Постанова № 30871773, 18.04.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2013 р. Справа№ 5011-72/13085-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Остапенка О.М.

Руденко М.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Войлов В.В. - дов. № 2 від 19.03.2013р.

від відповідача: Загорняк Н.Б. - дов. б/н від 01.06.2012р.

Юдовський М.І. - керівник, витяг з ЄДРПОУ серії АА

№ 703963 станом на 13.11.2012р.

розглянувши апеляційну скаргу Сєвєродонецького дочірнього підприємства СУ «Електромонтаж» № 448 АТЗТ «Донбаспромелектромонтаж» на рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2012р.

у справі № 5011-72/13085-2012 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Сєвєродонецького дочірнього підприємства СУ

«Електромонтаж» № 448 АТЗТ «Донбаспромелектромонтаж»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія

«Будлайн груп»

про стягнення 1 017 420, 08 грн.

В судовому засіданні 18.04.2013р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 20.11.2012р. у справі № 5011-72/13085-2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального та матеріального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи, оскільки, на думку апелянта, судом першої інстанції не з'ясовано обставити справи, які мають істотне значення для правильного та повного розгляду справи.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2013р. для розгляду справи № 5011-72/13085-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді - Остапенко О.М., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2013р., в зазначеному складі колегії суддів, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 21.03.2013р.

18.03.2013р. до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява б/н від 15.03.2013р. (вх. № 09-11/4862), в якій останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2012р. без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2013р. у відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 18.04.2013р.

Одночасно зобов'язано позивача надати суду належним чином завірені копії актів виконаних робіт по формі КБ-2 до наявних в матеріалах справи довідок по формі КБ-3; письмові пояснення щодо точної дати підписання довідок по формі КБ-2, КБ-3, копії яких долучені до матеріалів справи, обґрунтування стягнення заборгованості по даних довідках з урахуванням положень п. 3.1 договору на виконання електро-монтажних робіт № 30/04/2008 від 30.04.2008р., а відповідача одночасно зобов'язано надати належним чином завірені копії спірних довідок по формі КБ-2, КБ-3 та письмові пояснення щодо дати їх підписання.

15.04.2013р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача, на виконання вимог ухвали суду від 21.03.2013р., надійшли пояснення б/н від 15.04.2013р. (вх. № 09-11/6550) та клопотання б/н від 15.04.2013р. (вх. № 09-11/6560) про долучення до матеріалів справи довідок про вартість виконаних робіт та актів прийому-здачі виконаних робіт за 2008-2010р.р. по договору № 30/04/2008 від 30.04.2008р., а також підсумкових відомостей та інш.

17.04.2013р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від генерального директора відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу б/н від 16.04.2013р. (вх. № 09-11/6765) та пояснення б/н від 16.04.2013р. (вх. № 09-11/6764).

Крім того, 17.04.2013р. від генерального директора відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшла заява б/н від 17.04.2013р. (вх. № 09-15/22) про відвід колегії суддів у повному складі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2013р. у задоволенні заяви генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будлайн Груп» про відвід колегії суддів у повному складі відмовлено з підстав її необґрунтованості.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 18.04.2013р. вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 18.04.2013р. заперечували проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просили суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2012р. залишити без змін.

Відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення підлягає частковому скасуванню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 30.04.2008р. між Сєвєродонецьким дочірнім підприємством СУ «Електромонтаж» № 448 АТЗТ «Донбаспромелектромонтаж» (позивач, субпідрядник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будлайн груп» (відповідач, генпідрядник за договором) було укладено договір № 30/04/2008 на виконання електромонтажних робіт, відповідно до п. 1.1. якого предметом договору є виконання субпідрядником електро-монтажних робіт по станціях «Голосіївська», «Васильківська», «Червоний Хутір» СПЛ, а генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу згідно умов цього договору.

Відповідно до п. 2.1. договору вартість робіт по даному договору визначається динамічною договірною ціною відповідно з ДБН Д. 1.1.1-2000 із змінами та доповненнями та орієнтовно складає 16 000 000, 00 грн., в тому числі ПДВ - 2 666 666, 67 грн.

Згідно п. 3.1. договору розрахунки за фактично виконані роботи провадяться щомісячно згідно підписаних актів виконаних робіт по ф. КБ № 2-В та довідки про вартість виконаних робіт ф. КБ № 3 протягом 15 днів після їх підписання.

Пунктом 5.1. договору сторони погодили, що здавання і приймання виконаних робіт за цим договором проводиться згідно з актом здавання-приймання робіт, що підписується уповноваженими представниками сторін.

У випадку мотивованої відмови від приймання виконаних робіт, сторони складають акт з переліком необхідних доробок (виправлення допущеного браку) і термінами їх виконання субпідрядником (п. 5.2. договору).

Відповідно до п. 6.4. договору при виявленні недоліків в роботах, що виконуються субпідрядником, генпідрядник своєчасно інформує його про це та, в разі потреби, призупиняє виконання робіт.

Пунктами 7.1.-7.2. договору сторони погодили, що субпідрядник у погоджений термін приймає у генпідрядника фронт робіт, проектно-кошторисну документацію та матеріали поставки генпідрядника по акту в кількості, необхідної для виконання робіт. Власними силами, якісно та в узгоджені терміни здійснює проведення робіт на об'єкті.

Згідно п. 7.7. договору акти виконаних робіт по ф. КБ-2В субпідрядник представляє генпідряднику до 27 числа звітного місяця.

Даний договір, згідно п. 13.1., набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, які обумовлені цим договором.

01.06.2010р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до договору № 30/04/2008 від 30.04.2008р., відповідно до п. 1 якої сторони погодили продовження строку дії договору № 30/04/2008 від 30.04.2008р. до 31.12.2010р., а у випадку, якщо одна із сторін не виконала свої зобов'язання, то дія договору автоматично пролонгується до повного виконання своїх зобов'язань іншою стороною.

В решті, що не передбачено даною додатковою угодою, сторони керуються умовами договору № 30/04/2008 від 30.04.2008р.

Дана додаткова угода є невід'ємною частиною договору № 30/04/2008 від 30.04.2008р. і вступає в дію з дня її підписання обома сторонами.

Судом встановлено, що під час дії договору № 30/04/2008 від 30.04.2008р., протягом 2008-2010рр. позивачем виконані підрядні роботи на загальну суму 2 220 816, 62 грн.

Даний факт підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт (акти за формою КБ-2В) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (довідки за формою КБ-3), які підписані уповноваженими особами та скріплені печатками сторін договору № 30/04/2008 від 30.04.2008р., а саме:

акт приймання виконаних підрядних робіт № 1 та довідка про вартість виконаних підрядних робіт № 1 за травень 2008р. на суму 125 108, 40 грн.;

акт приймання виконаних підрядних робіт № К-07-4 та довідка про вартість виконаних підрядних робіт * К-07-4 за липень 2008р. на суму 185 674, 80 грн.;

акт приймання виконаних підрядних робіт № К-07-1 та довідка про вартість виконаних підрядних робіт * К-07-1 за липень 2008р. на суму 1 587, 60 грн.;

акт приймання виконаних підрядних робіт № К-08-1 та довідка про вартість виконаних підрядних робіт * К-08-1 за серпень 2008р. на суму 634 261, 14 грн.;

акт приймання виконаних підрядних робіт № К-09-1 та довідка про вартість виконаних підрядних робіт * К-09-1 за вересень 2008р. на суму 431 049, 60 грн.;

акт приймання виконаних підрядних робіт № К-10-1 та довідка про вартість виконаних підрядних робіт * К-10-1 за жовтень 2008р. на суму 266 763, 67 грн.;

акт приймання виконаних підрядних робіт № К-11-1 та довідка про вартість виконаних підрядних робіт * К-11-1 за листопад 2008р. на суму 91 646, 94 грн.;

акт приймання виконаних будівельних робіт № К-08-1 та довідка про вартість виконаних підрядних робіт * К-08-1 за серпень 2010р. на суму 198 769, 26 грн.;

акт приймання виконаних будівельних робіт № К-09-1 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт * К-09-1 за вересень 2010р. на суму 159 974, 99 грн.;

акт приймання виконаних будівельних робіт № К-10-1 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт * К-10-1 за жовтень 2010р. на суму 125 980, 22 грн.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши умови договору, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за договором № 30/04/2008 від 30.04.2008р.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення субпідрядником умов договору.

При цьому, позивач зазначає, що всупереч умовам договору, відповідач за виконані роботи розрахунок належним чином не провів, лише частково оплатив виконані роботи на суму 1 203 396, 54 грн., відтак у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 1 017 420, 08 грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зі змісту укладеного договору № 30/04/2008 від 30.04.2008р. вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частинами 1, 2 ст. 854 Цивільного кодексу України унормовано, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що остання довідка про вартість виконаних підрядних робіт була підписана сторонами в листопаді 2008р., відповідно відповідач міг довідатись про порушення свого права починаючи з 16.12.2008р., а позивач звернувся до господарського суду лише 21.09.2012р., відповідачем заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності, відповідачем не подано суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо виконання підрядних робіт, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Однак колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, вважає їх помилковими виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 3.1. договору розрахунки за фактично виконані роботи провадяться щомісячно згідно підписаних актів виконаних робіт по ф. КБ № 2-В та довідки про вартість виконаних робіт ф. КБ № 3 протягом 15 днів після їх підписання.

Під час розгляду справи в судді першої інстанції позивачем як у позовній заяві, так і в решті поданих письмових поясненнях неодноразово заявлялось про те, що вартість виконаних позивачем робіт на суму 2 220 816, 30 грн. підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт за формою БК-2 та довідками про вартість виконаних робіт за формою КБ-3.

При цьому, відповідачем не заперечувався факт підписання довідок за формами КБ-2В та КБ-3 за спірним договором в період з 2008р. по 2010р. включно.

Оскільки, місцевим господарським судом не було перевірено наявність довідок за формою КБ-2В за спірним договором за період 2008-2010р.р. та у сторін дані документи не витребовувались, колегією суддів ухвалою від 21.03.2013р. було зобов'язано сторони надати суду належним чином завірені копії спірних довідок за формою КБ-2 (КБ-2В), КБ-3 та письмові пояснення щодо дати їх підписання.

Вимоги ухвали суду позивачем були виконані, а відповідачем витребувані документи не подані без зазначення поважності причин неподання суду зазначених документів.

До того ж, колегія суддів констатує, що відповідачем і під час розгляду справи в суді першої інстанції також не виконувались вимоги ухвали суду від 25.09.2012р. щодо надання доказів виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань (платіжні документи/виписки з банківського рахунку тощо).

Отже, щодо заборгованості відповідача за виконані роботи у 2008р. колегія суддів зазначає наступне.

Під час судового розгляду справи місцевим господарським судом відповідачем було подано заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Згідно з приписами статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а згідно ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно п. 7.7. договору акти виконаних робіт по ф. КБ-2В субпідрядник представляє генпідряднику до 27 числа звітного місяця.

Таким чином, оскільки акти за формою КБ-2В за виконані роботи та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 у 2008-2010р.р. підписувались за кожний окремий місяць, а п. 3.1. договору передбачений щомісячний розрахунок, датою підписання відповідних актів за формою КБ-2В та довідок за формою КБ-3, згідно письмових пояснень сторін, наданих суду апеляційної інстанції, слід вважати останній день місяця, за який підписувалися акт та довідка.

Оскільки договором передбачено, що розрахунки за фактично виконані роботи провадяться щомісячно згідно підписаних актів виконаних робіт за формою КБ-2-В та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 протягом 15 днів після їх підписання, а останній акт приймання виконаних підрядних робіт та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за 2008р. були підписані на кінець листопада 2008р., то право вимоги щодо оплати виконаних робіт за 2008р. за останнім актом за формою КБ-2В та довідкою за формою КБ-3 виникло у позивача після закінчення встановленого строку для здійснення останнього платежу в 2008р., а саме у грудні 2008р., відтак 3-річний строк позовної давності за останнім актом за формою КБ-2В за листопад 2008р. сплив ще у грудні 2011р.

Водночас, колегія суддів зазначає, що з позовом до суду про стягнення заборгованості за виконані в 2008р. роботи позивач звернувся лише 17.09.2012р. (штамп органів поштового зв'язку на доданому до матеріалів позовної заяви конверті).

Частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи згідно актів та довідок, підписаних у 2008р., у зв'язку з пропуском позивачем 3-річного строку позовної давності на звернення з даною вимогою до суду, про застосування наслідків спливу якого заявлено відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Що стосується стягнення заборгованості з відповідача за виконані роботи у 2010р., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що під час дії договору № 30/04/2008 від 30.04.2008р. позивачем у 2010р. були виконані роботи на загальну суму 484 724, 47 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (акти за формою КБ-2В) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (довідки за формою КБ-3), які підписані уповноваженими особами та скріплені печатками сторін договору, а саме:

акт приймання виконаних будівельних робіт № К-08-1 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт * К-08-1 за серпень 2010р. на суму 198 769, 26 грн.;

акт приймання виконаних будівельних робіт № К-09-1 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт * К-09-1 за вересень 2010р. на суму 159 974, 99 грн. При цьому технічна помилка в акті за формою КБ-2В та довідці за формою КБ-3 за вересень 2010р. в частині зазначення року (зазначено 2018р.) не спростовує факт виконання в 2010р. позивачем робіт згідно умов укладеного між сторонами договору № 30/04/2008 від 30.04.2008р. з урахуванням умов додаткової угоди №2, та вартості цих робіт.

акт приймання виконаних будівельних робіт № К-10-1 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт * К-10-1 за жовтень 2010р. на суму 125 980, 22 грн.

Оскільки акти за формою КБ-2В за виконані у 2010р. роботи та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 підписувались за кожний окремий місяць, а п. 3.1. договору передбачений щомісячний розрахунок, датою підписання відповідних актів за формою КБ-2В та довідок за формою КБ-3 слід вважати останній день місяця, за який підписувалися акт та довідка, а саме за серпень 2010р. - 31.08.2010р., за вересень 2010р. - 30.09.2010р. та за жовтень 2010р. - 01.11.2010р.

Таким чином, з урахуванням п. 3.1. договору, перебіг строку позовної давності щодо стягнення заборгованості за виконані роботи за актом приймання виконаних будівельних робіт № К-08-1 за формою КБ-2В за серпень 2010р. починається 16.09.2010р. та закінчується 16.09.2013р., за актом приймання виконаних будівельних робіт № К-09-1 за формою КБ-2В за вересень 2010р. починається 18.10.2010р. та закінчується 18.10.2013р. та за актом приймання виконаних будівельних робіт № К-10-1 за формою КБ-2В за жовтень 2010р. починається 17.11.2010р. та закінчується 17.11.2013р., а оскільки, позивач звернувся до суду 17.09.2012р. (штамп органів поштового зв'язку на доданому до матеріалів позовної заяви конверті), колегія суддів вважає, що позивачем не пропущений строк позовної давності на звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості за виконані в 2010р. роботи згідно зазначених актів.

Місцевий господарський суд не звернув увагу на вказані обставини справи та норми чинного законодавства, а тому без належних правових підстав застосував положення ст. 267 Цивільного кодексу України до позовних вимог щодо стягнення 484 724, 47 грн. заборгованості за виконані в 2010р. роботи згідно актів за формою КБ-2В та довідок за формою КБ-3, підписаних у 2010р.

Доводи відповідача щодо наявності у нього переплати за виконані у 2010р. роботи на суму 409 574, 40 грн. та відповідно відсутності підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки у 2010р. позивачем були виконані роботи на суму 484 724, 47 грн., а відповідачем оплачено 894 298, 87 грн., не приймаються судом до уваги, з огляду на наступне.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи банківських виписок за 2010р., відповідачем на користь позивача проводилась «оплата кредиторської заборгованості за електромонтажні роботи за договором № 30/04/2008 від 30.04.2008р.».

При цьому відповідачем в письмовому вигляді не уточнювалось призначення платежу, а умовами договору № 30/04/2008 від 30.04.2008р. не передбачено сплату авансових платежів, отже, з наявних банківських виписок не вбачається, що сплачені відповідачем у 2010р. кошти були оплатою за виконані позивачем в 2010 році роботи.

При цьому, за даними позивача, роботи за спірним договором були виконані на 2 220 816, 62 грн., оплачені в 2008-2010р.р. на суму 1 203 396, 54 грн., і заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 017 420, 08 грн. (з урахуванням вартості робіт за 2008-2010р.р.).

Посилання відповідача на погашення взаємної заборгованості сторін станом на 28.12.2009р. не може бути прийнято колегією суддів до уваги, оскільки акт заліку взаємної заборгованості між сторонами (а. с. 45, т. 1) складений без урахування усіх актів прийняття виконаних робіт по спірному договору, без зазначення усіх без винятку проплат по договору, а тому не можуть бути підставою для відмови в позові.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 484 724, 47 грн. заборгованості за виконані в 2010р. роботи згідно актів за формою КБ-2В та довідок за формою КБ-3, що були підписані у 2010р., є обґрунтованою, доведеною позивачем належними та допустимими доказами, відповідачем не спростованою, а тому такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, частково підтвердились в суді апеляційної інстанції, у зв'язку з чим оскаржуване рішення від 20.11.2012р., прийняте з неповним з'ясуванням усіх обставин справи, підлягає частковому скасуванню, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, в частині відмови у стягненні 484 724, 47 грн. заборгованості за виконані в 2010 році роботи згідно актів за формою КБ-2В та довідок за формою КБ-3, підписаних в 2010 році, з викладенням резолютивної частини рішення в редакції постанови Київського апеляційного господарського суду.

У відповідності до ст. 49 ГПК України у зв'язку із частковим задоволенням позову та апеляційної скарги позивача судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сєвєродонецького дочірнього підприємства СУ «Електромонтаж» № 448 АТЗТ «Донбаспромелектромонтаж» на рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2012р. по справі № 5011-72/13085-2012 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2012р. у справі № 5011-72/13085-2012 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будлайн груп» (04074, м. Київ, вул. Сокальська, буд. 4, ідентифікаційний код 33544164) на користь Сєвєродонецького дочірнього підприємства СУ «Електромонтаж» № 448 Акціонерного товариства закритого типу «Донбаспромелектромонтаж» (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Заводська, буд. 38; ідентифікаційний код 01416932) 484 724 (чотириста вісімдесят чотири тисячі сімсот двадцять чотири) грн. 47 коп. заборгованості, 9 694 (дев'ять тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн. 48 коп. судового збору за подання позовної заяви.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.»

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будлайн груп» (04074, м. Київ, вул. Сокальська, буд. 4, ідентифікаційний код 33544164) на користь Сєвєродонецького дочірнього підприємства СУ «Електромонтаж» № 448 Акціонерного товариства закритого типу «Донбаспромелектромонтаж» (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Заводська, буд. 38; ідентифікаційний код 01416932) 4 846 (чотири тисячі вісімсот сорок шість) грн. 99 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити господарському суду міста Києва видати накази.

5. Матеріали справи № 5011-72/13085-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 23.04.2013р.

Головуючий суддя Скрипка І.М.

Судді Остапенко О.М.

Руденко М.А.