Ухвала суду № 30863865, 22.04.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

22.04.2013 Справа № 901/1136/13За позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Форум»

(бульвар Верховної Ради, 7, місто Київ, 02100, ідентифікаційний номер 21574573)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Феррум»

(проспект Кірова/вул. Леніна, 29/1, місто Сімферополь, 95000, ідентифікаційний номер 34684807)

та Приватного підприємства «Сігма»

(вулиця Байкова, 7, місто Київ, 03039)

про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 103 136 524,78 грн.

суддя Шевчук Н.Г.

Представники:

позивача - Борисенко Д.В., представник, довіреність №10/00-78 від 01.03.2013;

відповідача ПП«Сігма» - Сальков Д.В., представник, довіреність б/н від 01.04.2013;

відповідача ТОВ «Збагачувальна фабрика «Феррум» - не з'явився.

Публічне акціонерне товариство «Банк «Форум» (далі - ПАТ «Банк «Форум») звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Феррум» та Приватного підприємства «Сігма» про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 103 136 524,78 грн.

З посиланням на статті 15, 16, 509, 525, 526, 543, 553, 554, 610, 611, 629, 105, 1054 Цивільного кодексу України позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідачами не виконуються зобов'язання по погашенню заборгованості по кредиту, по процентах за користування кредитом, по сплаті пені за прострочення сплати заборгованості по кредиту і по процентах по кредитному договору №0063/08/05-КІ від 10.06.2008 між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВП Сігма», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Феррум».

Позивач вважає, що відповідачі несуть солідарну відповідальність, оскільки 10.06.2008 в забезпечення зобов'язань Відповідача-1 за Кредитним договором Позивач та Приватне підприємство «Сігма» (надалі - Відповідач-2) уклали між собою Договір поруки №0063-П (надалі - Договір поруки), за умовами якого Відповідач-2 поручився перед Позивачем за виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором в повному обсязі.

Позивач 08.04.2013 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Феррум», у межах суми 103136524,78 грн. та накладання арешту на майно та грошові кошти, що належать Приватному підприємству «Сігма», в межах суми 103136524,78 грн.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно статті 67 цього позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Вищий господарський суд України у постанові пленуму №16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» роз'яснив, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Беручи до уваги викладене суд вважає, що існує достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів до забезпечення позову спричинить неможливість виконання рішення суду у цій справі у випаду задоволення позову.

Проте, оскільки предметом позовної вимоги позивачем заявлені до стягнення грошові кошти, то з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги суд вважає, що достатнім заходом забезпечення позову є накладення арешту на грошові кошти кожного з відповідачів у межах суми, заявленої до стягнення.

Щодо інших заявлених позивачем заходів суд не вбачає необхідності у їх застосуванні. Так, накладення арешту на майно може бути перешкодою у здійсненні господарської діяльності сторін та вчиненні дій по примиренню сторін.

Таким чином, заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства «Банк «Форум» про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Феррум» (проспект Кірова/вул. Леніна, 29/1, місто Сімферополь, 95000, ідентифікаційний номер 34684807), у межах суми 103136524,78грн.

3. Накласти арешт на грошові кошти, що належать Приватному підприємству «Сігма» (вулиця Байкова, 7, місто Київ, 03039, ідентифікаційний код 30179160), у межах суми 103136524,78грн.

4. В іншій частині заяву залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили 22.04.2013.

Суддя Н.Г. Шевчук

Розсилка:

1. ПАТ «Банк «Форум» нарочно

(бульвар Верховної Ради, 7, місто Київ, 02100)

2. ТОВ «Збагачувальна фабрика «Феррум»

(проспект Кірова/вул. Леніна, 29/1, місто Сімферополь, 95000) реком. з повідомленням

3. ПП «Сігма» нарочно

(вулиця Байкова, 7, місто Київ, 03039)