Рішення № 30865490, 11.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1944/13 11.04.13

За позовом публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі філії «Дирекція первинної мережі публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

До відповідача військової частини А 0351

Про стягнення 229518,24 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Путієнко Є.В. (за дов.)

від відповідача Павлова В.М. (за дов.)

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі філії «Дирекція первинної мережі публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до військової частини А 0351 про стягнення за договором № 33408 від 27.02.2014 р. 205913,79 грн. а саме: 200975,67 грн. боргу, 3082,54 грн. пені, 133,98 грн. інфляційних, 1721,60 грн. трьох відсотків річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення плати за надані послуги за період з березня 2012 року по листопад 2012 року включно.

Ухвалою суду від 04.02.2013 р. порушено провадження у справі № 910/1944/13.

Ухвалою суду від 21.03.2013 р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Відповідач у відзиві на позов, позовні вимоги відхилив у повному обсязі, зазначивши, що строк оплати наданих позивачем послуг не настав у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування. За твердженням відповідача, позивачем заявлено до стягнення заборгованість, яка утворилась за період з березня по листопад 2012 р.. Проте є рішення господарського суду міста Києва № 5011-72/6655-2012 26.06.2012 р., за яким з відповідача стягнуто заборгованість за період з липня 2011 р. по березень 2012 р.. Крім того, відповідач вважає, що нарахування пені повинне обмежуватися шістьма місяцями в порядку ст. 232 ГПК України. Також відповідач заявив клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

До винесення рішення у справі позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог. Зокрема, позивача збільшив період надання послуг, за який виникла заборгованість, включивши до нього грудень 2012 року, та збільшив розмір санкцій. Зокрема, позивач просить стягнути 229518,24 грн., з яких: 223306,30 грн. основного боргу, 3478,99 грн. пені, 535,98 грн. інфляційних, 2196,97 грн. трьох процентів річних.

Під час розгляду справи зобов'язано позивача надати розрахунок боргу у розмірі 178645,04 грн. та штрафних санкцій, які було стягнуто рішенням господарського суду міста Києва № 5011-72/6655-2012 від 26.06.2012 р..

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що предметом розгляду у справі №5011-72/6655-2012 була заборгованість, яка виникла в інший період, ніж у даній справі, тобто до березня 2012 року.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

27.02.2004 р. між публічним акціонерним товариством «Укртелеком» (виконавцем) та військовою частиною А0351 (замовником) укладено договір на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв'язку № 334-8 (далі - Договір), умовами якого передбачено, що відповідач доручає, а позивач бере на себе зобов'язання здійснювати експлуатаційно-технічне обслуговування засобів та споруд зв'язку відповідача, зазначених у додатку № 1 до цього Договору, згідно з паспортом кабельних трас підземних кабельних ліній зв'язку.

Відповідно до п. 3.2 Договору відповідач зобов'язаний щомісячно до 20 числа місяця, наступного за поточним, вносити плату за надані послуги на розрахунковий рахунок позивача на підставі рахунку, виставленого до 5 числа згідно з вимогами законодавства.

Пунктом 8.1 договору встановлено, що даний договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2004 р.

У п. 8.2 договору зазначено, що після закінчення терміну дії договору, при відсутності заперечень з боку однієї із сторін, договір вважається продовженим на кожний наступний рік на тих же умовах. Кожна із сторін має право в будь-який час розірвати договір, попередивши про це іншу сторону письмово, заздалегідь за 1 місяць.

Оскільки суду не надано жодних письмових доказів щодо розірвання договору в порядку п. 8.2, даний договір неодноразово пролонговувався та станом на день прийняття рішення по справі є чинним.

Згідно з додатком № 4А до договору вартість послуг, що надаються відповідачу, становить 22330,63 грн. на місяць.

Позивачем надавались, а відповідачем отримувались послуги, проти чого відповідач не заперечує.

За період березня 2012 року по грудень 2012 року у відповідача утворилась заборгованість на суму 223306,30 грн..

Станом на день розгляду справи 223306,30 грн. відповідачем не сплачені.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт порушення відповідачем зобов'язання на суму 223306,30 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 223306,30 грн. боргу підлягають задоволенню.

Твердження відповідача про відсутність коштів та бюджетне фінансування не приймаються судом до уваги, оскільки відсутність коштів не є відкладальною обставиною у розумінні ст. 212 ЦК України та обставиною звільнення сторони від виконання своїх зобов'язань.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки, що передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що за порушення строків оплати послуг відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплачених послуг, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення. Таким чином, Договором встановлено інший період нарахування пені, а саме: кожен день прострочення, тобто весь період прострочення. З огляду на це, підстави для обмеження періоду нарахування пені шестимісячним строком відсутні.

За розрахунком позивача, прийнятим судом як вірний, з відповідача підлягає стягненню 3478,99 грн. пені.

Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.

За розрахунком позивача, прийнятим судом який вірний, інфляційна складова становить 535,98 грн. (борг з урахуванням індексу інфляції - 223842,28 грн.), три проценти річних - 2196,97 грн.

8Відповідно до п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.11.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Таким чином, наявність обставин, які мають істотне значення при вирішенні питання про зменшення розміру санкцій, вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації.

Враховуючи, що відповідач є державною установою, суд вважає за доцільне використати право, надане йому п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, та зменшити розмір нарахованої пені з 3478,99 грн. до 1000,00 грн..

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки неправильні дії останнього призвели до звернення з позовом до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з військової частини А 0351 (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код 09965650) на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі філії «Дирекція первинної мережі публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 3, код 16479714) 223842,28 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 1000 грн. пені, 2196,97 грн. трьох процентів річних, 4590,36 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення підписано 23.04.2013 р.

Суддя С. А. Ковтун