Рішення № 30870943, 18.04.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.04.2013р. Справа № 5006/24/146/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При помічнику судді Юрової Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м. Запоріжжя

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Істек», м. Донецьк

до відповідача-2: Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ про: стягнення вартості вагової недостачі вугілля у розмірі 16 946,81 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Дерев'янко О.В. - за довір. № 41 від 20.06.2012р.

від відповідача-1: Свириденко Д.І. - за довір. № 07 від 17.12.2012р.

від відповідча-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Істек» про стягнення вартості вагової недостачі вугілля у розмірі 16 946,81 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 306, 307, 526, 908 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 31, 105, 115, 129 Статуту залізниць України.

На підтвердження позовних вимог надано суду залізничну накладну, комерційний акт АА № 047259 від 12.08.2012р., акт про технічний стан вагону № 189 від 11.08.2012р., акт загальної форми від 12.08.2012р., платіжне доручення № 17687 від 27.09.2012р. на суму 60 675,88 грн., рахунок-фактуру № СФ-0813012 від 13.08.2012р., договір про закупівлю товарів за державні кошти № 408 від 16.07.2012р. з специфікацією № 1 від 16.07.2012р., лист ТОВ «Сінтез Ресурс» від 13.08.2012р. № 657/1, розрахунок позовних вимог та статутні документи підприємства.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на відсутність його вини у виникненні недостачі, оскільки вантаж за спірними перевезеннями був прийнятий станцією відправлення - Горлівка, про що залізницею видана відповідна накладна № 5014537. В графі 7 цієї накладної зазначено, що вантаж погружено шапкою і промарковано вапном по всієї площі вагона, тара перевірена, а в графі 20 накладної зазначено, що вантаж розміщено і закріплено згідно з 1-3,5,6,8 р2 пр 14 к СМГС гл.1 п.4.1, 4.3, 4.11, 7.1, 7.3, 8.2. Ніяких зауважень (просипання, зазори інше) або повернення вагону вантажовідправнику залізницею зафіксовано не було. На думку ТОВ «Істек» переданий до перевезення вагон відповідав вимогам транспортного законодавства, а порушене маркування, поглиблення свідчить про те, що втрата вантажу сталася саме під час перевезення з незалежних від вантажовідправника причин.

На підтвердження заперечень надав суду договір на експлуатацію залізничної колії від 04.03.2011 № 7/147 з додатковою угодою, витяг з правил комерційного огляду поїздів та вагонів від 26.04.2006 № 152-Ц.

Ухвалою суду від 05.03.2013р. судом в порядку ст. 24 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі у якості відповідача-2 Придніпровську залізницю.

26.03.2013р. позивач до канцелярії суду надав уточнення до позовної заяви № 25-02.02/2013 від 20.03.013р., у яких просив солідарно стягнути з відповідачів вартість недостачі вантажу у сумі 16 946,81 грн. та судові витрати.

Відповідач-2 у своєму відзиві на позовну заяву б/н від 10.04.2013р. зазначив, що відправник не виконав вимог ст. 31 Статуту залізниць України, пунктів 5,6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, не підготував вагон до перевезення вантажу дрібної фракції, не вжив достатніх та належних заходів, щоб запобігти просипання вантажу на шляху прямування. Крім того, відповідач наголосив, що статутом не передбачено відповідальність перевізника за пошкодження вантажу, що перевозиться на відкритому рухомому складі, тільки з тих підстав, що при завантаженні засобами відправника залізниця перевіряла правильність розміщення та закріплення вантажу. Прийняття вантажу до перевезення та оформлення накладної свідчить лише про укладення договору перевезення на умовах, визначених відправником.

Розгляд справи відкладався згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Склад суду змінювався. Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 01.02.2013р. справу передано на розгляд судді Величко Н.В.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що спір стосується недостачі вугілля у напіввагоні №66169301, відправленому по залізничній накладній №50145374 від 11.08.2012 року вантажовідправником Товариством з обмеженою відповідальністю "Істек" вантажоодержувачу - Державному підприємству «Запорізький титано-магнієвий комбінат».

При прибутті вищевказаного вагону на станцію Запоріжжя - Ліве Придніпровської залізниці на підставі акта загальної форми станції Запоріжжя - Ліве Придніпровської залізниці від 12.08.2012 виявлено поглиблення вантажу, вагон відчеплений на вагову перевірку на 150 тонних електронних вагах вантажоотримувача та виявлено наступну вагу вантажу: брутто 61,040 кг, тара по накладной 21,200 кг, нетто 39,840 кг, по документах значиться: тара 21,200 кг, нетто 54,200 кг, що складає різницю ваги проти документів в сторону зменшення на 14,360 кг.

При перевірці виявлено завантаження вище бортів на 20см. По документах значиться завантаження шапкою і маркування вапном по всій площі вагона, розмір відносно висоти бортів не вказано. На поверхні вантажу порушено маркування, над 4-6 люками поглиблення розміром 420х280х120х150см. На деталях вагону сліди від ранішого просипання вантажу. В технічному відношенні вагон справний. Нещильне прилягання кришки 4,5,6 люків обох сторін к арміровочним листам поперечної балки, зазори 30-50х2-3см з внутрішньої сторони заложені картоном, зовнішня зароблена паклею. Двері цільнометалеві, люки закриті, течі вантажу немає. Перевірка проводилась двічі, недостача підтвердилась. На станції призначення вантаж видано вантажоодержувачу згідно комерційного акту АА №047259 від 12.08.2012р.

Згідно залізничної накладної №50145374 (графа 7, 20) вбачається, що відправником були застосовані додаткові заходи по збереженню при перевезенні вугілля і вказано: вантаж розміщено і закріплено згідно Технічних умов правильно (вантаж розміщено і закріплено згідно з 1-3,5,6,8 р2 пр 14 к СМГС гл.1 п.4.1, 4.3, 4.11, 7.1, 7.3, 8.2) - графа 20; вантаж марковано вапном (графа 7).

Суд зазначає, що наявність поглиблення та відсутність захисного маркування в місцях поглиблення може свідчити про виїмку вугілля при транспортуванні, однак не виключає можливість недовантаження вантажу вантажовідправником.

За приписами статті 307 Господарського кодексу України та договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до статей 22, 23 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відповідно до пункту 3 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001р. №542, з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Відповідно до спірної накладної вантаж навантажено засобами відправника навалом, навантаження вище бортів, вантаж розміщено і закріплено згідно з 1-3,5,6,8 р2 пр 14 к СМГС гл.1 п.4.1, 4.3, 4.11, 7.1, 7.3, 8.2.

Згідно з пунктом 9 Правил складання актів затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за №567/6855, у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Зі змісту комерційного акта №АА 047259 від 12.08.2012р. судом встановлено, що в порушення п.9 Правил складання актів, у акті не вказано та залізницею не зазначено обставин утворення даних поглиблень та які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу.

Виходячи із викладеного суд дійшов висновку, що відправник здійснював навантаження вантажу у відповідності до Технічних умов та у технічно справний вагон, що підтверджується накладною №50145374, вказаний вантаж прийнято залізницею до перевезення без будь-яких зауважень, про що свідчить зміст накладної та штемпель залізниці та у кількості зазначеній у накладній.

Статтею 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника.

А відтак саме залізниця повинна довести суду обставини, за яких втрата вантажу відбулася не з його вини, зокрема, через недотримання відправником передбачених чинним законодавством та міжнародними угодами умов та правил перевезення вантажів залізницею.

Згідно статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до статті 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Частиною 1 статті 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності учасників залізничного перевезення засвідчуються комерційним актом, зокрема, у разі невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах.

Перевізник не довів відсутність своєї вини у нестачі вантажу при перевезенні, а відтак відповідальність перед позивачем за нестачу вантажу покладається саме на нього.

Посилання залізниці та позивача на те, що саме Товариством з обмеженою відповідальністю "Істек" не було здійснено необхідних заходів для недопущення втрати вантажу, зокрема, що він повинен був здійснити дії по ущільненню вантажу та усунення щілин конструктивних зазорів вагону, судом визнано безпідставними, оскільки згідно залізничної накладної №50145374 (графа 7, 20) відправником були застосовані додаткові заходи по збереженню при перевезенні вугілля і вказано: вантаж розміщено і закріплено згідно Технічних умов правильно (вантаж розміщено і закріплено згідно з 1-3,5,6,8 р2 пр 14 к СМГС гл.1 п.4.1, 4.3, 4.11, 7.1, 7.3, 8.2) - графа 20; вантаж марковано вапном (графа 7). При цьому, в порушення п.9 Правил складання актів, у акті №АА 047259 від 12.08.2012р. не вказано та залізницею не зазначено обставин утворення поглиблень, які були виявлені при прибутті вищевказаного вагону на станцію Запоріжжя - Ліве Придніпровської залізниці та які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу.

Аналогічної позиції дотримується ВГСУ у постанові № 42/155 від 08.04.2012р.

Статтею 12 Закону України "Про залізничний транспорт" та статті 110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях. Відповідальність перевізників за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України, встановлено статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт". Частина 2 статті 23 даного Закону та стаття 113 Статуту залізниць України передбачає, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Суд відхиляє посилання залізниці на постанови ВГСУ № 21/5005/4081/2012 від 26.12.2012р., № 3/5005/3555/2012 від 01.11.2012р. та № 2/5005/4463/2012 від 20.11.2012р., оскільки вони стосуються інших обставин, спір у зазначених справах виник між іншими сторонами, судами оцінені інші докази.

Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Істек», м. Донецьк, Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ про стягнення вартості вагової недостачі вугілля у розмірі 16 946,81 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ЄДРПОУ 01073828) на користь Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18, ЄДРПОУ 00194731) - 16 946,81 грн. вартості вагової недостачі вугілля, 1 609,50 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом XII Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.04.2013р.

Суддя Н.В. Величко