Постанова № 30874285, 08.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2013 р. Справа №805/3800/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 10 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Ковиліній А.А.,

з участю представників:

позивача - Клімової Л.В.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 311,70 грн., -

в с т а н о в и в :

У березні 2012 року Державна податкова інспекція у Волноваському районі Донецької області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у розмірі у розмірі 2 813,20 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2 813,20 грн., який виник внаслідок несплати самостійно визначених податкових зобов'язань з авансових платежів за поданими деклараціями про доходи, одержані у 2010-2011 роках, а також внаслідок несплати штрафних санкцій, згідно прийнятих податковим органом податкових-повідомлень рішень. Позивач зазначав, що прийняті ним заходи, направлені на погашення наявної суми боргу відповідача не призвели до позитивних результатів, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача наявної суми боргу. Враховуючи вищезазначене, позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2 813,20 грн.

Представник позивача у судовому засіданні надала заяву про уточнення та зменшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, згідно якої просила стягнути з відповідача податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 311,70 грн., який виник внаслідок несплати самостійно визначеного податкового зобов'язання за декларацією та штрафних санкцій, згідно податкових повідомлень рішень від 28 квітня 2012 року, 10 липня 2012 року, 03 серпня 2012 року. Уточнені позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач, ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) є фізичною особою-підприємцем, зареєстрований Волноваською районною державною адміністрацією Донецької області 19 листопада 2010 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. справи 3), перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Волноваському районі Донецької області Державної податкової служби.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 9 Податкового кодексу України податок на доходи фізичних осіб включений до переліку загальнодержавних податків.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування визначений статтею 177 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Відповідно до пункту 177.1 статті 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Як встановлено пунктом 177.5 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи-підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Підпунктом 177.5.1 статті 177 Кодексу передбачено, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

Наданою до податкової інспекції декларацією за 2011 рік (вх. № 38567 від 02 лютого 2012 року) відповідач самостійно визначив до сплати квартальні авансові платежі з податку на доходи у 2012 році в розмірі 478,30 грн. (щокварталу).

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, позивачем у відношенні позивача прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0005851710 від 28 квітня 2012 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 240,00 грн., № 0008221710 від 28 квітня 2012 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 48,00 грн., № 0008931710 від 03 серпня 2012 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 9,6 грн. (арк. справи 9-10). Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем особисто 07 травня 2012 року, 10 липня 2012 року та 03 серпня 2012 року відповідно, про що свідчить його підпис на корінцях податкових повідомлень-рішень.

Відомості щодо оскарження наведених податкових повідомлень-рішень в матеріалах справи відсутні.

Як підтверджується відомостями зворотнього боку облікової картки платника податків, що міститься в матеріалах адміністративної справи, за відповідачем, з урахуванням часткової сплати в сумі 299,60 грн., обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 1 311,70 грн., який заявлений до стягнення податковим органом.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначеної позивачем суми податкового боргу відповідача з податку на доходи фізичних осіб.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

31 березня 2011 року податковою інспекцією сформована податкова вимога № 310, яка отримана відповідачем у день її прийняття, що підтверджується підписом на корінці повідомлення про вручення (арк. справи 11).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений статтею 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Податкова вимога направлена відповідачу в 2011 році, з цього періоду відповідач мав несплачену податкову заборгованість, у зв'язку з чим податкова вимога не втратила своєї юридичної сили.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною не надано або ж оскарження її в судовому чи адміністративному порядку.

Таким чином, наявними в матеріалах справи документами підтверджено наявність у відповідача податкового боргу у загальному розмірі 1 311,70 грн. з податку на доходи фізичних осіб та наявності визначених законом підстав для стягнення даного податкового боргу у судовому порядку.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, встановлено що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи вищезазначене, адміністративний позов Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 311,70 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 311,70 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 85700, АДРЕСА_1) податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 311,70 грн. (одна тисяча триста одинадцять гривень 70 коп.) на р/р 33218801700180, код платежу 11010500, одержувач Волноваська м/рада, банк: ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 37980308.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 08 квітня 2013 року.

Постанова у повному обсязі складена 12 квітня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.