Ухвала суду № 30865926, 16.04.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2013 р.Справа № 814/306/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України)

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою представника Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року по справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Золота пташка" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Фермерське господарство "Золота пташка" звернулось до суду з адміністративним позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0000532301 від 08.08.2012 року.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року адміністративний позов Фермерського господарства "Золота пташка" задоволений. Визнано протиправним та скасовано податкове-повідомлення рішення Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби №0000532301 від 08.08.2012 року.

В апеляційній скарзі представника Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги представника Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Вирішуючи справу суд першої інстанції встановив, що позивач зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

В період з 18.07.2012 року по 31.07.2012 року Первомайською ОДПІ проводилась позапланова перевірка ФГ "Золота Пташка" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складено Акт від 07.08.2012 року №937/22/33224341.

За результатами перевірки контролюючим органом встановлено порушення підприємством:

- п.209.6, п.209.7, пп. 209.15.1 п. 209.15 ст.209 Податкового кодексу України, в результаті чого ФГ "Золота пташка" занижено ПДВ на загальну суму 101159 грн., у тому числі за лютий 2012р. У сумі 21837 грн., у березні 2012 року у сумі 79322 грн..

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції зазначив, що позивачем виконані всі приписи чинного законодавства щодо порядку визначення фіксованого податку з фактично використаної землі для вирощування сільгосппродукції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову виходячи з наступного.

Статтею 209 Податкового кодексу України визначено, що резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до п.209.6 ст.209 ПК України, сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до п.209.2 ст.209 ПК України, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Об'єктом оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п.302.1. ст.302 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення), підставою для визначення позивачу спірної суми ПДВ стало неправомірне, на думку відповідача, відображення позивачем податкових зобов'язань з цього податку у спеціальній декларації.

Так, відповідно до висновків відповідача в вище вказаному акті перевірки, ФГ "Золота пташка" у перевіряємий період порушено вимоги ст.15 та ст.18 Закону України "Про оренду землі" та Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженої Постановою КМ України від 09.09.2009 року №1021., тому під спеціальний режим оподаткування підпадають операції з реалізації лише тієї продукції, що вирощена Позивачем на належним чином оформлених та зареєстрованих земельних ділянках, а відсутність державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок виключає можливість поширення пільгового режиму оподаткування на продаж сільськогосподарської продукції, виробленої на таких ділянках. З висновку податкового органу слідує, що 253,40 га земельної площі не оформлені належним чином.

В свою чергу, як встановлено судом першої інстанції, станом на 01.01.2012 року в користуванні ФГ "Золота пташка" перебувало 685,65га земель (категорія земель - сільськогосподарські землі), з яких: 8,00га - на підставі державного акта на право власності; 661,90га - на підставі договорів оренди земельних ділянок, належних на праві власності приватним особам; 9.57га - на підставі договору оренди, укладеного з Первомайською райдержадміністрацією Миколаївської області 23.04.2009 року. На вказаних землях ФГ відповідно до свідоцтва №100187081 НБ №071707 здійснювалась діяльність: вирощування зернових та технічних культур (КВЕД 01.11.0); овочівництво, декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників (КВЕД 01.12.0). Питома вага сільськогосподарських товарів і послуг протягом дванадцяти послідовних звітних періодів (у тому числі і в періоді що перевірявся), складала 100%, що підтверджується щомісячними та щорічними звітами і деклараціями, які надавались відповідачу при перевірці, розрахунком питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (продукції).

Отже, з урахуванням встановлених вище обставин, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги та погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що пункт 209.6 статті 209 Податкового кодексу України не ставить право платника на застосування спеціального режиму оподаткування в залежність від дотримання ним вимог цивільного та земельного законодавства, оскільки будь-яке право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, безвідносно до підстав виникнення такого права, є належним для підтвердження частки сільськогосподарського товаровиробництва для цілей застосування спеціального режиму оподаткування, а податкове законодавство, в свою чергу, не вимагає державної реєстрації договору оренди земельної ділянки (паю) як обов'язкової ознаки для кваліфікації відповідної ділянки як такої, що знаходиться у користуванні сільськогосподарського товаровиробника.

Крім іншого, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що в користуванні позивача знаходились земельні ділянки сільськогосподарського призначення, сто відсотків яких підприємство правомірно використовувало в господарській діяльності.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: