Постанова № 30875372, 17.04.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2013 року 810/1701/13-а

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26,

час прийняття постанови : 14 год. 40 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г.

при секретарі: Васковець М.С.

за участю

представника позивача - Герасименко К.Ю., Терещенка Ю.В.

представника відповідача - Падун Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "АктивТоргКріп" до Київської обласної митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №125000004/2013/11165/1 від 20.02.2013 р. та рішення (картку) відмови у митному оформленні (випуску) товарів №125130004/2013/00032 від 20.02.2013 року,

в с т а н о в и в:

Позивач - Приватне підприємство «АктивТоргКріп» звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської обласної митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №125000004/2013/11165/1 від 20.02.2013 р. та рішення (картку) відмови у митному оформленні (випуску) товарів №125130004/2013/00032 від 20.02.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідності до умов зовнішньоекономічного контракту №001UA від 01.11.2012р., Приватним підприємством «АктивТоргКріп», було придбано в КНР у компанії «ЕС Іnternational (Nantong) Co., Ltd.» та ввезено на митну територію України в митному режимі «ДЕ Імпорт - 40» крепіжні вироби (коди товарної номенклатури 7318220090; 7318210090; 7318159090; 7318149990; 7318130000), відповідно до митної декларації форми МД-2 №125130004.2013.905797 від 19.02.2013р. та декларації митної вартості за №125130004/2013/905797 від 18.02.2013р. й додатків, на підтвердження числових значень складових митної вартості для здійснення митних процедур, поданих 19.02.2013р. у відповідності до статті 257 Митного Кодексу України (Далі МКУ) в електронній формі, митним брокером Ковальчук С.Ю., уповноваженою особою декларанта, до митного посту "Святошин" Київської обласної митниці, що діє на підставі Положення «Про митний пост «Святошин» Київської обласної митниці, затвердженого Наказом Київської обласної митниці №567 від 07.11.2012р. та є відокремленим структурним підрозділом відповідача, без статусу юридичної особи.

Позивачем для підтвердження заявленої митної вартості ввезеної продукції, 19.02.2013р. надавались відповідачу шляхом електронного декларування документи, які підтверджують числові значення вартості упаковки та витрат на транспортування, що є складовою митної вартості по даній партії товару.

Митна вартість пред'явлених до митного оформлення товарів була визначена позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту), наведеним у рахунку - фактурі (інвойсі) №12ЕС- 05228 від 09.11.2012р.; специфікаціях та митній декларації форми МД-2 №125130004.2013/905797 від 19.02.2013р., й становить загальну суму 31423,98 долари США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 251171,87 грн. за курсом 7,99.

20.02.2013р. відповідачем після розгляду поданих позивачем під час митного декларування документів, було прийняте, без урахування фактичних обставин та змісту ч. 3, 5 статті 53 Митного кодексу України, рішення про коригування митної вартості ввезених позивачем товарів за №125000004/2013/110165/1, митну вартість ввезеної позивачем продукції у графі 30 оскарженого рішення про коригування, було необґрунтовано збільшено з 31423,98 доларів США до 116757,45 доларів.

На підставі рішення про коригування митної вартості товарів від 20.02.2013р., відповідач прийняв рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, у вигляді Картки відмови від 20.02.2013р. №125130004/2013/00032.

В обґрунтування рішення від 20.02.2013р. про коригування митної вартості товарів №125000004/2013/110165/1, відповідачем наведено посилання на застосування митним органом методу №6 (Резервний метод), через ненадання позивачем додаткових документів для підтвердження митної вартості ввезених товарів, а саме: висновку експертної організації; транспортних документів (договір про перевезення; рахунок - фактуру від виконавця договору на надані транспортно - експедиційні послуги; банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортних послуг.

Позивач вважає, що оскаржувані рішення є протиправними, оскільки були прийняті з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності, додержання прав та охоронюваних законом інтересів позивача, тому звернувся з даним позовом до суду.

Представники позивача Герасименко К.Ю., Терещенко Ю.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, підтвердили обставини, викладені позовній заяві та письмових поясненнях, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача - Київської обласної митниці Падун Є.В. позовні вимоги не визнав, з підстав, зазначених у письмових запереченнях на позов, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач - Приватне підприємство «АктивТоргКріп» є юридичною особою, що зареєстроване 18.10.2010 року за №1 339 102 0000 006832, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серії АБ №991445.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2012 року було укладено контракт купівлі-продажу №001UA між Приватним підприємством «АктивТоргКріп» (покупець), та компанією «ЕС Іnternational (Nantong) Co., Ltd.» (Китай) (продавець), предметом якого є купівля-продаж товарів промислового, будівельного та іншого призначення в тому числі , але не виключно крепіжні вироби, металеві вироби (болти, гвинти, гайки, шурупи, саморізи, інше) і іншої продукції і товарів промислового, будівельного іншого призначення , кількість і якість яких зазначається в специфікаціях на кожну поставлену партію продукції.

У відповідності до умов зовнішньоекономічного контракту №001UA від 01.11.2012р., Приватним підприємством «АктивТоргКріп», було придбано в КНР у компанії «ЕС Іnternational (Nantong) Co., Ltd.» та ввезено на митну територію України в митному режимі «ДЕ Імпорт - 40» крепіжні вироби (коди товарної номенклатури 7318220090; 7318210090; 7318159090; 7318149990; 7318130000), відповідно до митної декларації форми МД-2 №125130004.2013.905797 від 19.02.2013р. та декларації митної вартості за №125130004/2013/905797 від 18.02.2013р. і додатків, на підтвердження числових значень складових митної вартості для здійснення митних процедур, поданих 19.02.2013р. у відповідності до статті 257 МКУ в електронній формі, митним брокером Ковальчук С.Ю., уповноваженою особою декларанта, до митного посту "Святошин" Київської обласної митниці, що діє на підставі Положення «Про митний пост «Святошин» Київської обласної митниці, затвердженого Наказом Київської обласної митниці №567 від 07.11.2012р. та є відокремленим структурним підрозділом відповідача, без статусу юридичної особи.

Позивачем для підтвердження заявленої митної вартості ввезеної продукції, 19.02.2013р. надавались відповідачу шляхом електронного декларування документи, які підтверджують числові значення вартості упаковки та витрат на транспортування, що є складовою митної вартості по даній партії товару, а саме: Зовнішньоекономічний контракт №001UA від 01.11.2012р.; Доповнення до зовнішньоекономічного контракту №1 від 11.02.2013р.; Доповнення до зовнішньоекономічного контракту Специфікація №12ЕС-05228 від 09.11.2012р.; митна декларація форми МД-2 №125130004.2013/905797 від 19.02.2013р.; декларація митної вартості №125130004/2013/905797 від 18.02.2013р.; рахунок-фактура (інвойс) 12ЕС-05228 від 09.11.2012р.; Договір (контракт) про перевезення УТГ00003 від 13.02.2013р.; Картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №125/2012/0001828 від 08.02.2013р.; Акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №500040406/2013/000645 від 16.02.2013р.; Міжнародна автомобільна накладна (CMR) №7032 від 17.02.2013р.; Коносамент (Bill of Lading) №S012110436 від 09.11.2012р.; Документ, що підтверджує вартість перевезення вантажу №38 від 18.02.2013р.; Прейскурант (прайс - лист) виробника товару б/н від 09.11.2012р.; Пакувальний лист б/н від 09.11.2012р.; Договір про надання послуг митного брокера №01-02/13 від 01.02.2013р.; Довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належить резиденту України і знаходиться за її межами №22201041 від 18.01.2013р.; Інформація про позитивні результати здійснення санітарно - епідеміологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) №2761 від 09.11.2012р.; Інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю №2730 від 17.02.2013р.; Інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №9000 від 13.02.2013р.; декларація про походження товару №ССРІТ113949475 від 14.01.2013р.; Екологічна декларація №4642 від 13.02.2013р.; Копія митної декларації країни відправлення №223120120813051735 від 06.11.2012р.

Митна вартість пред'явлених до митного оформлення товарів була визначена позивачем за основним методом (за ціною договору (контракту), наведеним у рахунку - фактурі (інвойсі) №12ЕС- 05228 від 09.11.2012р.; специфікаціях та митній декларації форми МД-2 №125130004.2013/905797 від 19.02.2013р., і становила загальну суму 31423,98 долари США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 251171,87 грн. за курсом 7,99.

20.02.2013р. відповідачем після розгляду поданих позивачем під час митного декларування документів, було прийняте рішення про коригування митної вартості ввезених позивачем товарів за №125000004/2013/110165/1, митну вартість ввезеної позивачем продукції у графі 30 збільшено з 31423,98 тисяч доларів США до 116757,45 доларів США .

На підставі рішення про коригування митної вартості товарів від 20.02.2013р., відповідач прийняв рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, у вигляді Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.02.2013р. №125130004/2013/00032.

В обґрунтування рішення від 20.02.2013р. про коригування митної вартості товарів №125000004/2013/110165/1, відповідачем наведено посилання на застосування митним органом методу №6 (Резервний метод), через ненадання позивачем додаткових документів для підтвердження митної вартості ввезених товарів, а саме: висновку експертної організації; транспортних документів (договір про перевезення; рахунок - фактуру від виконавця договору на надані транспортно - експедиційні послуги; банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортних послуг.

Позивач не погоджується з рішення про коригування митної вартості №125000004/2013/110165/1 від 20.02.2013р., Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.02.2013р. №125130004/2013/00032, тому звернувся з даними позовом до суду.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 336 Митного кодексу України, Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом: перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян); обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України; усного опитування громадян та посадових осіб підприємств; огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на митні органи; перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем; проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Тобто, митний орган має право здійснювати митний контроль, тобто проводити відповідні митні процедури (зокрема, й справляти передбачені законом податки і збори) і перевіряти документи, необхідні для здійснення митного контролю, після оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів. Натомість декларант має виконати свої обов'язки щодо проходження митних процедур та сплатити належні податки і збори.

Статтею 49 МКУ передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ст. 51 МКУ митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно зі ст. 54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМСУ від 13 липня 2012 року № 362 (далі - Методичні рекомендації), а саме п. 2 розділу 2 передбачено, що робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом: Вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; Вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування до митного кордону України; Перевірки включення/не включення складових митної вартості, в тому числі, на підставі наявної у митного органу інформації щодо наявності таких складових митної вартості (результати документальних перевірок, відповіді на запити для встановлення автентичності тощо); Порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів; Порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; Перевірки наявності взаємозв'язку продавця та покупця; Перевірки інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов'язаними особами, щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним методом до однієї з операцій, які наведені у частині вісімнадцятій статті 58 Кодексу; Перевірки особливостей формування вартості окремих видів товарів відповідно до розділу 3 Методичних рекомендацій; Перевірки наявності знижок/нарахувань з/до ціни оцінюваних товарів; Перевірки наявності продажу оцінюваних товарів на експорт в Україну; Перевірки наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість товарів; Перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів; Перевірки наявності прийнятих іншими митними органами рішень про коригування митної вартості товарів, що ввозились на виконання того ж зовнішньоекономічного договору (контракту) або документу, який його замінює, що і оцінювані товари.

Відповідно до розділу 5 Методичних рекомендацій, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовуються такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від Держмитслужби України, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити митних органів та/або Держмитслужби України; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між Держмитслужби України та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація, отримана в мережі Інтернет (офіційні сайти виробників товарів, прайс-листи Інтернет-магазинів тощо).

Також, зазначені повноваження посадових осіб митного органу висвітлені і в наказі Державної митної служби України від 24 червня 2009 року № 602 (чинного на момент митного оформлення) «Про затвердження Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 липня 2009 р. за №669/16685.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до розділу III Правил заповнення граф ДМВ, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18 червня 2012 р. за №984/21296 (далі - наказ №599) у графі 20 декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо ці витрати відповідно до умов поставки (графа З ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(а) ДМВ).

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунку- фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Київською обласною митницею було проаналізовано інформацію, що містилась у товаросупровідних документах, наданих позивачем до митного оформлення за митною декларацією від 18.02.2013 р. №125130004/2013/905797, цінову інформацію Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України на товари, що ввозились на митну територію України у період заявлення товару до митного оформлення.

Відповідачем було встановлено, що позивачем було задекларовано вартість транспортних витрат на загальну суму 9372,5 грн., однак належних підтверджуючих документів відповідно до ч.2 ст.53 МКУ та наказу №599 надано не було.

Надана позивачем довідка про транспортні витрати від 18.02.2013 вих. №38 від ПП «Укртрансгруп» на суму 9372,5 грн. не являється належним документом в розумінні наказу №599 та лише може містити домовленість між двома сторонами на взаємовигідних умовах.

Крім того, в листі Посла України у Китайській народній республіці Костенка Ю.В. від 19.09.2012р. №6156/10-200- 1914, в якому наведена інформація про тарифи на транспортування з КНР зазначено, що вартість транспортування з КНР до Південної митниці стандартного 20-футового контейнеру становить 1850-2200$ США, що еквівалентно 14 781-17 578 грн., що значно більше заявленої позивачем вартості.

Також, митна вартість товарів заявлена позивачем відрізнялась від середньоконтрактної вартості, що була визначена митницею під час порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари.

Відповідно до Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДМСУ наявна інформація, стосовно ціни митного оформлення товарів, які ввозив позивач, більше заявленої.

Згідно ч. 3 ст. 53 МКУ, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 18 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Статтею 54 Митного Кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

З урахуванням аналізу інформації, що міститься у поданих до митного оформлення документах, перевірки цінової інформації на товари, які ввозились на митну територію України та міститься у ЄАІС ДМСУ, консультації з декларантом, у відповідності до ст.53 МКУ декларанту Ковальчук С.Ю. в письмовій формі на зворотному боці декларації митної вартості від 18.02.2013 р. №125130004/2013/905797 було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а саме: висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, відповідну бухгалтерську документацію (транспортні документи: договір про перевезення, рахунок-фактуру від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг, банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг).

Дані вимоги зазначені у письмовому вигляді на зворотному боці декларації митної вартості з якими декларант 19.02.2013 р. ознайомилася, про що свідчить вчинений нею запис: «Ознайомлена Ковальчук С. Ю.».

Згідно ч. 1 ст. 266 МКУ декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

В цей же день 19.02.2013 декларантом Ковальчук С.Ю. було здійснено запис: "Додаткових документів на даний момент не надаю. Бажаю отримати рішення з метою випуску товарів у вільний обіг згідно ст. 55 МКУ", проставлено дату, прізвище та підпис декларанта.

Неподання жодного з додаткових документів, згідно витребуваного переліку, позбавляють митний орган можливості підтвердити заявлену митну вартість товарів, а також дає підстави вважати, що позивач намагався приховати дану інформацію від митного органу.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням того, що декларантом ПП «АктивТоргКріп» на вимогу митного органу не надано жодного із додаткових документів та побажання декларанта отримати Рішення митного органу для випуску товару у вільний обіг згідно ст. 55 МКУ, митним органом було скориговано митну вартість товарів з урахуванням інформації наявної у митного органу.

Визначення митної вартості товару «вироби з різьбою та без різьби з чорних металів», митним органом здійснювалося у відповідності до статей 49-64 Митного кодексу України, Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМСУ від 13 липня 2012 року № 362, Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Держмитслужби України від 24.06.09 №602, цінової інформації, наявної у митного органу.

Оскільки, заявлена позивачем митна вартість не відповідала цінам, що склалися на відповідний товар на ринку імпорту на момент здійснення імпортної операції, що є порушенням п. 6 Указу Президента України від 25.08.1994 р. № 475/94 „Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів", яким встановлено, що при здійсненні суб'єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника, контрактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції. Відповідальність за обґрунтування цін за зовнішньоекономічними контрактами покладається на суб'єктів підприємницької діяльності.

Згідно підпункту 1.4. п. 1 Розділу 2 Наказу ДМСУ № 602 контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів здійснюється шляхом контролю правильності обрання декларантом методу визначення митної вартості.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а)за ціною договору щодо ідентичних товарів; б)за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в)на основі віднімання вартості; г)на снові додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Тобто, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.

До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості товарів.

Так, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до митної декларації №125130004/2013/905797 від 18.02.2013 року декларантом під час визначення митної вартості товарів був використаний метод за ціною договору (контракту), тобто метод визначення митної вартості № 1.

Згідно ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Щодо тверджень позивача з приводу неправомірності застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості, зазначаємо, що в графі 33 Рішення про коригування митної вартості від 20.02.2013р. №125000004/2013/110165/1 чітко обґрунтовано неможливість застосування попередніх методів визначення митної вартості.

Зокрема в ній зазначається, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовується тому, що декларантом не подано додаткові документи для підтвердження митної вартості; метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів та метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовується у зв'язку з невиконанням вимог ст. 59-60 МКУ; методи згідно ст. 62 та 63 не застосовуються у зв'язку з відсутньою інформацією щодо ціни складових для визначення за даними методами. Резервний метод використаний з урахуванням інформації, наявної в митному органі, зазначено номера конкретних декларацій:

МД 100190000/2/342212 від 26.11.2012р., МД 100270000/3/194518 від 19.02.2013р., МД 305090000/3/623 від 16.01.2013р., МД 204060000/2/5765 від 10.12.2012р., МД 500060001/2/23400 від 13.12.2012р.. Зазначено факт проведення консультацій митного органу з декларантом відповідно до ст. 57 МКУ. Перелік вимог, виконання яких дасть можливість митному органу визнати митну вартість товарів. З даним рішенням декларант був ознайомлений і отримав його 20.02.2013 р.

Факт проведення консультації з декларантом підтверджується і записом на зворотному боці декларацій митної вартості №125130004/2013/905797 від 18.02.2013р. , де посадовою особою митного органу було роз'яснено декларанту вимоги розділу III Митного кодексу України, порядок та умови застосування методів митної вартості (основного та другорядних), а також зазначено факт проведення такої консультації. Декларант, у свою чергу, ознайомився під підпис, без будь-яких зауважень, не зазначаючи потреби в будь-яких інших детальних консультацій.

Отже, судом встановлено, що з декларантом були проведенні належні консультації, щодо вибору методу визначення митної вартості.

Саме декларант є зацікавленою особою щодо митного оформлення задекларованого ним товару, а тому він повинен доводити правильність визначення ним митної вартості всіма передбаченими законом способами та брати активну участь у проведенні процедури консультацій з метою обрання підстав для застосування певного методу визначення митної вартості задекларованого ним товару.

Згідно зі статтею 266 Митного кодексу України, на декларанта докладений обов'язок надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Це безпосередньо стосується таких норм міжнародного права, як стаття VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі ГАТТ).

Пунктом 2 (а) статті VII ГАТТ встановлено, що оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару.

Згідно з пунктом 2 (b) статті під «дійсною вартістю» повинна розумітися ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.

Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до пункту (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений.

Таким чином, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості.

Згідно з ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ ніщо не повинно тлумачитись так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митного оцінювання.

Оскільки позивачем у встановленому порядку не підтверджено заявлену ним митну вартість товару, як того вимагає закон, а саме декларантом не надано належних додаткових документів, які б підтвердили заявлену митну вартість товарів, та враховуючи наявну в митниці цінову інформацію, застосувати перший метод визначення митної вартості було неможливо. Отже, визначення митної вартості здійснювалось відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України шляхом послідовного використання методів визначення митної вартості (статті 59- 64 Митного кодексу України).

Для застосування другорядних методів визначення митної вартості щодо ідентичних та подібних товарів згідно зі статями 59 та 60 Митного кодексу України, необхідно мати інформацію для порівняння ціни продажу ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів в Україну.

Зазначеними статями Митного кодексу України чітко визначено, що саме розуміється під ідентичними та подібними (аналогічними) товарами (частина друга статей 59, 60 Митного кодексу України), а також зазначені ознаки таких товарів, зокрема, фізичні характеристики, якість та репутація цих товарів на ринку, країна виробництва, виробник, наявність торгової марки.

Статтею 61 Митного кодексу України передбачено застереження щодо умов застосування методів визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів: товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються.

Оскільки інформація, яка б відповідала вищезазначеним ознакам відсутня, то використання другорядних методів визначення митної вартості щодо ідентичних та подібних товарів згідно ст.ст.59-60 Митного кодексу України було неможливим.

Відповідно до статті 62 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість імпортних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58-61 цього Кодексу, їх митна вартість визначається згідно з положеннями цієї статті на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта послідовність застосування цієї статті та статті 63 цього Кодексу може бути зворотною.

Тобто, другорядні методи визначення митної вартості на основі віднімання або додавання вартості можуть застосовуватися у будь-якій послідовності за вимогою декларанта.

Застосування другорядних методів в) та г) передбачає наявність інформації: щодо продажу (відчуження) оцінюваних, ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів на митній території України (метод в); про вартість товарів, які оцінюються, надану виробником або від його імені, яка повинна складатися із сум: вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів; обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну; загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду (метод г).

Інформація для застосування зазначених методів (в та г) у митниці була відсутня: позивачем в ході консультацій не надано будь-яких відомостей, а митниця не володіє інформацією щодо продажу (відчуження) товарів на митній території України, оскільки не здійснює контроль за товарами після їх митного оформлення та випуску у вільний обіг.

Згідно з приписами статті 63 Митного кодексу України, яка регламентує порядок використання методу визначення митної вартості на основі додавання вартості, посадова особа митного органу не може вимагати або примушувати будь-яку особу, яка не є резидентом, надавати для вивчення або дозволяти одержувати доступ до будь-якого рахунка чи інших записів для цілей визначення обчисленої вартості.

Відповідно до ст. 64 Митного Кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

На підставі вищевикладеного, відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України Київською обласною митницею було здійснено послідовний перехід від першого до останнього методу визначення митної вартості заявленого товару і застосовано резервний метод.

Отже, відповідачем було правомірно винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 20.02.2013 №125000004/2013/110165/1 та скориговано митну вартість на товари.

Також, слід відмітити, що митним законодавством України не передбачено ані прийняття рішення про незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості товарів, ані викладення в рішенні про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) причин не застосування інших методів, а ніж резервного методу визначення митної вартості товару.

Отже, дії відповідача щодо визначення митної вартості товарів є законними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України, прийняте рішення про коригування митної вартості є обґрунтованим та правомірним.

Крім того, декларанту ПП „АктивТоргКріп" були надані роз'яснення, що згідно пунктів 7,8,9 ст.55 МКУ у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості митний орган за зверненням декларанта випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

ПП «АктивТоргКрип» не використана можливість випустити товар у вільний обіг згідно 55 ст. МКУ, що підтверджується формою ЄУД для розміщення товарів на тимчасове зберігання строком до 22.05.2013р.

Листом від 11.03.2013р. №5 ПП «АктивТоргКріп» було надано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Документи, подані ПП «АктивТоргКріп» в якості додаткових, а саме: експертне заключення ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 27.02.2013року №801, банківський платіжний документ на підтвердження факту оплати ПП «АктивТоргКріп» транспортно-експедиційних послуг (платіжне доручення №6 від 25.02.2013 на суму 33089,00 грн.), Акт виконання робіт від 03.03.2012р. №14 на підтвердження транспортно-експедиційних послуг, прайс-лист фірми виробника товару були взяті до уваги митним органом, але не стали підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Щодо листа ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 27.02.2013р., №801 суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 3 ст.53 МКУ одним із додаткових документів зазначено: «висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством». Такий перелік організацій зазначений у Законі України від 12.07.2001р , "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Частиною 5 цього закону передбачено, що суб'єктами оціночної діяльності є суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону, та на підставі якого дозвільного документа Фонду державного майна воно діяло.

Отже, в силу вимог Митного кодексу України лист відповідного підприємства не може бути прийнятий до уваги, оскільки без відповідних дозвільних документів ДП «Укрпромзовнішекспертиза» не наділене законодавством повноваженнями щодо проведення оцінки майна та майнових прав.

Крім того, експертом ДП «Укрпромзовнішекспертиза» не було дотримано вимог щодо використання при здійсненні експертного дослідження витратного, дохідного та порівняльного методів оцінки майна та майнових прав. Відповідні вимоги при здійсненні даної оцінки зазначені в Національному стандарті № 1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003р. №1440.

Висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» ґрунтується лише на комерційній пропозиції, отриманої від позивача. Даний висновок носить консультативний характер в якості орієнтовної довідкової інформації при визначенні митної вартості товару, остаточне ж рішення, відповідно до Митного кодексу України, приймається посадовою особою митного органу, уповноваженою на визначення митної вартості товарів. Таким чином, ДП «Укрпромзовнішекспертиза» надаючи свій висновок без посилання на документи, які дають право на здійснення оцінки майна та майнових прав не є організацією, яка здійснює свою діяльність згідно вище зазначеного закону.

Отже, в розумінні Митного кодексу України лист ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 27.02.2013р. №801 не може бути прийнятий до уваги як митним органом так і судом.

Також, в наданій до митного оформлення довідці про транспортні витрати №38 від 18.02.2013р. вказано, що транспортні витрати по доставці вантажу морським контейнером ТGHU0327032 складають 9 372,5 грн. В Акті про виконання робіт №14 від 06.03.2013р., наданим ПП «Укртрансгруп» вказано, що зазначений Акт заключений на суму 9 372,5 грн.

Про те, в платіжному дорученні №6 від 25.02.2013р. щодо підтвердження факту оплати ПП «АктивТоргКріп» транспортно-експедиційних послуг ПП «Укртрансгруп» вказана сума 33 089,00 грн.

Представники позивача у судовому засіданні повідомили про те, що згідно Договору №УТГ00003 від 13.02.2013р. "На транспортно - експедиційне обслуговування зовнішньоторгових вантажів", ПП "Укртрансгруп" брало на себе обов'язки та виконало доставку вантажу: шайби, гвинти, крючки, загальною вагою 26361, 00 кг., морським контейнером TGHV 0327032 на умовах FOB Шанхай, згідно Коносаменту (Bill of Lading) №S012110436 від 09.11.2012р. за маршрутом порт Шанхай -Іллічівський морський порт, про те не надали будь -яких пояснень з приводу реальності виконання вказаного договору №УТГ00003 від 13.02.2013р. у частині здійснення фактичної доставки вантажу морем до пункту призначення: Україна, Іллічівський морський порт 14.02.2013 року з відповідним врахуванням часу та відстані.

У зв'язку з чим, суд не бере до уваги Договір №УТГ00003 від 13.02.2013р. "На транспортно-експедиційне обслуговування зовнішньоторгових вантажів", оскільки на момент укладення даного договору вантаж з 09.11.2012 року перебував на шляху до України, що підтверджується Коносаментом (Bill of Lading) №S012110436 від 09.11.2012р. та прибув за адресою призначення 14.02.2013 року. Тобто, наступного дня після укладення даного договору.

Крім того, в якості додаткових документів була надана комерційна пропозиція від 09.11.2012р. (а не прайс-лист виробника товару), яка за своїм змістом є домовленістю двох сторін. Прайс-лист виставляється виробником на загальних умовах для майбутніх покупців певного ринку даної продукції, а не для конкретного імпортера після укладення з ним зовнішньоекономічного контракту. Домовленість між двома сторонами може містити в собі зацікавленість кожної зі сторін, включаючи надання знижок або переваг на умовах інших видів взаєморозрахунків.

Також, надана комерційна пропозиція адресована виключно ПП «АктивТоргКріп» та не розповсюджується на інших суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, тобто не відображає ринкової ціни оцінюваних товарів.

Верховний суд України при розгляді справи аналогічної категорії за позовом ВАТ «Грета» до Східної митниці Державної митної служби України, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішень, а саме в постанові від 10.04.2012р. , дійшов до висновку, що митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Відповідно до ч.8 ст.55 МКУ протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Частиною 9 ст. 55 МКУ передбачено, що у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх додання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

Враховуючи вищевикладене, Київською обласною митницею, відповідно до пункту 9 статті 53 Митного кодексу України, листом від 15.03.13 № 12-45/3/09-1908 було повідомлено ПП «АктивТоргКріп», що Рішення митного органу від 20.02.2013р. №125000004/2013/110165/1 вважається дійсним.

Не знайшло підтвердження в судовому засіданні і посилання позивача на те, що митниця порушила п'ятиденний термін надання відповіді підприємству у зв'язку з наступним.

Відповідь на звернення ПП «АктиТоргКріп» від 11.03.13 №5, була підготовлена у встановлений законодавством термін, а саме 15.03.2013 року , зареєстрована у митниці за № 12-45/3/09-1908, але не була надіслана у зв'язку з неодноразовим проханням (засобами телефонного зв'язку в період з 15.03.2013р. по 21.03.2013р.) представника підприємства отримати лист власноруч.

Дане право митниці підтверджується п. 236 Типової інструкції з діловодства в митній службі України, затвердженої наказом Державної митної служби України від 03.12.2012 №690, зареєстровані листи, які адресовані установам, на прохання останніх можуть передаватися безпосередньо їх уповноваженим представникам тільки посадовою особою служби діловодства (за умови пред'явлення цієї установи документа, що засвідчує особу та її повноваження) наручно під підпис.

Так як станом на 21.03.2013 р. заявник за відповіддю не з'явився, лист Київської обласної митниці від 15.03.2013 № 12-45/3/09-1908 був надісланий поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) на ім'я директора ПП «АктивТоргКріп» 21.03.2013р..

Відповідно до частини першої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача не ґрунтуються на нормах законодавства і є безпідставними, а рішення Київської обласної митниці є правомірними та такими, що винесені в межах діючого законодавства, тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною другою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позову Приватного підприємства "АктивТоргКріп" до Київської обласної митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №125000004/2013/11165/1 від 20.02.2013 р. та рішення (картку) відмови у митному оформленні (випуску) товарів №125130004/2013/00032 від 20.02.2013 року- відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя : Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 19 квітня 2013 р.