Постанова № 30867468, 23.04.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2013 р. Справа№ 911/388/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Суліма В.В.

Яковлєва М.Л.

за участі представників:

від прокуратури: Леонтьева Г.А. - прокурор

від позивача: Дацько Я.О. - представник

від відповідача: Бугай Д.В. - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'яни»

на рішення господарського суду Київської області від 18.03.2013

по справі № 911/388/13-г (Повний текст складено та підписано 22.03.2013 року) (суддя: Скутельник П.Ф.)

за позовом Прокурора Макарівського району Київської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'яни»

про стягнення збитків.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Макарівського району Київської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Київській області звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'яни» про стягнення збитків.

Рішенням господарського суду Київської області від 18.03.2013 року у справі № 911/388/13-г позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'яни» в доход фонду охорони навколишнього природного середовища бюджету Борівської сільської ради Макарівського району Київської області збитки, які заподіянні навколишньому природному середовищу внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, у сумі 30 875,68 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов'яни» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 18.03.2013 у справі № 911/388/13-г, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення господарського суду Київської області прийняте з порушенням норм процесуального права та норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню.

Апелянт посилається на те, ст. 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» містить чіткий припис щодо врегулювання саме законом, а не будь-яким іншим підзаконним нормативно-правовим актом, порядку та розмірів відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря.

Крім того, апелянт зазначає, що в оскаржуваному рішенні містяться лише доводи на які посилався позивач і не надано жодних аргументів не прийняття позиції відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2013 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 23.04.2013.

Представник прокуратури письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак у судовому засіданні проти її доводів заперечував, вважаючи її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення суду є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає залишенню без змін.

Представник позивача також не надав письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак у судовому засіданні проти її доводів заперечував, вважаючи її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення суду є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає залишенню без змін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Прокурором Макарівського району Київської області проведено перевірку, із залученням спеціалістів Державної екологічної інспекції у Київській області, додержання Товариством з обмеженою відповідальністю «Слов'яни» вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

За наслідками даної перевірки встановлено, що відповідач здійснив понаднормативний скид забруднюючих речовин в атмосферне повітря при використанні стаціонарних джерел без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, внаслідок чого спричинив навколишньому природному середовищу шкоду в сумі 30 875,68 грн.

Відповідно до ст. 153 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, зобов'язаний: - використовувати природні ресурси відповідно до цільового призначення, визначеного при їх наданні (придбанні) для використання у господарській діяльності; - ефективно і економно використовувати природні ресурси на основі застосування новітніх технологій у виробничій діяльності; - здійснювати заходи щодо своєчасного відтворення і запобігання псуванню, забрудненню, засміченню та виснаженню природних ресурсів, не допускати зниження їх якості у процесі господарювання; - своєчасно вносити відповідну плату за використання природних ресурсів; - здійснювати господарську діяльність без порушення прав інших власників та користувачів природних ресурсів; - відшкодовувати збитки, завдані ним власникам або первинним користувачам природних ресурсів. Законом можуть бути визначені й інші обов'язки суб'єкта господарювання щодо використання природних ресурсів у господарській діяльності.

За результатами планової перевірки дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Словяни» вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, виявлено факт порушення природоохоронного законодавства, а саме, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов'яни» в період з 2010 року по 1-й квартал 2012 року включно при здійсненні господарської діяльності по вул. Садова, 34, в с. Садки-Строївка Макарівського району Київської області в порушення вимог ст.ст. 1, 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та ст.ст. 148, 153 Господарського кодексу України використовувало стаціонарні джерела забруднюючих речовин у вигляді дизельної електростанції, бункерів для зберігання комбікорму та ферм з витяжками без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, внаслідок використання яких відбувався понаднормативний скид забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Факти використання відповідачем стаціонарних джерел забруднюючих речовин без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зафіксовано Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 11.05.2012 за № 105, який складено службовими особами позивача в присутності генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'яни».

Доказів скасування зазначеного акту сторонами не надано.

Відповідно до розрахунку заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Товариством з обмеженою відповідальністю «Словяни» за 2010, 2011 роки та 1 квартал 2012 року сума збитків складає 30 875,68 грн.

23.06.2012 позивач в порядку досудового врегулювання спору з дотриманням вимог ст.ст. 5, 6 Господарського процесуального кодексу України та ст. 222 Господарського кодексу України направив відповідачу претензію від 23.06.2012 за № 46, на яку відповідач не відреагував, відповіді не надав та завдані навколишньому природному середовищу збитки не відшкодував.

Згідно зі ст. 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Колегією суддів не приймаються тлумачення апелянтом зазначеної норми, де він посилаючись на зазначену статтю закону наголошує на неправомірності застосування методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.12.2008 № 639, оскільки нормами ст. 34 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря» не передбачено конкретно нормативно-правового акту, яким має керуватись, в тому числі, суд для визначення порядку та розміру відшкодування збитків.

Враховуючи, що методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.12.2008 № 639 є чинною, не суперечить нормам чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку про законність застосування зазначеної методики та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 30 875,68 грн. збитків.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що наданий відповідачем висновок державної екологічної експертизи по проекту: «Реконструкція МТФ під племінну птахофабрику» від 11.03.2002 року за № 06-12/726 не може бути визнано належним доказом відсутності порушень природоохоронного законодавства, оскільки понаднормативний скид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, здійснювалось в період з 2010 року по 1-й квартал 2012 року, тобто через вісім років після отримання вказаного висновку.

Крім того, протоколи дослідження повітря населених місць від 30.03.2012 за № 101/1 та за № 101/2, які складених Державним закладом «Київська обласна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ», згідно яких при дослідженні повітря на відстані 300 метрів та 350 метрів відповідно від джерела забруднення на виробничому майданчику відповідача по вул. Садова, 34, в с. Садки-Строївка Макарівського району Київської області перевищень гранично допустимої концентрації викидів в атмосферне повітря не виявлено. Проте, вивченням вказаних протоколів встановлено, що при їх складанні спеціаліст Державного закладу «Київська обласна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ» за посадою біолог керувався Наказом Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в санітарно-епідеміологічних закладах» від 11.07.2000 року за N 160, яким затверджено порядок відбору проб повітря, зміст та форму протоколу дослідження повітря населених місць. При складанні протоколів дослідження повітря населених місць від 30.03.2012 року за № 101/1 та за № 101/2 спеціаліст Державного закладу «Київська обласна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ» не дотримався Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 11.07.2000 року за N 160 щодо порядку відбору проб повітря, змісту та форми протоколу дослідження повітря населених місць від 30.03.2012 року за № 101/1 та за № 101/2 в зв'язку з тим, що при відборі проб повітря не досліджував та не вивчав джерела забруднення відповідача та їх характеристики достовірно знаючи про їх наявність і будучи зобов'язаним знати їх та враховувати їх характеристики при досліджень проб повітря. Також, при складанні протоколів дослідження повітря населених місць від 30.03.2012 року за № 101/1 та за № 101/2 спеціаліст Державного закладу «Київська обласна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ» не дотримався Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 11.07.2000 року за N 160 щодо порядку відбору проб повітря, змісту та форми протоколу дослідження повітря населених місць від 30.03.2012 року за № 101/1 та за № 101/2 в зв'язку з тим, що для кожного протоколу брав лише по одній пробі будучі зобов'язаним брати по декілька проб повітря з різних точок відбору навколо джерела забруднення та не склав ескіз місцевості з вказівкою джерела забруднення і точок відбору проб повітря, що свідчить про те, що зазначений спеціаліст не знав про місце знаходження джерела забруднення відповідача та не міг точно з'ясувати відстань для контрольного відбору проби повітря будучи зобов'язаним знати про точне місце знаходження джерела забруднення та чітко визначити декілька точок відбору проб повітря з метою врахування напрямку і сили вітру в місці знаходження джерела, а також не враховував напрямок і силу вітру, врахування яких є обов'язковим для визначення гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин. Одночасно при складанні протоколів дослідження повітря населених місць від 30.03.2012 року за № 101/1 та за № 101/2 спеціаліст Державного закладу «Київська обласна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ» не дотримався Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 11.07.2000 року за N 160 щодо порядку відбору проб повітря, змісту та форми протоколу дослідження повітря населених місць від 30.03.2012 року за № 101/1 та за № 101/2 в зв'язку з тим, що проба повітря бралась 29.03.2012 року та досліджувалась 30.03.2012 року, зберігання якої в період між її взяттям та дослідженням відбувалось за відсутності будь-якої консервації взагалі, внаслідок чого остання не могла зберігати властивості повітря місцевості, в якій її брали, та не могла свідчити про наявність будь-яких забруднюючих речовин та їх концентрацію. За таких обставин справи суд приходить до висновку, що протоколи дослідження повітря населених місць від 30.03.2012 року за № 101/1 та за № 101/2 не можуть бути належними та допустимими письмовими доказами відсутності понаднормативного скиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря в зв'язку з тим, що складенні з грубим порушенням щодо порядку відбору проб повітря, змісту та форми цих протоколів, які призначенні для відбору, дослідження та фіксування наслідків таких досліджень проб повітря. Судом також береться до уваги, що ці протоколи стосуються 29.03.2012 року в зв'язку з тим, що згідно їх змісту проби були разовими, а не середньодобові, які б могли свідчити про наслідки діяльності джерел забруднення Відповідача, та не свідчать і не досліджують наслідки діяльності джерел забруднення за два попередніх роки до їх складання.

Щодо наданих відповідачем протоколів дослідження повітря населених місць від 30.03.2012 року за № 102/1, за № 102/2 та за № 103/1, складених Державним закладом «Київська обласна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ». Колегія суддів зазначає, що зазначені протоколи стосуються проб повітря в населених пунктах сіл Лисиця та Бишів в той час, як забруднення повітря Відповідачем здійснювалось в селі Садки-Строївка. У зв'язку з цим, ці протоколи не можуть бути належними та допустимими письмовими доказами відсутності понаднормативного скиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Судом крім того встановлено, що ці протоколи складенні з грубим порушенням щодо їх змісту, форми та порядку відбору проб повітря з тих же підстав, що і вищевказані протоколи.

Згідно з до п.п.1.3., 1.6. роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» від 27.06.2001 № 02-5/744, розглядаючи справи про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, господарські суди повинні обов'язково враховувати наявність таких умов відповідальності, як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вина відповідача. До позовної заяви повинен бути доданий обґрунтований розрахунок суми, що стягується на відшкодування заподіяної шкоди. Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (статті 440 та 442 Цивільного кодексу України в редакції 1963 року та відповідно ст.ст. 1166, 1172 чинного Цивільного кодексу України). Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні збитків навколишньому природному середовищу, навпаки, Відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні збитків.

Нормами ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Нормами ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Особи, яким завдано такої шкоди, мають право на відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення здоров'я, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.

Враховуючи, що належними та допустимими доказами доведено факт заподіяння відповідачем збитків, а розрахунок збитків, здійснений позивачем, відповідає нормам чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з відповідача в дохід фонду охорони навколишнього природного середовища бюджету Борівської сільської ради Макарівського району київської області підлягає стягненню 30 875,68 грн. збитків.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'яни» залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 18.03.2013 по справі № 911-388-13-г залишити без змін.

Матеріали справи № 911-388-13-г повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Тарасенко К.В.

Судді Сулім В.В.

Яковлєв М.Л.