Рішення № 30868143, 18.04.2013, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ун. № 759/1530/13-ц

пр. № 2/759/2258/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Зайця Т.О. при секретарі Ковтун М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

28.01.2013 року позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 28 573,82 грн. за кредитним договором №SAMDN40000010233453 від 08.12.2006 року та судових витрат у розмірі 240,57 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до укладеного договору між сторонами №SAMDN40000010233453 від 08.12.2006 року, відповідач отримав кредит в розмірі 5 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 30.11.2012 року має заборгованість в розмірі 28 573,82 грн., яка складається з: 9 819,29 грн. - заборгованість за кредитом; 14 237,79 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4 516,74 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 18 000 грн., інші вимоги вважав безпідставними у зв'язку із чим пропонував банку укласти мирову угоду, відповідно до якої він сплачує заборгованість у розмірі 18 000 грн.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність частково задовольнити позов.

Судом встановлено, що 08.12.2006 року між ОСОБА_1 (Клієнтом) та ПАТ КБ «ПриватБанком» (Банком) укладено договір №SAMDN40000010233453 про відкриття карткового рахунку і обслуговування кредитної картки, згідно п.1.1 якого банк надав клієнту пакет послуг, відповідно до якого відкриває клієнту картковий рахунок і видає клієнту платіжну картку: тип картки - Visa Classic, вид картки - особиста міжнародна, валюта карти - гривня, термін дії карти - 11/09. Кредитний ліміт «фінансовий фіксований» 5000 грн. Базова процентна ставка по кредитному ліміту на момент підписання договору - 3% в місяць із розрахунку 360 днів в рік. Дія кредитного ліміту зупиняється останнім днем місяця до якого діє кредитна карта, якщо інше не передбачено договором. Погашення заборгованості по кредитному ліміту проводиться щомісячними платежами в розмірі 7% від загальної суми заборгованості. (а. с. 21-22 - копія договору).

В розмірі кредитного ліміту відповідного картрахунку клієнт використовує кредитну карту як засіб для безготівкових рахунків за товари (послуги), для перерахунку коштів з картрахунку на рахунки інших осіб, а також як засіб для отримання готівкових грошових коштів в касах банків, фінансових установ, через банкомати і здійснення інших операцій, передбачених погоджненням сторін і законодавством України (п.2.1 договору).

Пунктом 5.5 договору передбачено, що клієнт зобов'язаний погашати заборгованість по кредитному ліміту, процентах за його користування по перевитратах платіжного ліміту, а також сплачувати комісію на умовах, передбачених договором, правилами користування платіжними картами і тарифами банку. У випадку виникнення заборгованості клієнта по картковому рахунку, в результаті курсової різниці, технічних помилок в роботі техніки та в інших випадках, клієнт зобов'язується погасити заборгованість напротязі 30 днів з моменту його виникнення (п. 5.7 договору).

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував, не погашав заборгованість, у зв'язку з чим згідно розрахунку заборгованості станом на 30.11.2012 року має заборгованість по кредиту в розмірі 24 057,08 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 9 819, 29 грн., заборгованість за процентами - 14 237, 79 грн. (а. с. 6-18 копія розрахунку заборгованості).

Щодо вимоги про стягнення комісії у розмірі 4 516, 74 грн. - дана вимога не підтверджена жодними доказами. Кредитний договір не передбачає порядку сплати комісії та її розміри, представник позивача в судовому засіданні не зміг пояснити та обґрунтувати дану вимогу з посиланням на докази у зв'язку із чим вимога про стягнення комісії у розмірі 4 516, 74 грн. є безпідставною і необґрунтованою.

Частинами 1, 2 статті 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

ОСОБА_1 жодним чином не спростував наведені обставини справи, не надав доказів на підтвердження своїх пояснень, не надав заперечень на позов, не спростував пояснення і розрахунки, які надало ПАТ «КБ «ПриватБанк».

Надані ПАТ «КБ «ПриватБанк» докази (договір №SAMDN40000010233453 від 08.12.2006 року з додатками, розрахунок заборгованості, виписка) підтверджують існування заборгованості у відповідача. Встановленими є обставини укладення між сторонами договору та існування у відповідача заборгованості по кредиту і процентах у розмірі 24 057,08 грн.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

В порушення наведених норм законодавства та положень договору, ОСОБА_1 в установлені строки не погашав кредит і проценти за користування кредитом, тобто, не виконував зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та ст. ст. 526, 530 ч. 1, 1049 ч. 1, 1054 ч. 1 ЦК України, внаслідок чого існує заборгованість по кредиту - 9 819, 29 грн. та заборгованість по процентам - 14 237, 79 грн., всього - 24 057,08 грн.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги той факт, що відповідач не виконав зобов'язань за кредитним №SAMDN40000010233453 від 08.12.2006 року, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв'язку з чим, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 611, ч. 2 ст. 1050 ЦК України та умов вказаного кредитного договору, вони підлягають задоволенню в частині стягнення 24 057,08 грн., тобто в частині стягнення заборгованості по кредиту і процентах.

Щодо вимоги про стягнення комісії у розмірі 4 516, 74 грн., то вона є безпідставною і необґрунтованою, не підтвердженою жодним доказом, а тому не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по справі в розмірі 240 грн. 57 коп.

Керуючись ст. ст. 526, 530, 610, 611, 1049, 1050, 1054, ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором у сумі 24 057 грн. 8 коп. та судовий збір (код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 64993919400001, МФО 305299) в сумі 240 грн. 57 коп.

Відмовити в задоволенні інших вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги та може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва через районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлено 23.04.2013року.

СУДДЯ: Т.О. ЗАЄЦЬ