Рішення № 30872652, 22.04.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-1829/13

В справі № 760/3129/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/ заочне /

22 квітня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

при секретарі - Подолян О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду і просить стягнути з відповідачів солідарно 15 525гр.04 коп. заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, з яких: 14 120, 76гр. основного бору, 854, 85гр. інфляційних витрат та 549, 43 коп. річних.

Посилається в позові на те, що відповідачі зареєстровані та проживають в АДРЕСА_1 і на протязі тривалого часу не вносять плату за надані житлово-комунальні послуги, в зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 15 525гр.04 коп.

Т.я. добровільно сплатити борг вони відмовляються, просить задовольнити позов.

Відповідачі в судове засідання не з»явилися, про час розгляду справи повідомлялися належним чином. Про причину неявки суд до відома не поставили.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, враховуючи думку представника позивача, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим, виходячи з наступного.

Встановлено, що відповідачі зареєстровані та проживають в АДРЕСА_1 і на протязі тривалого часу не вносять плату за надані житлово-комунальні послуги, в зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 14 120гр.76 коп.

Відповідно до ст.68 ЖК України наймачі зобов'язані своєчасно вносити плату за квартиру та комунальні послуги.

Виходячи з того, що відповідачі такі платежі на протязі тривалого часу не вносять, утворилася заборгованість, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.

В судовому засіданні 12.03.2013 року при відкладенні розгляду справи відповідачка ОСОБА_1 повідомила, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в квартирі тривалий час не проживають та не користуються житлово-комунальним послугами, а тому, з її точки зору, вони не могли нараховуватися на них.

Крім того, за її даними відповідач ОСОБА_2 помер приблизно 5-7 років тому назад.

Суд не приймає до уваги ці твердження відповідачки, виходячи з наступного.

Згідно з п.6 ч.1 ст.20 Закону України» Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку звільнення наймачів (власників) квартир (приватних будинків) та членів їх сімей за період тимчасової відсутності від оплати за комунальні послуги (гаряче та холодне водопостачання, водовідведення, газопостачання), затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року, звільнення від оплати за тимчасової відсутності мешканця можливе в разі подання необхідного пакету документів, що підтверджує факт невикористання комунальних послуг мешканців. Це довідка про відрядження, довідка про стаціонарне лікування тощо.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердила, що з будь-якими заявами про звільнення від сплати за надані житлово-комунальні послуги за відсутніми особами ні наймачі, ні самі відсутні особи не зверталися.

Крім того пояснила, що відповідачка ОСОБА_4 знялася з реєстрації в спірній квартирі лише в квітні 2013 року.

З розрахунку позивача вбачається, що заборгованість по сплаті за житлово-комунальні послуги за відповідачами утворилася в період часу з березня 2008 року до листопада 2012 року.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 подали до суду заяву, якою просять застосувати ст.257 ЦК України та відмовити позивачу в позові про стягнення заборгованості за період, який перевищує встановлений законом 3-х річний строк.

В межах 3-х річного строку позовної давності позов визнали.

Суд вважає безпідставною дану заяву та приходить до висновку про стягнення з відповідачів заборгованості за весь період часу її утворення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В ч.1 ст.264 цього кодексу зазначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

З розрахунку позивача вбачається, що відповідачі періодично вносили платежі за надані житлово-комунальні послуги в розмірах, які перевищували суми, приведені в рахунках на сплату житлово-комунальних послуг.

Такі дії відповідачів, з точки зору ст.264 ЦК, свідчать про визнання ними боргу перед позивачем, а тому перебіг позовної давності періодично переривався.

З врахуванням цих обставин та періодів внесення платежів, суд вважає, що строк звернення позивача до суду не пропущений, а тому заборгованість підлягає стягненню в повному розмірі.

Та обставина, що відповідачка ОСОБА_4 знялася з реєстраційного обліку в квартирі, не дає підстав для звільнення її від відповідальності, т.я. вимоги позивачем заявлені до листопада 2012 року, а з реєстрації вона знялася в квітні 2013 року.

Крім того, згідно з листом відділу РАЦС Солом»янського РУЮ у м.Києві актовий запис про смерть відповідача ОСОБА_5 відсутній, а тому підстави для звільнення його від відповідальності також відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов»язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З точки зору закону зобов»язання власників та наймачів житла по оплаті наданих житлово-комунальних послуг є грошовим зобов»язанням, за невиконання чи несвоєчасне виконання якого мають застосовуватися норми ст.625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Така позиція щодо застосування ст. 625 ЦК України у правовідносинах, що виникли з приводу стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, викладена і в рішенні Верховного Суду України, яке постановлене в порядку перегляду судових рішень у зв'язку з неоднаковим застосуванням норм матеріального права (справа №6-68цс12) і згідно із ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів України.

Виходячи з цих обставин, суд вважає обґрунтованими і вимоги позивача щодо стягнення інфляційних витрат та 3% річних.

Керуючись ст.ст.64-65; 68 ЦК України, ст.625 ЦК України, Законом України « Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.3,4,10,11, 57-60, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом»янської районної в м. Києві ради 14 120гр.76 коп. боргу за житлово-комунальні послуги, 854гр.85 коп. інфляції, 549гр.43 коп. річних та 229гр. 40 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня його отримання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Суддя