстав вважати даний випадок страховим взагалі.

З огляду на наведене, просить скасувати визнати протиправним та скасувати вказане Розпорядження.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачем позовні вимоги не визнані, в матеріалах справи наявні заперечення на позов, у яких зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог.

Зокрема відповідач вказує, що на адресу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, надійшла скарга від громадянина ОСОБА_2, представника ОСОБА_3, щодо невиконання ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 07.04.2012 № АВ/1717080 (далі - Договір).

Нацкомфінпослуг було розглянуто питання порушені у скарзі, підготовлено та надіслано на адресу Товариства вимогу щодо надання інформації та документів за страховою справою ОСОБА_2 за Договором.

09.11.2012 за №2043/13 ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" надало лист з поясненнями по справі ОСОБА_2 за Договором на 2 аркушах та копії документів до нього на 62 аркушах.

Перевіркою наданих документів по справі ОСОБА_2 за Договором встановлено порушення вимог ст. ст. 36, 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", про що складено акт та прийнято рішення про застосування до ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" заходу впливу у вигляді розпорядження від 17.01.2013 року № 155.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 623444 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" є юридичною особою, ідентифікаційний код 20782312, місце знаходження: 04053 м. Київ, вул. Артема, 40.

07.04.2012 року між позивачем та фізичною особою ОСОБА_5 укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Забезпечений транспортний засіб - автомобіль Citroеn Xsara, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі за текстом - забезпечений транспортний засіб). Та Договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів (ДЦВ) та від нещасного випадку на транспорті (ДНВ) серія DCV № 009506.

20.07.2012 року по вул. Кірова № 3 у м. Ужгороді за участю забезпеченого транспортного засобу (під керуванням ОСОБА_6) сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль Peugeot 308 1.6 HDi, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, належний фізичній особі ОСОБА_3, під управлінням ОСОБА_2, отримав механічні пошкодження.

Водії транспортних засобів - учасників дорожньо-транспортної пригоди повідомили ПАТ СК "ПЗУ Україна" про настання випадку, що має ознаки страхового.

21.07.2012 ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" було отримано від ОСОБА_2 заяву про настання страхового випадку по договору страхування №UA201207210000 із поясненнями про обставини настання страхового випадку. До якої було додані всі документи, передбачені статтею 35 Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", необхідні для отримання страхового відшкодування.

23.07.2012 ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" отримано від Страхувальника заяву про настання страхового випадку по договору страхування №UA201207210000 із поясненнями про обставини настання страхового випадку.

01.08.2012 Суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_8, на замовлення ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна", складено звіт №70 про оцінку автомобіля Peugeot 308 1.6 HDi, д.р.н. НОМЕР_1, згідно з яким вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу Peugeot 308 1.6 HDi, д.р.н. НОМЕР_1, становить 101 548,49 грн., а вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу-93 138,36 грн.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду від 25.07.2012 по справі №712/13670/12, ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні дорожньо - транспортної пригоди.

13.08.2012 року позивачем отримано Висновок №115-12 експертного дослідження по матеріалах страхової події, яка сталася 20 липня 2012 року в м. Ужгороді по вул. Крилова, 47 за участю автомобілів PEUGEOT 308 реєстраційний номер НОМЕР_1 та CITROEN Xsara реєстраційний номер НОМЕР_2.

Відповідно висновку ДП Центру Експертних Досліджень №115-12 експертного дослідження механізму утворення пошкоджень автомобілів Peugeot 308, д.р.н. НОМЕР_1 та Citroen Xsara, д.р.н. НОМЕР_2, комплекс механічних пошкоджень на автомобілях Peugeot 308, д.н. НОМЕР_1 та Citroen Xsara д.н. НОМЕР_2 з технічної точки зору не відповідає і не міг утворитися за обставин події, викладених в поясненнях водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_6, через невідповідність характеру пошкоджень на автомобілях заявленому механізму їх попутного зіткнення».

За результатами розслідування причин та обставин страхового випадку ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" подію, яка мала місце 20.07.2012 із автомобілем Peugeot 308, д.р.н. НОМЕР_1, не визнано страховим випадком.

23.08.2012 ПрАТ СК "ПЗУ Україна", прийняло рішення № 5524-31 про відмову у здійсненні страхового відшкодування ОСОБА_2

30.11.2012 р. Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України складений акт про порушення законодавства у сфері фінансових послуг Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" № 410/13-10/1316. Згідно висновку якого, за результатами перевірки документів по страховій справі громадянина ОСОБА_2 за договором встановлено порушення:

- статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо прийняття страховиком рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування без передбачених цим Законом підстав;

- пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо не здійснення виплати страхового відшкодування протягом 15 днів з дня узгодження страховиком розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування;

- пункту 36.5 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо несплати пені за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика.

На підставі складеного акту № № 410/13-10/1316 від 30.11.2012 р відповідачем прийнято розпорядження від 17.01.2013 № 155, яким встановлено, що ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" порушено вищевказані норми законодавства про фінансові послуги та приписано усунути виявлені порушення вимог законодавства України у сфері надання фінансових послуг у термін до 18.03.2013 року та повідомити про виконання вимог цього розпорядження припису з наданням підтверджуючих документів у термін до 28.03.2013 року.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

У відповідності до ст. 21 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється, в тому числі, і спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

Згідно Положенню про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070/2011, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.

За приписами п. 3 наведеного Положення, основними завданнями Комісії, в тому числі є здійснення в межах своїх повноважень державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням законодавства у відповідній сфері; захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг;

Відповідно до п.п. 36, 39, 41 п. 4 Положення комісія, в тому числі проводить у межах своїх повноважень самостійно або разом з іншими уповноваженими органами виїзні та безвиїзні перевірки діяльності фінансових установ; встановлює згідно із законом порядок та умови застосування заходів впливу; приймає та надсилає фінансовим установам і саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження (приписи) щодо усунення порушень законодавства про фінансові послуги, вимагає надання необхідної інформації та документів.

Таким чином, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг є суб'єктом владних повноважень, та здійснює в даних правовідносинах надані їй наведеними нормативно-правовими актами повноваження.

У розумінні норм ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхувальниками є юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; страховики - це страхові організації, що мають право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування"; потерпілимиє треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу.

За приписами ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Відповідно до ст. 5 Закону про страхування відповідальності об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Таким чином, дія даного Закону направлена на захист як майнових інтересів страхувальників, так і захист прав та інтересів потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах осіб.

Відповідно до статті 32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик або МТСБУ не відшкодовує: шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону; шкоду, заподіяну забезпеченому транспортному засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду; шкоду, заподіяну життю та здоров'ю пасажирів, які знаходилися у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, та які є застрахованими відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України "Про страхування"; шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду; шкоду, заподіяну при використанні забезпеченого транспортного засобу під час тренувальної поїздки чи для участі в офіційних змаганнях; шкоду, яка прямо чи опосередковано викликана чи якій сприяли іонізуюча радіація, викликане довільним ядерним паливом радіоактивне отруєння, радіоактивна, токсична, вибухова чи в іншому відношенні небезпечна властивість довільної вибухової ядерної сполуки чи її ядерного компонента; шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу; шкоду, заподіяну пошкодженням або знищенням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди антикварних речей, виробів з коштовних металів, коштовного та напівкоштовного каміння, біжутерії, предметів релігійного культу, картин, рукописів, грошових знаків, цінних паперів, різного роду документів, філателістичних, нумізматичних та інших колекцій; шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, якщо вона відбулася внаслідок масових заворушень і групових порушень громадського порядку, військових конфліктів, терористичних актів, стихійного лиха, вибуху боєприпасів, пожежі транспортного засобу, не пов'язаної з цією пригодою; шкоду, заподіяну життю та здоров'ю водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Згідно статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є:

- навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров'я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;

- вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного злочину, що призвів до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону);

- невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди;

- неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, суд погоджується з доводами відповідача, що ПАТ СК "ПЗУ Україна" неправомірно відмовлено у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_2 на підставі висновку експертного дослідження № 115-12, що не передбачено ст. 37 Закону.

Щодо доводів позивача про отримання інформації від ТОВ "ЄвроАсистанс" згідно листа №15247/04 від 16.01.2013 року, та подання ПАТ СК "ПЗУ Україна" заяви про злочин до Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області, суд зауважує, що під час розгляду Комісією справи позивач не звертався з клопотанням про продовження строку розгляду справи, разом із доказами, після отримання акту про порушення законодавства у сфері фінансових послуг від 30.11.2012 року № 410/13-10/1316, не звертався із запереченнями на вказаний акт, які згідно п.п. 4.8. Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу від 13 листопада 2003 року № 125, є обов'язковими для розгляду уповноваженою особою Держфінпослуг при розгляді Справи.

Згідно ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Під час розгляду справи в судовому засіданні позивачем не надано суду належних доказів про спричинення навмисної шкоди ОСОБА_2 та ОСОБА_6., фальсифікації обставин дорожньо-транспортної пригоди, з метою отримання страхової виплати шляхом обману.

Надана позивачем копія Заяви про злочин від 27.02.2013 року вих. 3066/13, не містить вхідного реєстраційного номеру Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області, позивачем не надано талон - повідомлення та відомостей про прийняття рішення правоохоронним органом у порядку ч. 2 ст. 197 Кримінального кодексу України.

У зв'язку із вищевказаним доводи позивача про інсценування ОСОБА_2 та ОСОБА_6., дорожньо - транспортної пригоди з метою настання страхового випадку, суд, з урахуванням вимог ст. 62 Конституції України до уваги не приймає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати зокрема такі заходи впливу як зобов'язання порушника вжити заходів для усунення порушення.

Згідно п. 2.2 розділу Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 року № 2319, рішення про зобов'язання порушника вжити заходів для усунення порушення оформляється письмовим розпорядженням (приписом) Нацкомфінпослуг. Метою застосування даного заходу впливу є усунення особою у визначений у розпорядженні (приписі) строк виявлених порушень законодавства про фінансові послуги.

Письмове розпорядження (припис) Нацкомфінпослуг повинно містити:дату та номер розпорядження (припису), місце його складання;відомості про особу (повне найменування юридичної особи, місцезнаходження, код за ЄДРПОУ);зміст виявленого порушення законодавства про фінансові послуги;норму законодавства про фінансові послуги, яку порушено особою;посилання на дату і номер акта про правопорушення, в якому зафіксоване порушення законодавства про фінансові послуги;строк усунення особою порушення законодавства про фінансові послуги та повідомлення Нацкомфінпослуг про усунення порушення законодавства про фінансові послуги; прізвище, ініціали та підпис Голови Нацкомфінпослуг або члена Нацкомфінпослуг, який виконує обов'язки та повноваження Голови Нацкомфінпослуг; відбиток печатки Нацкомфінпослуг.

Невиконання вимог письмового розпорядження (припису) є підставою для застосування інших заходів впливу у визначених законом випадках.

У відповідності до положень п. 4.1 розділу 4 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 13 листопада 2003 року № 125 (чинного на момент розгляду справи та складання акту), провадження у справі є обов'язковою передумовою застосування заходів впливу, передбачених підпунктами 1-6 пункту 2.1 цього Положення. У разі виявлення порушень законодавства про фінансові послуги посадові особи Держфінпослуг зобов'язані скласти акт про порушення або акт перевірки з викладенням у ньому змісту виявлених порушень. Виявлені посадовими особами Держфінпослуг факти порушення законодавства про фінансові послуги чітко викладаються в акті про порушення або в акті перевірки із зазначенням доказів та з посиланням на відповідну норму закону та/або іншого нормативно-правового акта. Доказами в справі є будь-які фактичні дані, отримані в законному порядку, що свідчать про наявність чи відсутність порушення.

Таким чином, відповідачем при складанні акту про порушення законодавства у сфері фінансових послуг страхування ПАТ СК "ПЗУ Україна" та розпорядження від 17.01.2013 року № 155, дотримані норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 13 листопада 2003 року № 125, Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 року № 2319, оскільки позивач неправомірно відмовив у здійсненні страхового відшкодування, не прийняв відповідного рішення щодо відшкодування шкоди потерпілій особі, та його сплати у спосіб та порядку, передбаченому наведеним вище Законом.

З огляду на наведене, на думку суду, оскаржуване розпорядження про застосування заходу впливу до ПАТ СК "ПЗУ Україна" від 17.01.2013 року № 155 року прийнято відповідачем обґрунтовано та на підставі діючого законодавства, відповідає обставинам справи та правильному застосуванню норм матеріального права, оскільки матеріалами справи підтверджені факти неправомірної відмови позивача у здійсненні страхового відшкодування, прийняття рішення та виплати страхового відшкодування, чим порушені приписи ст.ст. 36 - 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

За ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б доводили неправомірність оскаржуваного Розпорядження суб'єкта владних повноважень позивач суду не надав.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У позові Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій