Рішення № 30872238, 22.04.2013, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 411/2542/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 квітня 2013 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Ткаченко С.В.

при секретарі Улісько О.М.

за участі відповідача ( позивача) ОСОБА_1,

у відсутність:

представника банку - позивача ( відповідача ) ПАТ " Райффайзен Банк Аваль ",

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства « Райффайзен Банк Аваль « до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства « Райффайзен Банк Аваль « про визнання кредитного договору та договору застави недійсними , суд , -

В С Т А Н О В И В :

ПАТ « Райффайзен Банк Аваль « ( далі Банк ) звернувся до суду з позовом, вказавши, що між банком та відповідачем ОСОБА_1 21 05 2008 року укладено кредитний договір № 014/3660/148642/73 ( далі кредитний договір ) , відповідно до якого відповідачу була надані грошові кошти в сумі 12290 доларів США зі сплатою 13,8 % річних з кінцевим терміном повернення до 21 05 2012 року.

Відповідач взяті на себе зобов»язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків не виконав, на вимогу про усунення порушень, яку отримав 04 02 2010 року не реагує. В результаті чого має заборгованість по кредиту 9943,69 доларів США, заборгованість по процентам - 2745,26 доларів США, пеню по кредиту та процентам 13276,47 доларів США, а всього - 25965,42 долари США, що за курсом НБУ станом на 26 10 2011 року складає 207105,38 гривень, які просять стягнути з відповідача, а також сплачені по справі судові витрати.

ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ " Райффайзен банк Аваль" про визнання недійсними кредитного договору та договору застави , посилаючись на те, що 21 05 2008 року між сторонами укладено кредитний договір № 014/3660/148642/73 , а також договір застави № 014/08/05-01/100/08 . Вважає , що текст договору не відповідає нормам діючого законодавства, та значно погіршили його становище. Зазначає, що при укладенні кредитного договору були порушені положення Конституції України та діючого законодавства, якими встановлено, що єдиною грошовою одиницею України є гривня. Оскільки іноземна валюта між резидентами України не може бути засобом платежу, а у банка відсутня індивідуальна ліцензія для надання кредитів в іноземній валюті, позивач вважає, що при укладенні договору кредиту було порушено порядок його видачі. Обґрунтувавши свої вимоги зазначеними обставинами, позивач просить визнати недійсним вищезазначені договори та зобов"язати банк прийняти у нього суму у розмірі 30000 грв. з розстрочкою платежів на 5 місяців.

В судове засідання представник банку не з"явився, в матеріалах справи є заява про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги банку підтримують, проти зустрічного позову ОСОБА_1 заперечують.

Відповідач ( позивач ) ОСОБА_1 в судовому засіданні позов банку не визнав, підтримав свій зустрічний позов, посилаючись на обставини, викладені в зустрічній позовній заяві.

Вислухавши відповідача ( позивача ) ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов Банку підлягає задоволенню, позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що між ПАТ « Райффайзен Банк Аваль « та відповідачем ОСОБА_1 21 05 2008 року укладено кредитний договір № 014/3660/148642/73 ( л.с. 6-8 ) , відповідно до якого відповідачу були надані грошові кошти в сумі 12290 доларів США зі сплатою 13,8 % річних з кінцевим терміном повернення до 21 05 2012 року.

21 05 2008 року між ПАТ « Райффайзен Банк Аваль « та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір застави № 014/08/05-01/100/08 , відповідно до якого предметом застави є автомобіль марки УАЗ 39094, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 ( л.с. 69-71 - договір застави ).

Відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов»язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків не виконав, на вимогу про усунення порушень, яку отримав 04 02 2010 року ( л.с. 13 -14 вимога від 26 01 2010 року та поштове повідомлення ) не реагує. В результаті чого має заборгованість по кредиту 9943,69 доларів США, заборгованість по процентам - 2745,26 доларів США, пеню по кредиту та процентам 13276,47 доларів США, а всього - 25965,42 долари США ( л.с. 15-16 розрахунок заборгованості ) , що за курсом НБУ станом на 26 10 2011 року складає 207105,38 гривень.

Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст.. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ) .

Відповідно до ст.. 611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки , встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1050 ч 2 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти .

Підлягають також стягненню з відповідача на користь банку сплачений ними судовий збір у розмірі 2071,06 грв. відповідно до ст.. 88 ЦПК України.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 :

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Оспорюваний кредитний договір від 21 05 2008 року підписаний обома сторонами, що свідчить про їх обізнаність з умовами договору і згодою з його умовами, сторонами була погоджена валюта, в якій видано кредит - долари США, погоджено графік погашення кредиту з визначенням валюти погашення . З часу підписання договору про надання споживчого кредиту банком виконані свої зобов'язання і позивачу передана обумовлена у договорі сума кредиту 12290 доларів США ( л.с. 72 - меморіальний ордер ).

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі - Декрет КМУ).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Таким чином, право банку здійснювати видачу кредитів в іноземній валюті визначено на законодавчому рівні і регулюється Законом України «Про банки і банківську діяльність», Законом України «Про Національний банк України», Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», якими дозволяється зазначена діяльність за наявності виданої Національним банком України ліцензії.

Таку ліцензію видану Національним банком України 27 03 1992 р. за № 10 та письмовий дозвіл від 11 10 2006 року № 10-4 та додаток до нього на право здійснювати операції з валютними цінностями відповідач має ( л.с.62-64) .

Доводи позивача про необхідність мати індивідуальну ліцензію, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суперечать положенням ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», оскільки індивідуальні ліцензії видаються на здійснення разової валютної операції і лише на період, необхідний для здійснення такої операції; індивідуальні ліцензії видаються на операції з наданням і одержанням резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо термін і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Але, на даний час не встановлено обмежень щодо суми і строків кредитів у іноземній валюті. Відповідно до п.5.3 Положення про порядок видачі банками банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.07.2001 р. № 275, письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій. Згідно з п.2.3 цього Положення за умови отримання письмового дозволу НБУ банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями по залученню та розміщенню іноземної валюти на валютному ринку України.

Таким чином, оскільки здійснення кредитних операцій Публічним акціонерним товариством « Райффайзен Банк Аваль » у іноземній валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України, оспорюваний договір кредиту підписаний обома сторонами, що свідчить про їх обізнаність з умовами договорів і згодою з умовами в тому числі і з валютою, в якій видано кредит - долари США, і графіком погашення кредиту з визначенням валюти погашення, суд вважає за необхідне в задоволені позову про визнання кредитного договору недійсним ОСОБА_1 - відмовити.

Так як інші позовні вимоги витікають з позову про визнання кредитного договору недійсним , а в цій частині в позові відмовлено, не підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині визнання недійсним договору застави та зобов"язання банку прийняти у нього суму у розмірі 30000 грв. з розстрочкою платежів на 5 місяців.

Керуючись ст.ст. 526,530, 611, 554,1054 ЦК України ст..ст . 10, 11, 208, 209, 212- 215 ЦПК України, суд ,-

В и р і ш и в:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства " Райффайзен Банк Аваль" задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість по кредиту у розмірі 207105 ( двісті сім тисяч сто п"ять ) грв. 38 коп. , що складається з: заборгованості по кредиту у розмірі - 9943,69 доларів США, заборгованості по процентам - 2745,26 доларів США, пені по кредиту та процентам - 13 276,47 доларів США , що складає 25965,42 долари США ( в перерахунку на гривні складає -207105,38 грв. )

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" витрати по сплаті судового збору у розмірі 2071 ( дві тисячі сімдесят одну ) грв. 06 коп.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання кредитного договору та договору застави недійсними - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: С. В. Ткаченко

Повний текст рішення складено 24 04 2013 року.