Ухвала суду № 30868520, 20.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 р.Справа № 2а-11400/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Спаскіна О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2012р. по справі № 2а-11400/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2012 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ" - звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.04.2012р. № 0002601503.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2012 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Вест" задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення №0002601503 від 19.04.2012 року, винесене ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова проведено камеральну перевірку декларації з ПДВ ТОВ "Вест" за лютий 2012р. від 19.03.2012р. №9012717559, за результатами якої складено акт № 1077/15-314/23760498 від 11.04.2012р. (а.с. 8-10)

Згідно висновків акту перевірки № 1077/15-314/23760498 від 11.04.2012р., податковим органом встановлено порушення позивачем п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, п.4.1 Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, що призвело до заниження податкових зобов'язань на суму 64 463,00 грн.

На підставі висновків акту камеральної перевірки від 11.04.2012р. № 1077/15-314/23760498 відповідачем 19.04.2012р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0002601503, яким позивачу донараховані грошові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 96 694,00 грн., в т.ч. 64 463 грн. - основний платіж, 32231,00 грн. - санкція. (а.с. 6)

Не погодившись із податковим повідомленням - рішенням відповідача, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в діях позивача відсутні порушення норми п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та, відповідно, відсутній факт неправомірного включення до податкового кредиту сум згідно податкових накладних, з дати виписки яких минуло 365 календарних днів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення слугував висновок податкового органу про неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту лютого 2012 року податкових накладних, отриманих від ТОВ "Компанія "Вест" №20 від 09.08.2010р. на суму 206568 грн., в т.ч. ПДВ - 34428 грн., №23 від 03.09.2010р. на суму 201096 грн., в т.ч. ПДВ - 33516 грн., №31 від 16.11.2010р. на суму 143127 грн., в т.ч. ПДВ - 23854 грн., чим порушено вимоги п.198.6 ст.198 ПК України, оскільки дата виписки податкових накладних перевищує 365 календарних днів.

Порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або врахування сум ПДВ до податкового кредиту до 01.01.2011 року регулювались Законом України "Про податок на додану вартість"№168/97-ВР від 03.04.1997 року та Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"№2181-ІІІ від 21.12.2000 року, які діяли до набрання чинності Податковим кодексом України, введеним в дію з 01.01.2011 року Законом України від 02.12.2010 року №2755-VI.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного податкового періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

Згідно пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

На момент виникнення у позивача права на податковий кредит порядок та строки включення податку на додану вартість до податкового кредиту регулювались Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР та Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року.

Відповідно до пп.15.3.1. п.15.3 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Тобто, відповідно до законодавства, що діяло у 2010 році, платник податку мав право сформувати податковий кредит протягом 1095 днів з дати виписки податкових накладних.

З набранням чинності Податковим кодексом України з 01.01.2011 року втратили чинність Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року та Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Отже, Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011 року суттєво звузив право платника податку на включення податкових накладних минулих періодів до податкового кредиту звітного періоду, а саме - з 1095 днів до 365 днів.

Прикінцеві та перехідні положення Податкового кодексу України не містять норм щодо поширення дії норми п.198.6 ст.198 на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.

Таким чином, визначені статтею 198 ПК України строки для формування податкового кредиту застосовуються лише до сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних після 01.01.2011р.

Вищезазначене узгоджується з нормою статті 58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Закріплений в Конституції України принцип неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів узгоджується з міжнародно-правовими актами, зокрема Міжнародним пактом про громадянські та політичні права (стаття 15), Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (стаття 7).

Зворотна дія в часі закону чи іншого нормативно-правового акта полягає в тому, що його юридична обов'язковість поширюється на факти, які виникли до набрання ним чинності, причому саме з моменту їх виникнення. При такій дії відбувається перегляд, корекція попередніх рішень щодо таких фактів вже відповідно до нового закону чи іншого нового нормативно-правового акта. З наведеного припису випливає, що не можуть мати зворотної дії юридичні норми, які встановлюють нові права й обов'язки чи заборони, оскільки порушення таких прав, невиконання таких обов'язків, недотримання таких заборон завжди є новим видом правовідносин, які регулюються нормативно-правовим актом, який встановлює нові права й обов'язки чи заборони.

В розділі 2 Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) суд зазначив, що закріплений у частині першій статті 58 Конституції України принцип дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тому, у даному випадку необхідно враховувати строки давності, встановлені ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Норми цієї статті застосовуються до порядку визначення податкових зобов'язань, а також повернення надміру сплачених або відшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів). Оскільки податкові накладні є звітними податковими документами і одночасно розрахунковими документами та виписуються у момент виникнення податкового зобов'язання, то до них також застосовуються норми зазначеного Закону. Аналогічне правило застосовується і під час формування податкового кредиту.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в діях позивача відсутні ознаки порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та, відповідно, відсутній факт неправомірного включення до податкового кредиту сум згідно податкових накладних, з дати виписки яких минуло 365 календарних днів.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2012 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2012р. по справі № 2а-11400/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.