Ухвала суду № 30864094, 09.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 р.Справа № 2а-1670/7456/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.,

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.,

представників позивача- Намінас О.В.,Меніва О.І.,Юренко О.Б.,Черняк І.Ю.

представників відповідача- Сухомлин Ю.В., Луговської С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.12.2012р. по справі № 2а-1670/7456/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.12.2012р. задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі- ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат") до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби (далі- Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0000201555/229 від 15.11.2012 р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат" грошові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 146 грн. 00 коп.

Не погодившись з оскаржуваною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що відповідно до положень Податкового кодексу України(далі- ПК України), право на отримання бюджетного відшкодування виникає при господарській діяльності, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку. В ході перевірки встановлено, що ТОВ "Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат" у перевіряємий період велася позиційно збиткова діяльність, позивач укладаючи угоди на придбання основних фондів, товарів (робіт, послуг) не використовував їх для отримання прибутку.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, представників відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2012 р. у розмірі 12872487,00 грн. відсутні, і як наслідок оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправними.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у період з 17.10.2012 р. по 23.10.2012 р. працівниками Кременчуцької ОДПІ було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2012 року у розмірі 12 924 902,00 грн. заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку, результати якої оформлено актом від 30.10.2012 р. №4480/15-507/35713283 (а.с.12-36).

На підставі зазначеного акту Кременчуцькою ОДПІ винесено, крім інших, податкове повідомлення-рішення №0000201555/229 від 15.11.2012 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 12 872 487,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6 436 244,00 грн. (а.с.10).

Фактичною підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2012 року у зв'язку з веденням ТОВ "Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат" позиційно збиткової діяльності, що порушує публічний порядок.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно із приписами п.п. 14.1.181 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.п.198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно із пунктами 200.1-200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З матеріалів справи вбачається, що в перевіряємому періоді, у відповідності до програми розвитку підприємства ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" займалося створенням виробничих потужностей, допоміжних об'єктів інфраструктури та одночасно здійснювало промислову розробку Єристівського родовища для подальшого видобутку залізної руди. Діяльність підприємства фінансувалася за рахунок внесків учасників до статутного фонду, а також за рахунок кредитних коштів. Початок видобутку руди планувалося у 2 півріччі 2012 року.

ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" на підтвердження придбання підприємством основних фондів та сплату у попередніх та звітному податковому періодах грошових коштів постачальникам товарів (робіт, послуг) надано копії первинних документів, а саме : реєстрів податкових накладних та платіжних доручень по деклараціям з ПДВ за серпень 2012 року, податкових накладних, видаткових накладних, платіжних доручень, копії договорів, актів здачі-приймання товарів (робіт, послуг),прибуткових ордерів.

Відповідно до проекту "Вскрытие Еристовского месторождения для поддержания мощности комбината. Корректировка рабочего проекта" Том 3 "Проект организации строительства" позивач здійснює видобування та реалізацію залізної руди. На підтвердження здійснення вказаної діяльності ТОВ "Єристівський ГЗК" надано:- інформація щодо стану гірничих робіт на кар'єрі ТОВ "Єристівський ГЗК"; договір №493/50121 від 04.09.2012 р. щодо поставки ВАТ "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат" руди К25 загальним об'ємом орієнтовно 450 000 т при базовому вмісті заліза загального 33,27%; додаткова угода від 14.09.2012 р. до договору №493/50121 від 04.09.2012 р. специфікація №1; реєстр документів з 01.09.2012 р. по 30.11.2012 р. ; рахунки на відпуск гірничих порід ТОВ "Єристівський ГЗК"; договір №580/50110 від 19.10.2012 р. щодо поставки ВАТ "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат" руди К25 загальним об'ємом орієнтовно 400 000 т при базовому вмісті заліза загального 33,27%; додаткова угода від 19.10.2012 р. до договору №580/50110 від 19.10.2012 р. специфікація №1; реєстр документів с 01.09.2012 р. по 30.11.2012 р.; рахунки на відпуск гірничих порід ТОВ "Єристівський ГЗК".

Вище зазначені документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні», дефектів форми, змісту або походження не мають, що не заперечується відповідачем.

Враховуючи вище зазначені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо підтвердження правомірності визначення ТОВ "Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2012 року.

Доводи апеляційної скарги щодо виникнення права на отримання бюджетного відшкодування тільки при умові одержання прибутку від господарської діяльності, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки чинне законодавство не ставить в залежність визначення бюджетного відшкодування податку на додану вартість від отримання платником податків прибутків за результатами своєї господарської діяльності. Жодним нормативним актом не визначено в який саме термін з моменту створення підприємства господарюючий суб'єкт має одержати прибуток.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на зазначені правові норми, колегія суддів вважає безпідставним обґрунтування апелянта щодо правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з посиланням на доктрини «Ділова мета» та «Економічна доцільність угоди».

Інші доводи апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що оскаржуване повідомлення-рішення є протиправним, оскільки відсутні підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2012 р. по справі № 2а-1670/7456/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 15.04.2013 р.