Постанова № 30868233, 23.04.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2013 року Справа № 812/3444/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря - Северіної А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Колективного підприємства «Будівельне управління №2» про стягнення податкової заборгованості з плати за землю в розмірі 196,43 грн.,

ВСТАНОВИВ:

09 квітня 2012 року ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області ДПС звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Колективного підприємства «Будівельне управління №2» про стягнення податкової заборгованості з плати за землю в розмірі 196,43 грн., в обґрунтування якого посилається на наступне. КП «Будівельне управління №2» зареєстровано Виконавчим комітетом Лисичанської міської ради, є платником податків та зборів.

За відповідачем утворився податковий борг з земельного податку на загальну суму 196,44 грн. за лютий 2013 року, який визначений самостійно відповідачем у податковій декларації від 19.02.2013 № 1300002660.

З метою погашення податкового боргу позивачем вживалися заходи, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, а саме: направлено першу податкову вимогу від 04.02.2010 № 1/67, направлено другу податкову вимогу від 29.03.2010 № 2/109. У Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 18.02.2010 внесено запис про реєстрацію податкової застави під № 9534988 з терміном дії податкової застави до 18.02.2015. Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу. Позивач просив суд стягнути з Колективного підприємства «Будівельне управління №2» суму заборгованості з плати за землю в розмірі 196,43 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається повідомленим належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, про причини неприбуття не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно із п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 129.1.1. статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Судом установлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідач - Колективне підприємство «Будівельне управління №2», зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Лисичанської міської ради 23.05.2006 за № 1 381 120 0000 000899 (арк. справи 7-8).

За відповідачем виник податковий борг з плати за землю в сумі 196,43 грн., що підтверджується податковою декларацією з плати за землю від 19.02.2013 № 1300002660 (арк. справи 9-10) та зворотнім боком облікової картки платника податку (арк. справи 16).

У зв'язку з несплатою податкового позивачем вживалися заходи, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, а саме: направлено першу податкову вимогу від 04.02.2010 № 1/67, направлено другу податкову вимогу від 29.03.2010 № 2/109. Податкові вимоги було направлено на адресу відповідача (арк. справи 11-12). У Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 18.02.2010 внесено запис про реєстрацію податкової застави під № 9534988 з терміном дії податкової застави до 18.02.2015 (арк. справи 13).

Оскільки податкові вимоги є чинними (доказів про відкликання або скасування податкових вимог суду не надано), суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Податковий борг у добровільному порядку не було сплачено.

Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно існує податковий борг у зазначеній сумі, про яку він повідомлений, яка ним не оспорена, до теперішнього часу не сплачена. На підставі викладеного суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними й такими, що слід задовольнити.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Колективного підприємства «Будівельне управління №2» про стягнення податкової заборгованості з плати за землю в розмірі 196,43 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Колективного підприємства «Будівельне управління №2» (ідентифікаційний код 23485329) на користь Державного бюджету України суму податкового боргу з плати за землю в розмірі 196,43 грн. (сто дев'яносто шість грн. 43 коп.) за рахунок коштів платника, які перебувають у його власності, з рахунків у банку, що його обслуговують.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 23 квітня 2013 року.

Суддя І.О. Свергун