Постанова № 3086946, 26.02.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2009 р.

№ 8/110-08-3756

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя:

Першиков Є.В.

судді

Данилова Т.Б., Муравйов О.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги

державного підприємства "Придніпровська залізниця"

на постанову

Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2008р.

у справі

господарського суду

№8/110-08-3756

Одеської області

за позовом

державного підприємства "Придніпровська залізниця"

до

державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"

про

за участю

представників сторін:

позивача -

відповідача -

стягнення 68 655,00грн.

пр. Русанова В.В. –дов. №404 від 01.01.09р.

пр. Овчинніков Б.С. – дов. №398 від 01.01.09р.

пр. Попова Н.О. –дов. №75 від 23.12.08р.

Розпорядженням №02.03-10/84 від 24.02.2009р. у зв'язку з лікарняним судді Ходаківської І.П.. змінено склад колегії суддів у справі №8/110-08-3756 призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя –Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П., утворено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя –Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Муравйов О.В.

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2008 року державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" та товариства з обмеженою відповідальністю "Ештрансі" 68 655,00грн. штрафу, який нарахований за неправильно вказану у накладних масу вантажу.

29.09.2008р. позивач звернувся до суду з заявою №19667, в якій він просив суд стягнути з відповідачів на користь державного підприємства "Придніпровська залізниця" 68 570,00грн. штрафу.

Також в процесі розгляду справи судом першої інстанції у заяві від 13.10.2008р. за №20678 позивач уточнив позовні вимоги і просив суд звільнити від відповідальності відповідача-2 (товариство з обмеженою відповідальністю "Ештрансі") та єдиним відповідачем по справі вважати державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт". Водночас позивачем наданий розрахунок суми позовних вимог.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.10.2008р. у справі №8/110-08-3756 (суддя Атанова Т.О.) залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2008р (судді Журавльов О.О., Тофан В.М., Михайлов М.В.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" на користь державного підприємства "Придніпровська залізниця" 6 800,00грн. штрафу, 102,00грн. держмита, 118,00грн. витрат на ІТЗ судового процесу. В решті позову відмовлено.

Судом апеляційної інстанції також доповнено резолютивну частину рішення суду першої інстанції, вказавши: "В частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ештрансі" провадження у справі №8/110-08-3756 припинити".

Рішення судів попередніх інстанцій вмотивовані вимогами ст.ст.24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, п.2.1 Правил оформлення перевізних документів та ст.233 ГК України.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення та постанову, в частині зменшення позовних вимог, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що зі станції Іллічівськ Одеської залізниці вантажовідправником –державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" на адресу вантажоодержувача –відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", станція призначення Нікополь Придністровської залізниці, були відправлені 6 вагонів з вантажем –руда марганцева: у вагоні №52728813 –68 700 кг, у вагоні №53412664 –67 500 кг, у вагоні №53590188 –67 300 кг, у вагоні №63250682 –68 500 кг, у вагоні №53564985 –68 850 кг, у вагоні №68602978 –68 550 кг згідно залізничних накладних №№41900516, 41900506, 41900505 від 20.05.2008р. та №№41900247, 41900243, 41900228 від 15.05.2008р.

Згідно з відмітками у цих накладних, руда марганцева завантажена у вагон засобами відправника (ДП "Іллічівський морський торговельний порт") навалом. Вантаж розміщено і закріплено згідно з Технічними умовами правильно. Маса вантажу визначена на 100 тонних вагах відправника.

В процесі перевезення вантажу на станції Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці на підставі телеграми від 27.05.2008р. №325 та акту загальної форми від 27.05.2008р. №12943 здійснено контрольне переваження вагонів №№63250682, 53564985, 68602978, внаслідок чого виявлено надлишок вантажу у вагоні №53564985 –5 200 кг, у вагоні №68602978 –11 250 кг, у вагоні №63250682 –6 700 кг, що підтверджується комерційними актами №№БК062562/59, БК062568/64, БК062561/58 від 27.05.2008р.

Також на вищевказаній станції Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці на підставі телеграми від 29.05.2008р. №343 та акту загальної форми від 29.05.2008р. №12966 здійснено контрольне переваження вагонів №№52728813, 53412664, 53590188, внаслідок чого виявлено надлишок вантажу у вагоні №52728813 –10 200 кг, у вагоні №53590188 –7 200 кг, у вагоні №53412664 –7 400 кг, що підтверджується комерційними актами №№БК062577/73, БК062576/72, БК062575/71 від 29.05.2008р.

Відповідно до вимог ч.5 ст.307 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.4 ст.909, ч.1 ст.920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 2 Статуту залізниць України передбачено, що обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначає Статут залізниць України.

Згідно із ст.6 Статуту залізниць України накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Вимогами ст.24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Статтею 122 вказаного Статуту передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до ст.118 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

При цьому, в силу вимог ч.1 ст.129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Судами встановлено, що вантажовідправник неправильно зазначив масу вантажу в залізничних накладних №№41900516, 41900506, 41900505 від 20.05.2008р. та №№41900247, 41900243, 41900228 від 15.05.2008р., про що станцією Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці були складені вищевказані комерційні акти №№БК062562/59, БК062568/64, БК062561/58 від 27.05.2008р. та №№БК062577/73, БК062576/72, БК062575/71 від 29.05.2008р.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позовні вимоги державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення штрафу є правомірними, а також, що вантажовідправником є державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт", воно є єдиним відповідачем по справі.

Відповідно до розрахунку штрафу, наданого представником позивача до суду першої інстанції 13.10.2008р. в доповненнях до позовної заяви, сума штрафу, що підлягала стягненню з відповідача, становила 68 570,00грн.

Разом з цим, відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, ст.233 ГК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме –справедливості, добросовісності та розумності –слід визнати право судів при винесенні рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням всіх конкретних обставин справи, в тому числі господарський суд має право зменшувати розмір штрафу, передбаченого пунктами 118 та 122 Статуту залізниць України.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли висновку про зменшення розміру штрафу до 6 800,00грн., в зв'язку з тим, що належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками позивача.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що первісні позовні вимоги заявлялись державним підприємством "Придніпровська залізниця" до двох відповідачів: державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" та товариства з обмеженою відповідальністю "Ештрансі".

В процесі розгляду справи у заяві від 13.10.2008р. за №20678 позивач уточнив позовні вимоги і просив суд звільнити від відповідальності відповідача-2 (товариство з обмеженою відповідальністю "Ештрансі") та єдиним відповідачем по справі вважати державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт".

Відповідно до вимог ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, позивач у заяві від 13.10.2008р. за №20678 фактично скористався своїм правом, наданим ст.22 ГПК України, та відмовився від позову в частині позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю "Ештрансі".

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що провадження у справі в частині позовних вимог державного підприємства "Придніпровська залізниця" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ештрансі" підлягає припиненню на підставі ст.80 ГПК України, та необхідності в цій частині доповнити резолютивну частину рішення господарського суду Одеської області від 22.10.2008р., вказавши: "В частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ештрансі" провадження у справі №8/110-08-3756 припинити".

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин та враховуючи, що судами попередніх інстанцій досліджені всі наявні у справі матеріали, їм дана належна правова оцінка, судова колегія не вбачає підстав для скасування винесених по справі судових рішень.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державного підприємства "Придніпровська залізниця" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2008р. у справі №8/110-08-3756 залишити без змін.

Головуючий Є. Першиков

Судді Т. Данилова

О. Муравйов