ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2009 р.
№ 39/229-08(25/6-08(12/18-07)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. –головуючого
Волковицької Н.О.
Рогач Л.І.
за участю представників сторін:
позивача
Головань Я.В. дов. від 02.10.08 р.
відповідача
не з’явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Дніпропетровської міської ради
на рішення
від 10.11.2008 року господарського суду Дніпропетровської області
у справі
№ 39/229-08(25/6-08(12/18-07)) господарського суду Дніпропетровської області
за позовом
Закритого акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К."
до
1.Дніпропетровської міської ради;
2.Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області
про
стягнення 3987,40 грн.
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство "Кондитерська фабрика "А.В.К." звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Дніпропетровської міської ради та Управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області коштів, що були перераховані в якості орендної плати за грудень 2003 року платіжним дорученням № 13834 від 13.01.2004 року у розмірі 12696, 00 грн. замість 8708,60 грн.
01.03.2005 року позивач надав уточнення та просив стягнути з Державного бюджету України (через Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області) помилково перераховані до державного бюджету кошти в сумі 3987, 40 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2007 року позов задоволено частково.
Стягнуто з місцевого бюджету Дніпропетровської міської ради (через Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області) на користь Закритого акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." помилково перераховані кошти у сумі 3790,78 грн.
За апеляційною скаргою Дніпропетровської міської ради судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 02.04.2008 року залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.09.2008 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2008 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.2008 року скасовано, справу направлено на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 10.11.2008 року позовні вимоги задовольнив.
Стягнув з місцевого бюджету (через Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, вул. Челюскіна, 1, п/р 33217812700002 банк ГУДКУ у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 23928791, МФО 805012, КБК 13050200) на користь Закритого акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." надмірно сплачені до місцевого бюджету 3987,40 грн.
Дніпропетровська міська рада звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." відмовити в повному обсязі.
На думку скаржника, суд першої інстанції прийшов до хибного висновку щодо дати закінчення дії договору оренди № 163 від 02.06.2000 року, оскільки договір оренди між Дніпропетровською міською радою та Закритим акціонерним товариством " Кондитерська фабрика "А.В.К." був нотаріально посвідчений і вступив у законну силу після обов'язкової державної реєстрації відповідно до чинного законодавства. Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не впливає із звичаїв ділового обороту.
Також скаржник посилається на те, що за умовами Закону України "Про оренду землі" орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі. За умовами договору оренди земельної ділянки оренди земельної ділянки орендар повинен своєчасно сплачувати оренду плату за користування землею. Проте, відповідно до акту звірки складений між позивачем і відповідачем встановлено, що позивач не сплачував орендну плату по договорам оренди, які діяли на той час (№ 163, № 165. Але судами не було враховано не сплату орендної плати за договором № 163, заборгованість позивача підтверджується листом ДПА у м. Дніпропетровську від 03.05.2007 року вих. № 13581/10/08-03/2-12.
Заслухавши доповідь судді –доповідача та присутніх в судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як було встановлено судом першої інстанції протягом 2000-2001 років між Закритим акціонерним товариством "Кондитерська фабрика "А.В.К." та Дніпропетровською міською радою було укладено шість договорів оренди земельних ділянок, а саме: договір оренди земельної ділянки № 163 від 02.06.2000 року, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Юрія Савченко, 79; договір оренди земельної ділянки № 164 від 02.06.2000 року, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 1; договір оренди земельної ділянки № 165 від 02.06.2000 року, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Косіора, 34а; договір оренди земельної ділянки № 166 від 02.06.2000 року, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 11; договір оренди земельної ділянки № 167 від 02.06.2000 року, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 7в; договір оренди земельної ділянки № 1584 від 27.12.2001 року, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 11-Г.
Платіжним дорученням № 13934 від 13.01.2004 року, позивач здійснив оплату на рахунок Управління державного казначейства України у Дніпропетровській області в розмірі 12696 грн. 00 коп., із призначенням платежу перерахування орендної плати за грудень 2003 року. Факт зарахування зазначених коштів до місцевого бюджету, підтверджується довідкою Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області № 02-05/609 від 19.02.2007 року (том 1, а.с. 85).
Згідно акта звірки взаємних розрахунків орендної плати за землю від 16.02.2007 року (том 1, а.с. 119- 121), за даними Комітету земельних відносин Дніпропетровської міської ради, Позивачеві до сплати в грудні 2003 року нарахована орендна плата в розмірі 8726 грн. 10 коп., відповідно до договорів № 165, № 164, № 166, № 167, № 1584, в тому числі:
16 грн. 38 коп. - договір № 165;
365 грн. 08 коп. - договір № 164;
3936 грн. 04 коп. - договір № 166;
4175 грн. 28 коп. - договір № 167;
233 грн. 32 коп. - договір № 1584.
Сплачена позивачем за платіжним дорученням № 13834 від 13.01.2004 сума (12696 грн. 00 коп.) зарахована наступним чином:
365 грн. 08 коп. - договір № 164;
3936 грн. 04 коп. - договір № 166;
4175 грн. 28 коп. - договір № 167;
233 грн. 32 коп. - договір № 1584;
3987 грн. 40 коп. - рішення № 276/12.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що станом на грудень місяць 2003 року між позивачем та відповідачем-1 були відсутні договірні відносини щодо оренди земельної ділянки, яка була відведена позивачеві згідно рішення Дніпропетровської міської ради № 276/12 від 08.10.2003 року, та відповідно були відсутні підстави для нарахування та сплати орендних платежів за користування зазначеною земельною ділянкою, аж до моменту державної реєстрації договору оренди (16.03.2004 року).
Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути це майно.
Таким чином господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що в даному випадку відповідач-1 безпідставно набув грошові кошти позивача в сумі 3987,40 грн., які перераховані ним згідно платіжного доручення № 13834 від 13.01.2004 року, та зараховані відповідачем-1 в рахунок орендної плати за користування земельною ділянкою, відведеною за рішенням Дніпропетровської міськради № 276/12.
Судом також обґрунтовано спростовані доводи відповідача-1 щодо пропуску строку позовної давності для стягнення коштів, перерахованих позивачем згідно платіжного доручення № 13834 від 13.01.2004 року, оскільки як встановлено судом позов до суду було направлено 12.01.2007 року, тобто в межах встановленого законодавством загального строку позовної давності.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарський суд в порядку статті 32, 43, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об’єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив, встановив та надав юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування постанови апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2008 року у справі № 39/229-08(25/6-08(12/18-07)) господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.
Касаційну скаргу Дніпропетровської міської ради залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т. Дроботова
С у д д і Н. Волковицька
Л. Рогач
Судове рішення № 3086326, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 24.02.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 39/229-08(25/6-08(12/18-07). Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: