Рішення № 30871720, 18.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-31/17266-2012 18.04.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Українські аграрні інвестиції», м.Київ до за участюАграрного фонду, м.Київ третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору 1) Фізичної особи-підприємця Барановської Наталії Леонідівни - на стороні позивача 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуляйпільський елеватор» - на стороні відповідачапростягнення 61 702,69 грн. Суддя Жагорнікова Т.О.

за участю уповноважених представників:

від позивача - Палієва О.М.(дов. №б/н від 04.01.2012 р.);

від відповідача - Пронін О.А. (дов. №249 від 04.12.2012 р.);

від третьої особи-1 - не з'явився;

від третьої особи-2 - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські аграрні інвестиції» (надалі -ТОВ «Українські аграрні інвестиції») звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Аграрного фонду про стягнення 61 702,69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки оплаченого товару, в результаті чого відповідачем було безпідставно отримано частину передплати та позивачем понесено збитки у зв'язку із закупівлею недопоставленого товару за вищими цінами у третіх осіб. У зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача 61 456,87 грн. основного боргу та 245,82 грн. збитків.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.12.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-31/17266-2012 розгляд справи призначено на 20.12.2012 р., залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фізичну особу-підприємця Барановську Наталію Леонідівну.

До початку удового засідання 19.01.2012 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на вимогу ухвали суду.

В судовому засіданні 20.12.2012 р. представник позивача надав додаткові документи до матеріалів справи, надав усні пояснення по суті спору та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача надав клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості виконати вимогу ухвали суду у повному обсязі.

Третя особа-1 в судове засідання 20.12.2012 р. не з'явилась, свої представників не направила, вимог ухвали суду не виконала, заяв, клопотань не подавала, хоча належним чином була повідомлена про дату та час судового засідання.

Ухвалою господарського суду міста Києва у справі №5011-31/17266-2012 від 20.12.2012 р., на підставі ст. 77,86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 15.01.2013 р.

До початку судового засіданні 15.01.2013 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

В судовому засіданні 15.01.2013 р. представник позивача надав додаткові документи до матеріалів справи, надав усні пояснення по суті спору, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача надав клопотання про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуляйпільський елеватор» в якості третьої особи-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Представник позивача не заперечував проти клопотання про залучення третьої особи-2.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, суд вирішив задовольнити клопотання відповідача та залучити Товариство з обмеженою відповідальністю «Гуляйпільський елеватор», в якості третьої особи-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, у зв'язку з тим, що рішення господарського суду може вплинути на його права або обов'язки.

Третя особа-1 в судове засідання 15.01.2013 р. не з'явилась, свої представників не направила, вимог ухвали суду не виконала, заяв, клопотань не подавала, хоча належним чином була повідомлена про дату та час судового засідання.

Ухвалою господарського суду міста Києва у справі №5011-31/17266-2012 від 15.01.2012 р., на підставі ст. 27,77,86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 31.01.2013 р., залучено в якості третьої особи-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гуляйпільський елеватор».

До початку судового засіданні 31.01.2013 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи та клопотання про витребування додаткових доказів.

В судовому засіданні 31.01.2013 р. представник позивача надав усні пояснення по суті спору, підтримав раніше заявлене клопотання про витребування доказів, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач та треті особи в судове засідання 31.01.2013 р. не з'явились, своїх представників не направили, заяв, клопотань не подавали, хоча третя особа-1 була належним чином повідомлена про дату та час судового засідання.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, суд задовольняє клопотання позивача про витребування доказів у третьої особи-2, надав клопотання про продовження процесуальних строків розгляду справи на 15 днів.

Згідно статті 38 Господарського процесуального кодексу України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.01.2013 р., на підставі ст. 38,69,77,86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 15.02.2013 р., продовжено процесуальний строк розгляду справи на 15 днів.

До початку судового засіданні 04.02.2013 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про забезпечення доказів.

До початку судового засіданні 15.02.2013 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові письмові пояснення.

У зв`язку із перебуванням судді Жагорнікової Т.О. на лікарняному, розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 15.02.2013 р. справу було передано судді Ващенко Т.М. для вирішення питання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.02.2013 р., на підставі ст. 69, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею - Ващенко Т.М. та призначено розгляд справи на 21.03.2013 р.

У зв'язку із виходом з лікарняного судді Жагорнікової Т.О., з метою уникнення затягування розгляду справи розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 18.02.2013 р. справу було передано судді Жагорніковій Т.О. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.02.2013 р., на підставі ст. 69, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею - Жагорніковою Т.О.

До початку судового засідання 13.03.2013 р. через канцелярію господарського суду міста Києва позивачем надано пояснення по справі з додатками.

До початку судового засідання 21.03.2013 р. через канцелярію господарського суду міста Києва відповідачем подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи та відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 21.03.2013 р. Представник позивача надав усні пояснення по суті спору та на запитання суду, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач та треті особи в судове засідання не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, своїх представників не направили, треті особи заяв, клопотань не подавали, хоча відповідач та третя особа-2 належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

Ухвалою господарського суду міста Києва у справі №5011-31/17266-2012 від 21.03.2013 р., на підставі ст. 77,86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 18.04.2013 р.

До початку судового засідання 18.04.2013 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи до матеріалів справи.

В судовому засіданні 18.04.2013 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача надав додаткові письмові пояснення, заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Треті особи в судове засідання 18.04.2013 р. не з'явились, своїх представників не направили, клопотань не подавали, належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

Дослідивши всі наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для винесення рішення у справі по суті.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.07.2010 р. між Аграрним фондом (надалі - Продавець) та ТОВ «Українські аграрні інвестиції» (надалі - Покупець) укладено Біржовий контракт аграрної біржі №917 АБ/98 (надалі-Контракт), умовами якого передбачено, що відповідач продав, а позивач купив товар - пшеницю м'яку 3 класу, згідно ДСТУ-3768:2009 урожаю 2009 р.

Відповідно до п.1.1. Контракту кількість - 7 083,000 тонн.

Згідно п.1.2. Контракту ціна за одиницю товару (тонн) на базисі поставки, з ПДВ: 1 150,21 грн.

Пунктом 1.3. Контракту встановлено, що вартість товару всього, з ПДВ: 8 146 937,43 грн.

Згідно п. 1.4. Контракту реєстраційний збір 0,2%, з ПДВ: 16 293,87 грн.

Брокерська винагорода брокера-покупця 0,2 %: 16 293,87 грн. Без ПДВ (згідно Договору-доручення №16/1 від 16 липня 2010 р. (п. 1.5. Контракту).

Відповідно до п. 1.7. Контракту сума оплати за контрактом (вартість товару): 8 146 937,43 грн.

Згідно п. 1.9. Контракту форма оплати: оплата здійснюється на реєстраційний рахунок Аграрного фонду. Біржовий реєстраційний збір та брокерська винагорода - за рахунок позивача.

Відповідно до п.2.1. Контракту відповідач забезпечує наявність товару на базисі поставки: EXW ВАТ «Гуляйпільський елеватор» (ЄДРПОУ 00951646), Запорізька обл.

Пунктом 2.2. Контракту встановлено, що після здійснення позивачем попередньої оплати, відповідач протягом 3-х робочих днів надає позивачу: - дозвіл на переоформлення товару; - довіреність на переоформлення товару; - складський документ; - податкову накладну; - картку аналізу зерна або посвідчення.

Відповідно до п.2.3. Контракту протягом 10-ти днів після здійснення передньої оплати, покупець надає Продавцю підписаний трьох сторонній акт приймання-передавання товару.

Згідно п. 4.1. Контракту оплата коштів за контрактом згідно п. 1.7. здійснюється позивачем протягом 5-ти банківських днів, після реєстрації контракту на Аграрній біржі, на реєстраційний рахунок Аграрного фонду: Р/р 37116004004099, Державне казначейство України, код 820172.

Судом встановлено, що відповідач виконав свої зобов'язання частково та передав у власність позивача товар в кількості 7 029,57 тонн на суму 8 085 480,56 грн., що підтверджується актом приймання-передачі (копія якого знаходяться в матеріалах справи та оригінал якого було оглянуто в судовому засіданні).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконував зобов'язання щодо передачі необхідної кількості товару у власність позивача згідно біржового Контракту аграрної біржі №917 АБ/98 від 16.07.2010 р., у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача 61 456,87 грн. основного боргу. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 245,82 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Біржового контракту аграрної біржі №917 АБ/98 від 16.07.2010 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором купівлі-продажу.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач, на виконання умов контракту 30.07.2010 р. перерахував на вказаний в Контракті рахунок грошові кошти в розмірі 8 146 937,43 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9 від 30.07.2010 р.

Відповідач свої зобов'язання виконав частково та передав у власність позивача товар в кількості 7 029,57 тонн пшениці 3 класу на суму 8 085 480,56 грн., що підтверджується актом приймання-передачі (копія якого знаходиться в матеріалах справи та оригінал якого було оглянуто в судовому засіданні).

Як встановлено ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не здійснив передачі товару у власність позивача на суму 61 456,87 грн.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

25.08.2011 р. позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу № 719 від 25.08.2011 р. про повернення грошових коштів на суму 61 456,87 грн. за Біржовим контрактом аграрної біржі №917 АБ/98 від 16.07.2010 р., яка отримана останнім 25.08.2011 р., що підтверджується вхідним номером №4196 кореспонденції відповідача та відтиском печатки (копії яких знаходяться в матеріалах справи та оригінали яких було оглянуто в судовому засіданні).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, обов'язок відповідача повернути сплачені кошти виник у останнього з моменту отримання вимоги, тобто з 25.08.2011 р. та починаючи з 02.09.2011 р. відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання в розмірі 61 456,87 грн.

При цьому, доводи відповідача про те, що нормативно-правовими актами, що регулюють дані правовідносини не передбачено повернення суб'єктам господарювання із державного бюджету коштів, перерахованих Державним казначейством за придбання зерна з державного продовольчого резерву в рахунок отриманого бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у разі невиконання біржового контракту з поставки зерна або його розірвання судом не приймається до уваги, оскільки зазначене спростовується тим, що кошти позивач перераховував на розрахунковий рахунок відповідача, вказаний в п.4.1. біржового контракту та на виконання своїх зобов'язань згідно Біржового контракту аграрної біржі №917 АБ/98 від 16.07.2010 р.

Крім того, слід зазначити, що Порядок придбання у 2009 - 2010 роках суб'єктами господарювання (експортерами сільськогосподарської продукції (сільськогосподарських товарів), зазначеної у групах 1 - 24 УКТЗЕД) зерна, борошна пшеничного і житнього з державного інтервенційного фонду та аміачної селітри, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 № 86, втратив чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.2010 № 346, тобто ще до укладення сторонами Контракту.

Також, судом не приймається до уваги наданий відповідачем лист № 41-10/5424 від 14.08.2010 р., відповідно до якого відповідач просить ВАТ «Гуляйпільський елеватор» Запорізької обл. переоформити 500,000 тон зерна (номер складського документа АА042468) та 6 583,000 тонн (номер складського документа АА042468) у власності позивача з наступних підстав.

Порядок переоформлення зерна визначається Наказом №661 від 13 жовтня 2008 року «Про затвердження Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах» (із змінами та доповненнями станом на 30 липня 2012 року:

«Переоформлення зерна від одного власника іншому проводиться в їх присутності або в присутності уповноважених ними осіб згідно з заявою власника про переоформлення. У заяві вказуються культура, клас, обсяг переоформлення, реквізити нового власника».

На виконання цього 09.08.2010 р. було складено тристоронній акт прийому - передачі зерна № 114 за підписом представника позивача, представника відповідача та представника елеватора (копія акта наявна в матеріалах справи), з якого вбачається, що Продавець переоформляє, а Покупець приймає на зберігання зерно пшениця 3 клас врожаю 2009 року в кількості 7029,569 тонн, яке знаходиться на зберіганні на Підприємстві ВАТ «Гуляйпільський елеватор».

Даним актом сторони підтверджують факт передачі права власності на вище вказану продукцію від Аграрний Фонд у власність ТОВ «Українські Аграрні Інвестиції» з показниками якості, вказаними в складській квитанції АУ №440015 від 09.08.2010 р.

В даному акті було зазначено кількість та якість зерна, а також реквізити складського свідоцтва на зерно, що було переоформлене на ім'я Позивача.

При цьому, наданий відповідачем лист № 41-10/5424 від 14.08.2010 р., не є доказом підтвердження того, що станом на день передання у власність позивачу Товару на Підприємстві ВАТ «Гуляйпільський елеватор» було наявне зерно саме в кількості 500,000 тонн та 6 583,00 тонн.

Уклавши вищезазначений біржовий контракт, Аграрний фонд погодився з усіма його положеннями та прийняв на себе господарське зобов'язання, яке належним чином не виконав, в результаті чого, позивач звернувся з позовом до суду.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови біржового контракту аграрної біржі №917 АБ/98 від 16.07.2010 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 61 456,87 грн. боргу підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 245,82 грн. збитків, які складаються з суми переплати за послуги брокера-покупця - 122,91 грн. та суми переплати за реєстраційний збір - 122,91 грн.

Так, частиною 1,2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з приписами статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1)протиправної поведінки;

2)шкоди;

3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

4)вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Оскільки Біржовим контрактом встановлено, що біржовий реєстраційний збір та брокерська винагорода оплачуються позивачем та залежать від ціни укладеного біржового контракту, невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки товару не впливає на ціну укладеного контракту, а тому переплата за послуги брокера-покупця - 122,91 грн. та суми переплати за реєстраційний збір - 122,91 грн. не являються за своєю правовою природою збитками.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення збитків у розмірі 245,82 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські аграрні інвестиції» задовольнити частково.

2. Стягнути з Аграрного фонду (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1; ідентифікаційний код 33642855) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські аграрні інвестиції» (01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 2, ; ідентифікаційний код - 33558346) 61 456 (шістдесят одна тисяча чотириста п'ятдесят шість) грн. 87 коп. боргу та 1 603 (одну тисячу шістсот три) грн. 09 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 23.04.2013 р.

Суддя Т.О. Жагорнікова