Постанова № 30864560, 15.04.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 квітня 2013 року Справа № 812/2921/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Матвєєвої В.В.,

при секретарі: Захаровій Ю.О.,

за участю сторін:

представника позивача - ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська

Луганської області Державної податкової служби: Непарідзе Д.Н. (довір. № 15711/10

від 13.12.2012, дійсна до 13.12.2013),

представника відповідача -

ТОВ «Текстильпромсервіс-2009-С»: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Текстильпромсервіс-2009-С» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість з рахунків платника податків в сумі 680,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Текстильпромсервіс-2009-С» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість з рахунків платника податків в сумі 680,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради 26.05.2009 та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби 27.05.2009. Станом на 14.03.2013 відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 680,00 грн. Заборгованість перед бюджетом утворилася на підставі винесеного податковим органом податкового повідомлення - рішення у зв'язку з неподанням податкової звітності з податку на додану вартість. ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи з погашення податкового боргу, а саме: на адресу відповідача була направлена податкова вимога №73 від 22.01.2013, що не була виконана. Крім того, позивач також зазначив, що 22.01.2013 було прийнято рішення про опис майна боржника у податкову заставу.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 680,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив задовольнити позов.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення розгляду справи повідомлявся, 05.04.2013 на адресу суду повернувся конверт з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

Відповідно до п. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

За таких обставин, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представника відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариства з обмеженою відповідальністю «Текстильпромсервіс-2009-С» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 26.05.2009 за №13821020000016286 за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодьожний, 1А/80 (а. с. 12-13). Перебуває на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби з 27.05.2009 за № 06953.

23.10.2012 фахівцями ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби було проведено перевірку ТОВ «Текстильпромсервіс-2009-С», за результатами якої складено акт камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість № 16598153 від 23.10.2012 (а. с. 18). Перевіркою встановлено факт неподання відповідачем до податкових органів податкової звітності з податку на додану вартість. Зазначений акт було направлено на юридичну адресу підприємства, проте отримано не було, оскільки на адресу позивача повернувся конверт із зазначення про закінчення терміну зберігання (а. с. 19).

На підставі акту перевірки від 23.10.2012 винесено податкове повідомлення - рішення № 0065781510 від 10.12.2012 (а. с. 17), яким ТОВ «Текстильпромсервіс-2009-С» збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 680,00 грн.

Зазначена заборгованість також підтверджується розрахунком суми податкового боргу (а. с. 16), зворотнім боком облікової картки платника (а. с. 22) та довідкою про суми податкового боргу станом на 14.03.2013.

ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи з погашення податкового боргу, а саме: на адресу відповідача була направлена податкова вимога № 73 від 22.01.2013 (а. с. 20), що не була отримана, оскільки на адресу позивача повернувся конверт із зазначення про закінчення терміну зберігання (а. с. 20).

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з тим, що зазначені вище заходи з погашення податкового боргу не призвели до позитивних результатів, 22.01.2013 заступником начальника ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби Гармаш Н.М. було прийнято рішення № 23 про опис майна у податкову заставу (а. с. ).

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як було встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Текстильпромсервіс-2009-С» є платником податку на додану вартість та зобов'язано подавати податкову звітність.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, проводиться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового Кодексу України, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У судовому засіданні судом встановлено, що по відношенню до відповідача ТОВ «Текстильпромсервіс-2009-С» було винесено податкове повідомлення - рішення №0065781510 від 10.12.2012 та виставлено податкову вимогу № 73 від 22.01.2013. Зазначені податкове повідомлення - рішення та вимога не були виконані, у встановленому законом порядку не оскаржувалися. З вищевикладеного впливає, що сума податкового боргу є узгодженою.

Оскільки податкове повідомлення - рішення та податкова вимога є чинними, доказів про відкликання вимоги суду не надано, суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

З вище викладеного вбачається, що до теперішнього часу податковий борг в сумі 680,00 грн. ТОВ «Текстильпромсервіс-2009-С» в добровільному порядку не сплачений.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Податковим Кодексом України, статтями 2, 6, 7, 17, 18, 94, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Текстильпромсервіс-2009-С» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість з рахунків платника податків в сумі 680,00 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Текстильпромсервіс-2009-С» (юридична адреса: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 1-а/80, р/р 26002004980111, грн., Ф Луган. Дир. ПАТ «Банккамбіо» м. Луганськ, МФО 364274, р/р 26001004840111, долар США, Ф. Луган. Дир. ПАТ «Банккамбіо», МФО 364274) з усіх рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 680,00 грн. (шістсот вісімдесят гривень 00 копійок); стягнені кошти перерахувати на р/р 3111902970000, код платежу 14010100, одержувач - Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області, код 37991477, банк одержувача - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, МФО 804013.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 19 квітня 2013 року.

Суддя В.В. Матвєєва