Ухвала суду № 30875037, 04.02.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

04.02.13 Справа № 5015/3292/11

За Скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; р.н. НОМЕР_1)

на дії Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції

У справі за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; р.н. НОМЕР_1)

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (юридична адреса: АДРЕСА_2; р.н. НОМЕР_2; фактичне місцезнаходження: АДРЕСА_3)

про усунення перешкод у здійсненні права користування та зобов'язання повернути майно.

Суддя О.Шпакович

Секретар І.Столяр

Представники:

Позивача: не з'явився;

Відповідача: не з'явився;

Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції: не з'явився.

Позивачем у справі 5015/3292/11 подано Скаргу на дії Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції у ході виконання Наказу Господарського суду Львівської області від 15.03.2012, виданого на виконання Рішення суду від 21.12.2011 (у справі № 5015/3292/11), яким задоволено позов (повністю) і встановлено обов'язок Відповідача повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (у 20-денний строк) морозильні камери: марки «Mondiale» (із логотипом СS 30 GT) у кількості 55 штук та марки «BYFAL» (із логотипом СS 40 GT) у кількості 47 штук.

При цьому, заявлено вимогу: визнати незаконною та скасувати Постанову від 12.12.2012 у виконавчому провадженні № 35106093 (винесену Шевченківським відділом Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції), якою повернено Позивачу (Стягувачу) Наказ Господарського суду Львівської області від 15.03.2012 на підставі норм ст.ст. 47 (п. 4 ч. 1), 50 ЗУ «Про виконавче провадження» (у зв'язку з фактом перешкоджання Стягувачем вчиненню виконавчих дій, зазначеним в Актах державного виконавця від 26.11.2012 та 11.12.2012).

Позивачем 15.01.2013 подано у суд додаткові документи, які долучено до матеріалів справи.

Відповідачем 18.01.2013 заявлено (письмово) безпідставне Клопотання про відкладення розгляду Скарги.

28.01.2013 Шевченківським відділом Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції подано Заперечення на Скаргу, у якому зазначено про правомірність винесення оскарженої Постанови.

У ході ознайомлення із поданими документами стосовно обставин, зазначених у Скарзі, - судом встановлено:

На підставі Наказу Господарського суду Львівської області від 15.03.2012, виданого на виконання Рішення від 21.12.2011, Шевченківським відділом Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції 08.11.2012 винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження (№ 35106093), у пункті 2 якого зазначено обов'язок Відповідача (Боржника) самостійно виконати вимоги Наказу суду до 14.11.2012.

Оскільки Відповідачем (Боржником) Рішення (Наказ) суду не виконано, Шевченківським відділом ДВС ЛМУЮ надіслано Божнику і Стягувачу Попередження № В-8/36624 від 15.11.2012 про призначення на 26.11.2012 примусового виконання Рішення (Наказу) суду.

Також, Боржнику і Стягувачу повторно надіслано аналогічне Попередження № В-8/37840 від 27.11.2012.

Отже, підставою призначення примусового виконання Рішення (Наказу) суду був факт невиконання Відповідачем (Боржником) обов'язку, зазначеного у п. 2 Постанови від 08.11.2012 Шевченківського відділу ДВС ЛМУЮ.

У Попередженнях про призначення примусового виконання Рішення (Наказу) суду не зазначено про обов'язкову участь Відповідача (Боржника) при вчиненні виконавчих дій, проте, визначено обов'язок Позивача (Стягувача): «забезпечити робочу силу та транспорт для транспортування холодильних камер».

При цьому, не надано жодного правового обґрунтування:

- вимоги до Позивача (Стягувача) про забезпечення вивезення майна, що знаходиться у Відповідача (Боржника);

- відсутності вимог до Відповідача (Боржника) про вчинення дій, спрямованих на виконання Рішення (Наказу) суду щодо повернення майна.

Зазначені Шевченківським відділом ДВС ЛМУЮ (у Постанові від 12.12.2012) Акти від 26.11.2012 та 11.12.2012 - суду не надано.

Виходячи з норм ст. 47 (п. 4 ч. 1) ЗУ «Про виконавче провадження», підставою повернення виконавчого документу (Стягувачу) є виключно факт перешкоджання Стягувачем проведенню виконавчих дій або факт нездійснення ним авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій (авансування яких передбачено Законом «Про виконавче провадження»).

Проте, докази перешкоджання Стягувачем (Позивачем) провадженню виконавчих дій - відсутні.

Факт незабезпечення Позивачем (Стягувачем), який знаходиться у Київській області, робочої сили та автотранспорту для вивезення майна від Відповідача (Боржника), що знаходиться у місті Львові, не є перешкоджанням Шевченківському відділу ДВС ЛМУЮ у провадженні дій щодо виконання Рішення (Наказу) суду про повернення Відповідачем (Боржником) майна, оскільки у Позивача (Стягувача) відсутній обов'язок із забезпечення вивезення майна (такий обов'язок не передбачений жодними нормами чинного законодавства України).

При цьому, важливо, що Рішенням (Наказом) суду зобов'язано саме Відповідача (Боржника) вчинити дії з повернення морозильних камер, і не встановлено обов'язок Позивача (Стягувача) вивезти майно, що знаходиться у Відповідача (у місті Львові).

Отже, усупереч Рішенню (Наказу) суду, визначені Шевченківським відділом ДВС ЛМУЮ заходи з примусового виконання Відповідачем (Боржником) Рішення (Наказу) суду були безпідставно спрямовані на зобов'язання Позивача (Стягувача) вивезти майно, а не на зобов'язання Відповідача (Боржника) повернути Позивачу майно, хоча саме такий обов'язок Відповідача (з повернення майна) було встановлено Рішенням (Наказом) суду.

Також, важливо, що, згідно з нормою п. 4 ч. 1 ст. 42 ЗУ Про виконавче провадження», авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, - шляхом внесення певної грошової суми, - є правом (а не обов'язком) Стягувача. Крім цього, реалізація Стягувачем такого права можлива лише за погодженням з державним виконавцем.

Шевченківським відділом ДВС ЛМУЮ не надано суду доказів ініціювання Стягувачем (Позивачем) та погодження з ним питання про авансування витрат (шляхом внесення відповідних коштів), що зумовлює відсутність виникнення у Позивача (Стягувача) обов'язку з проведення авансування.

Отже, фактичні обставини спору спростовують факт наявності у Шевченківського відділу ДВС ЛМУЮ правових підстав для повернення Стягувачу Наказу Господарського суду Львівської області від 15.03.2012 на підставі норми п. 4 ч. 1 ст. 42 ЗУ «Про виконавче провадження».

Враховуючи наведене, вимога Позивача про визнання незаконною Постанови від 12.12.2012 (у виконавчому провадженні № 35106093) Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції - повністю обґрунтована.

Проте, вимога Позивача про скасування Постанови задоволенню не підлягає, так як скасування Постанов органу ДВСУ до компетенції суду - не входить.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами ст.ст. 27, 42, 47 ЗУ «Про виконавче провадження»; ст.ст. 4-3, 4-7, 32, 33, 34, 36, 43, 86, 121-2 ГПК України, - суд

У Х В А Л И В:

1. Скаргу на дії Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції задовольнити частково.

2. Визнати незаконною Постанову від 12.12.2012 (у виконавчому провадженні № 35106093) Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції.

3. У задоволенні вимоги про скасування Постанови - відмовити.

4. Дана Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.

Суддя Шпакович О.Ф.