Ухвала суду № 30873501, 02.04.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції - Ліпчанський С.М.

Доповідач - Смєлік С.Г.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Осипчук О.В.

суддів Смєлік С.Г., Могутової Н.Г.

при секретарі Трибраті О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в місті Донецьку апеляційну скаргу заінтересованої особи ОСОБА_1 на ухвалу Мар'їнського районного суду Донецької області від 28 грудня 2012 року у справі за поданням відділу Державної виконавчої служби Мар'їнського районного управління юстиції у Донецькій області про примусове проникнення до житлового приміщення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Мар'їнського районного суду Донецької області 28 грудня 2012 року подання відділу Державної виконавчої служби Мар'їнського районного управління юстиції у Донецькій області про примусове проникнення до житлового приміщення ОСОБА_1 було задоволено.

З вказаною ухвалою не погодився ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що ухвала суду є такою , що підлягає скасуванню. На погляд апелянта, суд першої інстанції мав переконатися, що житло, до якого державний виконавець просить дозволу на проникнення є його власністю. Цей будинок, а саме АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 і тільки він має право розпоряджатися його власністю. Окрім того, в порушення ст.222 ЦПК України суд мав впродовж 2-х днів направити за місцем його проживання копію ухвали. Хоча її він отримав тільки 2 місяці поспіль, що перешкодило йому оскаржити цю ухвалу своєчасно. Просив ухвалу суду скасувати, у задоволенні подання державного виконавця відмовити.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підримав доводи апеляційної скарги, не заперечував проти того, що має борг перед кредитною установою у розмірі 62709,96 грн., у будинку АДРЕСА_1 він зареєстрований постійно і проживає, на даний час не працює.

Відділ державної виконавчої служби Мар»їнського районного управління юстиції повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи в судове засідання не з»явився, що відповідно до частини 2 ст.305 ЦПК України не є перешкодою у розгляді справи.

Вислухавши суддю - доповідача, учасників судового засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги і дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається,що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Марійського районного управління юстиції знаходиться виконавчий документ № 2-533-94-2012 від 06 березня 2012 року, виданий Мар»їнським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 62 709 гривен 96 копійок на користь ТОВ «Елемент Лізинг».

1 грудня 2012 року при проведенні виконавчих дій, а саме під час здійснення виїзду за місцем мешкання боржника: АДРЕСА_1 для перевірки майнового стану боржника,останній відмовився надати домоволодіння про що державним виконавцем було складено акт.

Відповідно ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право: безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, при необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку, опечатувати ці приміщення і сховища. Отже, державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право проводити огляд приміщень, у разі необхідності примусово відкривати їх у встановленому порядку. З цією метою він має право звернутися до суду з поданням про ухвалення відповідного судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця. Предметом такого подання є підстава примусового проникнення до житла фізичної особи: знаходження у неї майна боржника чи майна та коштів, належних боржникові від інших осіб, або дитини, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб). Зі змісту вказаної норми закону випливає, що для примусового проникнення до житла є тільки дві підстави, а саме: знаходження майна або коштів у боржника, або дитина, відібрання якої передбачено виконавчим документом. В інших випадках законодавством не передбачено при виконанні рішень примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи.

Рішенням Мар»їнського районного суду Донецької області від 21 травня 2012 року право власності на будинок АДРЕСА_1 визнано за ОСОБА_2.

З паспорту ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що останній зареєстрований у зазначеному будинку з 1994 року. В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив, що цей будинок є постійним і єдиним місцем його проживання.

Посилання апелянта на те, що він не є власником домоволодіння № 40, а тому це є перешкодою примусового проникнення до житла та з»ясування його майнового стану, не приймаються до уваги і не є підставою для відмовити судом у задоволенні подання державного виконавця, оскільки примусове проникнення до житла особи, яка є власником житла, але не є боржником і, відповідно, учасником виконавчого провадження, передбачено законодавством.

Розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

З цих підстав апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхиляє, а ухвалу суду першої інстанції залишає без змін.

Керуючись ст. 303, 307,312, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Мар'їнського районного суду Донецької області від 28 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді