Рішення № 3087165, 03.03.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" березня 2009 р. Справа № 06/413

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Анісімова І.А., секретаря судового засідання Мараксіної О.І.,

у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка,307

за участю представників сторін

від позивача: Лазарєв М.О. –за довіреністю,

від відповідача: Кононенко О.В. –за довіреністю,

розглядає справу:

за позовом Закритого акціонерного товариства "Макрохім"

до Закритого акціонерного товариства "Черкаський агротепличний комбінат"

про стягнення 88 796 грн. 92 коп.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про стягнення –88 796 грн. 92 коп., у тому числі: 56 253 грн. 60 коп. борг у вигляді неоплаченого відповідачем вартості придбаного у позивача товару, 9 586 грн. 23 коп. пеня за прострочення платежу за період з 25.04.08р. по 09.01.09р., 11 250 грн. 72 коп. штраф у розмірі 20%, 8 014 грн. 21 коп. 20% річних, 3 692 грн. 16 коп. інфляційні.

До прийняття рішення по справі позивач подав клопотання від 03.03.2009р. яким уточнив суму позовних вимог та просить стягнути 85 478 грн. 13 коп., у тому числі: 56 253 грн. 60 коп. борг, 3 692 грн. 16 коп. інфляційні, 7 715 грн. 66 коп. річні, 6 565 грн. 99 коп. пені, 11 250 грн. 72 коп. штраф. В задоволенні решти позовних вимог в сумі 3 318 грн. 79 коп. (річні, пеня) відмовився, в зв»язку з помилкою при нарахуванні.

Відповідач відзивом на позов та його представник в судовому засіданні визнав 63 028 грн. 69 коп., у тому числі: 56 253 грн. 60 коп. основного боргу та 6 775 грн. 09 коп. пені. У стягненні 25 768 грн. 23 коп. (штраф, річні, інфляційні та частини пені) просить відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з врахуванням поданого клопотання.

Заслухавши представників сторін, дослідивши усі обставини, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

25.12.2007р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу № 1468.

У відповідності з цим договором Продавець (позивач) зобов»язується передати у власність Покупця (відповідач), а Покупець прийняти та оплатити хімічну продукцію в асортименті, кількості і по цінам, вказаним в додатках до цього договору.

Згідно п. 2.1 договору, Продавець зобов»язаний не пізніше 5-ти днів з дати підписання договору, передати Покупцю продукцію та забезпечити Покупця необхідною документацією.

Згідно п. 4.1 договору Покупець зобов»язаний здійснити повну оплату продукції в строк, що не перевищує 120 календарних днів з дати поставки продукції.

Згідно п. 7.3 договору у випадку порушення строку оплати продукції, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від несплаченої суми за кожний день прострочки. За прострочення кінцевого строку оплати більш ніж на 30-ть днів, Покупець додатково сплачує штраф у розмірі 20% від загальної суми договору п.3.3 договору.

Згідно п. 7.4 договору Покупець на вимогу Покупця у випадку порушення строку оплати продукції, зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 20% річних від простроченої суми.

Позивач виконав умови договору повністю, поставив відповідачу продукцію за видатковою накладною № М 0041564 від 26.12.2007р. згідно довіреності № 926067 на суму 56 253 грн. 60 коп.

Відповідач свої зобов’язання по договору належним чином не виконав. Оплату отриманої продукції не провів.

Згідно розрахунку позивача борг становить –56 253 грн. 60 коп., про що також свідчить акт звірки станом на 20.02.2009р.

Розрахунок позову в сумі основного боргу та частини пені відповідач визнав. Факт отримання продукції підтверджено накладною, довіреністю та актом звірки.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позивач на підставі договору, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань“ від 22.11.1996 року та ст.. 625 ЦК України, вправі вимагати стягнення з відповідача cуму основного боргу, пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який стягується пеня, річні, інфляційні.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З цією нормою кореспондуються і приписи ст. 193 ГК України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов’язань.

В частині стягнення 3 318 грн. 79 коп. (частина пені, річні) позивач відмовився від позову і відмова прийнята господарським судом, тому провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню, п. 4 ст. 80 ГПК України. Господарський суд роз»яснив наслідки відповідних процесуальних дій.

Таким чином, вимоги позивача відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підлягають задоволенню частково у сумі 74 227 грн. 41 коп. (56 253 грн. 60 коп. борг + 6 565 грн. 99 коп. пеня + 7 715 грн. 66 коп. річні + 3 692 грн. 16 коп. інфляційні).

У задоволенні решти позовних вимог в сумі 11 250 грн. 72 коп. штрафу відмовити.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов»язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань“ від 22.11.1996 року передбачено, що розмір пені за прострочку платежу обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до п. 1 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов»язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно з вищевикладеним, застосування відповідальності за прострочку виконання грошового зобов»язання у вигляді штрафу та пені в одночасно суперечить ст. 231 ГК України, та ст. 61 Конституції України.

Заперечення відповідача про стягнення інфляційних та 20% річних наведені у відзиві на позовну заяву судом не приймаються.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні, річні є не мірою відповідальності, а платою за користування чужими грошовими коштами і, отже, стягується незалежно від вини боржника.

Стаття 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

В статті 33 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Рішення прийнято на підставі тих документів, які є у справі.

За таких обставин, суд вважає позов доведеним, тому позовні вимоги слід задовольнити частково.

Судові витрати: витрати по сплаті держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.49, п.4 ст. 80, ст. 82 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Черкаський агротепличний комбінат" с. Геронимівка, вул. Геронимівська,1, Черкаського району, Черкаської області, код 31448762 на користь Закритого акціонерного товариства "Макрохім» м. Київ, вул. Луначарського, 4, код 24720905 –56 253 грн. 60 коп. боргу, 6 565 грн. 99 коп. пені, 7 715 грн. 66 коп. річні, 3 692 грн. 16 коп. інфляційні, 742 грн. 27 коп. витрат по сплаті держмита, 98 грн. 64 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог в сумі 3 318 грн. 79 коп. провадження припинити, а в сумі 11 250 грн. 72 коп. відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя І.А.Анісімов

Рішення підписано 03.03.2009р.