Рішення № 30871016, 23.04.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 квітня 2013 року Справа № 913/687/13-г

Провадження №4/913/687/13-г

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", м. Донецьк

до Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ, Луганська область

про стягнення 431 622 грн. 00 коп.

Суддя Старкова Г.М.

секретар судового засідання: Макаренко В.А.

за участю представників сторін:

від позивача - Прусова Я.С., дов. № 03/13 від 26.12.2012;

від відповідача - Ларін О.В., дов. № 01-026-2864 від 28.12.2012;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь збитків в розмірі 431622 грн. 00 коп., спричинених порушенням відповідачем умов договору №627/11-062/978 від 09.08.2011 про організацію перевезень вантажів у власному (орендованому) рухомому складі.

Представник відповідача надав у судовому засіданні 23.04.2013 відзив на позовну заяву від 19.04.2013 № 062/7-404, яким проти позову заперечує та, зокрема, зазначає, що 09.08.2011 між сторонами був підписаний договір № 627/11-062/978 про організацію перевезень вантажів у власному (орендованому) рухомому складі. В той же час, між сторонами укладено додаткову угоду № 4 від 21.11.2011 до договору, у пункті 3 якої зазначено, що у разі надання замовником, відповідачем у справі, щомісячної заявки на організацію перевезень у власному (орендованому) рухомому складі експедитора у кількості менше ніж 1000 (+/- 10) одиниць рухомого складу або невикористання на протязі місяця 1000 (+/- 10) одиниць власного (орендованого) рухомого складу, замовник відшкодовує експедитору збитки у твердій сумі, що дорівнює еквіваленту 60 доларів США за кожну незамовлену або невикористану одиницю рухового складу.

Використання іноземної валюти на території України як засобу платежу вимагає отримання індивідуальної ліцензії НБУ, окрім випадків, що прямо передбачені законодавством і регулюються Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю". Відповідач вважає, що вказана додаткова угода до договору є не чинною, у зв'язку з чим підстав для задоволення позову не має. Вказаний відзив на позовну заяву судом розглянутий та долучений до матеріалів справи.

Представник позивача надав у судовому засіданні 23.04.2013 заперечення на відзив на позовну заяву, в якому з доводами відповідача не погодився та надав відповідні заперечення. Дане заперечення на відзив на позовну заяву судом розглянуте та долучене до матеріалів справи.

Представник позивач надав у судовому засіданні 23.04.2013 лист з наданими до нього документами, яким просить долучити до матеріалів справи надані документи. Даний лист з наданими до нього документами судом розглянутий та долучений до матеріалів справи.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, господарський суд,

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.

Між сторонами у справі було укладено договір № 627/11-062/978 від 09.08.2011 про організацію перевезень вантажів у власному (орендованому) рухомому складі (надалі- Договір).

Даний договір регулює взаємовідносини між "Замовником" (відповідачем у справі) та "Експедитором" (позивачем у справі), які пов'язані з наданням замовнику послуг з організації перевезень вантажів згідно заявок замовника у власному (орендованому) рухомому складі експедитора або інших підприємств.

Згідно п. 2.1 Договору експедитор зобов'язаний приймати заявки замовника із наявності можливостей здійснення організації перевезення.

Відповідно п. 2.2 договору замовник зобов'язався надавати експедитору заявку на планові обсяги перевезень та інших послуг до 15 числа місяця, попереднього місяцю здійснення перевезень.

Також, 21.11.2011 між сторонами у справі укладено додаткову угоду № 4 до договору про організацію перевезень вантажів у власному (орендованому) рухомому складі № 627/11-062/978 від 09.08.2011.

Згідно умов п. 2.2.1 вказаного Договору в редакції додаткової угоди № 4 від 21.11.2011 сторони узгодили, що замовник зобов'язаний надавати експедитору заявки на організацію перевезень залізорудної сировини за маршрутом станції Інгулець, Грекувата, Терни Придніпровської залізниці - станція Комунарськ Донецької залізниці у власному (орендованому) складі експедитора у кількості не менше ніж 1000 (+/- 10) одиниць рухомого складу щомісячно.

Відповідно до п. 4.2 Договору в редакції додаткової угоди № 4 від 21.11.2011 сторони узгодили, що:

- у випадку не організації перевезень залізорудної сировини у власному (орендованому) рухомому складі у кількості 1000 (+/- 10) одиниць рухомого складу щомісячно (за умовою наявності відповідної заяви замовника) за маршрутом станції Інгулець, Грекувата, Терни Придніпровської залізниці - станція Комунарськ Донецької залізниці з вини експедитора, експедитор відшкодовує замовнику збитки у твердій сумі, що дорівнює еквіваленту 60 доларів США за кожну ненадану одиницю рухомого складу. Оплата збитків здійснюється у національній валюті за курсом НБУ, який існує на дату відшкодування;

- у випадку подання замовником щомісячної заявки експедитору на організацію перевезення залізорудної сировини за маршрутом станції Інгулець, Грекувата, Терни Придніпровської залізниці - станція Комунарськ Донецької залізниці у власному (орендованому) рухомому складі експедитора у кількості меншої, ніж 1000 (+/- 10) одиниць рухомого складу, або невикористання протягом місяця 1000 (+/- 10) одиниць рухомого (орендованого) складу експедитора для перевезення залізорудної сировини за вказаним вище маршрутом, замовник відшкодовує експедитору збитки у твердій сумі, що дорівнює еквіваленту 60 доларів США за кожну незамовлену одиницю рухомого складу. Оплата збитків здійснюється у національній валюті за курсом НБУ, який існує на дату відшкодування.

Дана додаткова угода діє до 31.12.2012.

Відповідачем у грудні 2012 року умови договору щодо подання заявок на організацію перевезення залізорудної сировини у власному (орендованому) рухомому складі експедитора та використання рухомого складу позивача не виконані, що ні яким чином не спростовано відповідачем.

У зв'язку з чим, позивачу заподіяно збитки в сумі 431 622 грн. 00 коп. згідно наданого позивачем розрахунку.

З метою врегулювання спірних правовідносин позивач направив відповідачу претензію № 28 від 16.01.2013 з вимогою добровільної сплатити зазначеної суми збитків, яка відповідачем отримана, але залишена без задоволення.

За таких обставин, позивачем заявлено позовну заяву про стягнення з відповідача збитків у розмірі 431 622 грн. 00 коп. згідно договору про організацію перевезень вантажів у власному (орендованому) рухомому складі № 627/11-062/978 від 09.08.2011.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив збитки позивачу, останній звернувся до суду із даним позовом, який обґрунтовує посиланням на норми ст. 629 ЦК України, ст. ст. 224, 225, 226 ГК України.

Відповідач проти позову заперечив, з підстав вказаних у відзиві і наведених вище.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань. В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як було вказано вище, 09.08.2011 між сторонами у справі був підписаний договір №627/11-062/978 про організацію перевезення вантажів у власному (орендованому) рухомому складі. Сторонами за договором було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору та встановлені певні права, обов'язки та відповідальність сторін у зв'язку з неналежним виконанням умов вищевказаного Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За умовами вказаного договору, позивач як експедитор зобов'язався надавати відповідачу як замовнику послуги з перевезення вантажів, а відповідач зобов'язався оплачувати надані послуги та дотримуватися умов договору.

Згідно п. 2.1 договору експедитор зобов'язаний приймати заявки замовника із наявності можливостей здійснення організації перевезення.

Згідно п. 2.2 замовник зобов'язався надавати експедитору заявку на планові обсяги перевезень та інших послуг до 15 числа місяця, попереднього місяцю здійснення перевезень.

В той же час, 21.11.2011 між сторонами у справі укладено додаткову угоду № 4 до договору про організацію перевезень вантажів у власному (орендованому) рухомому складі № 627/11-062/978 від 09.08.2011.

Згідно умов п. 2.2.1 вказаного Договору в редакції додаткової угоди № 4 від 21.11.2011 сторони узгодили, що замовник зобов'язаний надавати експедитору заявки на організацію перевезень залізорудної сировини за маршрутом станції Інгулець, Грекувата, Терни Придніпровської залізниці - станція Комунарськ Донецької залізниці у власному (орендованому) складі експедитора у кількості не менше ніж 1000 (+/- 10) одиниць рухомого складу щомісячно.

Відповідно до п. 4.2 Договору в редакції додаткової угоди № 4 від 21.11.2011 сторони узгодили, що:

- у випадку не організації перевезень залізорудної сировини у власному (орендованому) рухомому складі у кількості 1000 (+/- 10) одиниць рухомого складу щомісячно (за умовою наявності відповідної заяви замовника) за маршрутом станції Інгулець, Грекувата, Терни Придніпровської залізниці - станція Комунарськ Донецької залізниці з вини експедитора, експедитор відшкодовує замовнику збитки у твердій сумі, що дорівнює еквіваленту 60 доларів США за кожну ненадану одиницю рухомого складу. Оплата збитків здійснюється у національній валюті за курсом НБУ, який існує на дату відшкодування;

- у випадку подання замовником щомісячної заявки експедитору на організацію перевезення залізорудної сировини за маршрутом станції Інгулець, Грекувата, Терни Придніпровської залізниці - станція Комунарськ Донецької залізниці у власному (орендованому) рухомому складі експедитора у кількості меншої, ніж 1000 (+/- 10) одиниць рухомого складу, або невикористання протягом місяця 1000 (+/- 10) одиниць рухомого (орендованого) складу експедитора для перевезення залізорудної сировини за вказаним вище маршрутом, замовник відшкодовує експедитору збитки у твердій сумі, що дорівнює еквіваленту 60 доларів США за кожну незамовлену одиницю рухомого складу. Оплата збитків здійснюється у національній валюті за курсом НБУ, який існує на дату відшкодування.

Дана додаткова угода діє до 31.12.2012.

Згідно ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В даному випадку сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору та встановлені певні права, обов'язки та відповідальність сторін за неналежне виконання умов договору про організацію перевезень вантажів у власному (орендованому) рухомому складі № 627/11-062/978 від 09.08.2011.

Згідно ст. 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Як було наведено вище, сторонами в договорі передбачена можливість нарахування суми збитків в іноземній валюті але зазначено, що кошти сплачуються в національній валюті України - в гривні.

Тобто, в даному випадку доводи відповідача за відзивом на позовну заяву є такими, що суперечать матеріалам справі, укладеному Договору та нормам діючого законодавства, у зв'язку з чим відхиляються за необґрунтованістю.

За доводами позивача, відповідачем у грудні 2012 року не було виконано в повному обсязі відповідну заявку на перевезення вантажу за узгодженим маршрутом у рухомому складі позивача.

Розрахунок збитків позивачем здійснений з розрахунку того, що відповідачем не було використано 900 одиниць рухомого складу (мінімальна кількість напіввагонів щомісячно), використано лише 552 одиниці складу, а 60 доларів США (відповідальність передбачена п.4.2 Договору) за курсом НБУ станом на 26.02.2013 становить 7,993 грн., у зв'язку з чим загальний розмір збитків, який був заподіяний позивачу внаслідок порушення відповідачем господарського зобов'язання, становить 431 622 грн. 00 коп.

Відповідач доказів виконання власної заявки на здійснення перевезень за грудень 2012 року не надав. Доводи позивача в цій частині не спростував, власного розрахунку збитків не надав.

З метою врегулювання спірних правовідносин, позивач направив відповідачу претензію № 28 від 16.01.2013 з вимогою добровільної сплатити зазначеної суми збитків, яка відповідачем отримана, але залишена без задоволення(а.с.15-17).

Статтею 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки особі, права або законні інтереси якої порушено.

У розумінні статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Аналогічні приписи містяться у статті 225 Господарського кодексу України. Згідно з пунктом 1 якої до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Як вбачається із даного позову та доказів у справі позивачем не було отримано певної суми доходів, пов'язаних із використанням відповідачем встановленої кількості одиниць рухомого складу для здійснення перевезення.

Згідно ч. 1 ст. 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Згідно частини 2 сказаної статті сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

В даному випадку відповідачем не було надано до суду жодних доказів щодо здійснення будь-яких дій спрямованих на зменшення збитків позивача внаслідок порушення відповідачем господарського зобов'язання, встановленого відповідним договором.

Відповідно до норми ст. 19 Основного Закону держави - Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Виходячи з наведеного слід зазначити, що матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що внаслідок невиконання останнім умов договору про організацію перевезень вантажів у власному (орендованому) рухомому складі № 627/11-062/978 від 09.08.2011 позивачу були заподіяні певні збитки, пов'язані із невикористанням рухомого складу у кількості, встановленої Договором.

Виходячи з наведеного, позивачем доведено суду, що йому з вини відповідача були нанесені збитки у розмірі 431 622 грн. 00 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги слід задовольнити.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму збитків у розмірі 431 622 грн. 00 коп.

У судовому засіданні 23.04.2013 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 8632 грн. 44 коп. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ Луганської області, вул. Шмідта, буд. 4, код ЄДРПОУ 05441447, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕМТРАНС", м. Донецьк, вул. Артема, буд. 7, код ЄДРПОУ 30600592, збитки в сумі 431 622 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 8632 грн. 44 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 24.04.2013.

Суддя Г.М.Старкова