Рішення № 30865503, 10.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3574/13 10.04.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Кременчукгаз»

До Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

Про стягнення 52 926,17 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники:

Від позивача Сиротенко В.В. за дов. № б\н від 01.06.2012 р.

Щербуха Ю.О. за дов. № б\н від 04.03.2013 р.

Від відповідача: Чеботарьова І.Г. за дов. № 14-352 від 16.03.2012 р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Кременчукгаз» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" про стягнення 52 926,17 грн., з яких інфляційні втрати в розмірі 18 086,27 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 15 693,64 грн., пеня - 19 146,26 грн..

Спір у даній справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором № 14/150/11 від 31.01.2011 року про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами від 31.01.2011 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.02.13 р. за зазначеною вище позовною заявою було порушено провадження у справі № 910/3574/13 та розгляд справи призначено на 13.03.13 р.

13.03.2013 року по справі оголошено перерву до 01.04.2013 року.

01.04.2013 року представником відповідача подано до відділу діловодства суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не погодився з розрахунком позивачем інфляційних втрат та просив застосувати п. 3 ст. 83 ГПК України ат зменшити розмір стягуваної пені.

01.04.2013 року по справі оголошено перерву до 10.04.2013 року.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та наполягав на задоволенні повністю, заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача про застосування п. 3 ст. 83 ГПК України.

Представник відповідача надав пояснення аналогічні викладеному у відзиві на позовну заяву.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 10.04.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Кременчукгаз» було укладено Договір № 14/150/11 про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами.

Відповідно до п.1.1 Договору виконавець зобов'язується у 2011 році надати замовнику послуги з транспортування розподільними трубопроводами (системою газопроводів) виконавця природного газу з ресурсів замовника для забезпечення потреб промислових та теплогенеруючих підприємств, теплових електростанцій (ТЕС) для виробництва електричної енергії (п. 1.2 Договору), а Замовник прийняти й оплатити такі послуги.

Згідно п. 3.1 Договору загальна ціна договору становить 48 106 500,00 грн., у тому числі ПДВ: 8 017 750,00 грн. Загальна ціна договору складається із суми вартості фактично наданих виконавцем послуг за кожний місяць року.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що оплата послуг, що були надані виконавцем у звітному місяці, здійснюється замовником у безготівковій формі шляхом зарахування відповідних сум на поточний рахунок виконавця. Оплата здійснюється на підставі отриманого рахунку-фактури протягом 20 банківських днів з дати підписання акту приймання - передачі наданих послуг, який виконавець надає Замовнику для підписання до 12-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Строк надання послуг - з 01 січня 2011 року і до 31 грудня 2011 року включно. Послуги надаються щомісяця протягом року ( п. 5.1 Договору).

Відповідно до п. 5.3 Договору, виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги з транспортування газу замовника в обсязі 677 174,831 тис. куб. метрів.

Згідно п. 7.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та договором.

Відповідно до п. 7.4 Договору, у випадку не проведення замовником розрахунків за надані послуги у встановлені договором строки, замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі 0,01% від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 1% від суми простроченого платежу.

До Договору № 14/150/11 про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами від 31.01.2011 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 від 05.04.2011 р., Додаткову угоду № 2 від 07.07.2011 року, Додаткову угоду № 3 від 30.09.2011 р., Додаткову угоду № 6 від 29.12.2011р..

З Актів приймання - передачі послуг з транспортування газу № 1 від 31.01.2012 року та № 2 від 29.02.2012 року наявних в матеріалах справи, підписаних представниками сторін та скріплених печатками без зауважень вбачається, що позивач протягом січня 2011 р. - лютого 2012 року надав, а ПАТ «НАК «Нафтогаз України» прийняв послуги з транспортування природного газу розподільними трубопроводами в кількості 200 709,887 тис.куб.м. на загальну суму 18 810 530,61 грн..

Відповідно до платіжних доручень та банківських виписок наявних в матеріалах справи, відповідач в повному обсязі провів оплату за отримані послуги з транспортування природного газу за Актом № 1 від 31.01.2012 року 28.02.2012 р., 02.03.2012 року, 27.03.2012 року, 28.03.2012 року; за Актом № 2 від 29.02.2012 року - 28.03.2012 року, 29.03.2012 року, 13.04.2012 року.

Як встановлено судом, та не спростовується сторонами основна заборгованість відповідача за отримані послуги за договором № 14/150/11 про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами від 31.01.2011 року відсутня, але в зв'язку з несвоєчасною оплатою отриманих послуг відповідачу були нараховані штрафні санкції, а саме інфляційні втрати в розмірі 18 086,27 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 15 693,64 грн., пеня - 19 146,26 грн..

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, представника відповідача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором ( ст.. 903 ЦК України.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що оплата послуг, що були надані виконавцем у звітному місяці, здійснюється замовником у безготівковій формі шляхом зарахування відповідних сум на поточний рахунок виконавця. Оплата здійснюється на підставі отриманого рахунку-фактури протягом 20 банківських днів з дати підписання акту приймання - передачі наданих послуг, який виконавець надає Замовнику для підписання до 12-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 4.1 Договору відповідач повинен був провести оплату в повному обсязі за зобов'язаннями згідно з Актом № 1 від 31.01.2012 року до 29.02.2012 року; за зобов'язаннями згідно з Актом № 2 від 29.02.2012 року до 30.03.2012 року.

Як встановлено судом та не спростовується сторонами, на виконання умов Договору позивачем виконано взяті на себе зобов'язання з надання послуг з транспортування природного газу належним чином, відповідачем порушено умови Договору та несвоєчасно проведено оплату за надані послуги.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки, відповідачем не проведено своєчасно оплату згідно умов договору, суд дійшов висновку, що останнім порушено умови Договору та вищевказаних норм ЦК, тобто виконав зобов'язання неналежним чином.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності.

Відповідно до п. 6.1 Договору, за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Згідно надано позивачем розрахунку 3% річних від простроченої суми, останнім вірно проведеного розрахунок суми за зобов'язаннями згідно з Актом № 1 від 31.01.2012 року; за зобов'язаннями згідно з Актом № 2 від 29.02.2012 року, тому вимога позивача про стягнення 3% річних за зазначений період у сумі 15 693,64 грн. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 18 086,27 грн. за весь час прострочення платежу.

Слід зазначити, що при нарахуванні інфляційних втрат позивачем допущено помилку.

Відповідно до Листа ВСУ №62-97р від 03.04.1997 р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», у випадках якщо відшкодуванню підлягає сума, яка складається із внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються.

Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012 посилаючись на судову практику та рекомендації ВСУ № 62-97 р від 03.04.1997 року роз'яснює, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідно місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього м'ясця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням одного місяця.

Як встановлено судом, сума боргу відповідача перед позивачем змінювалась протягом періоду, проте позивачем не врахований зазначений факт при проведенні розрахунку інфляційних втрат.

Здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА: Закон Еліт 9.1.5» судом встановлено, що інфляційне збільшення суми за зобов'язаннями згідно Акту № 1 від 31.01.2012 року становить 12 956,80 грн., за зобов'язаннями згідно Акту № 2 від 29.02.2012 року інфляційне збільшення суми боргу не відбулося.

Таким чином у задоволенні позову в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 5 129,47 грн..

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до ст. ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.4 Договору, у випадку не проведення замовником розрахунків за надані послуги у встановлені договором строки, замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі 0,01% від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 1% від суми простроченого платежу.

Позивач просить стягнути пеню в розмірі 19 146,26 грн. за зазначеним у розрахунку періоді. Зазначена вимога позивача визнається судом законною та обґрунтованою. Відповідно до статті 233 ГК України суд має право на зменшення розміру неустойки, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги,: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як встановлено судом, та не заперечується сторонами, на час розгляду справи відповідач виконав взяті на себе зобов'язання з оплати наданих послуг з транспортування газу в повному обсязі. Факт тяжкого фінансового стану відповідача, підтверджується даними відображеними у балансі, наявного в матеріалах справи. До того ж, ПАТ «НАК «Нафтогаз України», як державне підприємство є об'єктом, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Приймаючи до уваги, що основне зобов'язання за договором відповідачем виконано в повному обсязі, прострочення виконання зобов'язання є незначним, відповідач має тяжкий фінансовий стан, суд вважає можливим зменшити розмір пені до 9 573,13 грн..

За таких обставин вимога позивача про стягнення пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 9 573,13 грн.

Таким чином, позов визнається судом законним, доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 525,526, 549, 901,903, ЦК України, ст. 173,193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код: 20077720) на користь Публічного акціонерного товариства "Кременчукгаз" (39601, м. Кременчук, провулок Героїв Бреста, 46, ідентифікаційний код: 03351734) інфляційні втрати в розмірі 12 956 (дванадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 80 коп., 3% річних від простроченої суми в розмірі 15 693 (п'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто три) грн.. 61 коп., пеню в розмірі 9 573 (дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят три) грн.. 13 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 242 (одна тисяча двісті сорок дві ) грн. 55 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 11.04.2013 року

Суддя Є.Ю. Шаптала