Ухвала суду № 30873443, 19.03.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції - Пруднікова Г.М

Доповідач - Смєлік С.Г.

Категорія 41

У Х ВА Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Осипчук О.В.

суддів Смєлік С.Г., Ткачук С.С.

при секретарі Сачко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в місті Донецьку апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 28 січня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа КП «СЄЗ Ворошиловського району м. Донецька» про визначення порядку користування житлом та зміну договору найму житлового приміщення,

ВСТАНОВИВ:

Ворошиловським районним судом міста Донецька 28 січня 2013 року ухвалено рішення, яким частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_4: визначений порядок користування квартирою АДРЕСА_1, згідно якому позивачам у користування виділено кімнату 11,3 кв. м., а відповідачам кімнату -17,7 кв. м., у позові про зміну договору найму житлового приміщення відмовлено.

Із вказаним рішенням не погодились відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та подали апеляційну скаргу, в якій зазначили, що вони є власниками більшої частки квартири, а встановлення порядку користування квартирою, тобто виділення позивачам кімнати розміром 11,3 кв.м. порушує їх права як власників, оскільки позивачі практично будуть користуватися площею, яка належить їм і, окрім того, вони не зможуть користуватися балконом, який є місцем загального користування, оскільки їм можна користуватися тільки через кімнату11,3 кв.м, яку позивачі можуть закрити. Визначення порядку користування житлом у даному випадку порушує їх права як власників, передбачені ст. 41 Конституції України. Просили рішення суду скасувати, у задоволені позову відмовити.

В судовому засіданні апелянти на їх представник підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Позивачі та їх представник заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник третьої особи - комунального підприємства « Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька», повідомлений належним чином про час і місце рогляду справи, в судове засідання не з»явився, що відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України не є перешкодою у розгляді справи.

Вислухавши суддю-доповідача,учасників судового засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги і дослідивши матеріали справи,апеляційний суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що сторони є співвлавсниками квартири АДРЕСА_1, а саме ОСОБА_3 належить - 1/4 частка спірної квартири, ОСОБА_4 - 1/12 частка спірної квартири, у сукупності 1/3 частка, що підтверджено документально. Відповідачам - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - 2/3 квартири.

Квартира складається з двох ізольованих кімнат розмірами 11,3 кв.м. та 17,7 кв.м. З огляду на те, що позивачам належить 1/3 частина квартири, що відповідає -9,7 кв.м., то кімната 11,3 кв.м. дійсно є більшою на 1,63 кв.м, від частки, яка належить їм, що стало доводом апеляційної скарги відповідачів.

Суд першої інстанції, встановлюючи порядок користування житловим приміщенням, виходив з того, що у квартирі фактично між сторонами склався порядок користування квартирою, а саме позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 займають кімнату 11,3 кв.м, а відповідачі - 17,7 кв.м., чого вони не заперечували в судовому засіданні.

Посилання апелянтів на те, що позивачі користуються їх частиною квартири, а саме - 1.63м. які входять до кімнати 11,3 кв.м., апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки з технічної точки зору виділити цю частку з кімнати 11.3 кв.м. неможливо.

Згідно частині 3 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.»

Посилання відповідачів на те, що у них, окрім цього, житла іншого немає, а позивачі мають інше житло у вигляді будинку з земельною ділянкою, фактично не проживають у квартирі,а тому не потребують виділення їм кімнати в окреме користування і при цьому вони не сплачують за комунальні послуги, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні. Щодо ухилення позивачів від сплати за комунальні послуги, не позбавляє відповідачів, звернутися за цим до суду.

Оскільки суд першої інстанції визначив, що у загальному користуванні сторін залишається балкон -0.8 кв.м., який згідно технічної характеристики входить до загальної площі квартири, то за таких обставин він є місцем загального користування сторін.

Посилання відповідачів на те, що позивачі можуть закрити свою кімнату і це перешкодить їм користуватися балконом, є передчасними.

Судом першої інстанції правильно було відмовлено у задоволені позову ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про зміну договору найму житлового приміщення оскільки позов до КП «СЄЗ Ворошиловського району м. Донецька» було заявлено у вигляді « рекомендації», що не відповідає вимогам ст.16 ЦК України і до третьої особи, яка не є відповідачем у справі.

У відповідності до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим у відповідності до вимог процесуального судочинства та основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам процесуального і матеріального закону, тому підстав для його скасування немає.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно, повно і об"єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки

У рішенні наведені відповідні мотиви, з яких він його ухвалив. Ці мотиви не суперечать закону та не спростовуються доводами скарги.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А ЛИ В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 28 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді