Рішення № 30863251, 18.04.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2013 р. Справа №917/391/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр" вул. Геологічна,1, смт. Нові Санжари, Полтавська область, 39300

до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", вул. Куйбишева,22а, м. Полтава, 36024

про стягнення 36 288,13 гривень

Суддя Тимощенко О.М.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Омельченко М.А., дор. від 26.12.2012 року № 01-15/389-6

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено термін складання повного тексту рішення згідно ст.85 ГПК України.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 36288,13 гривень боргу за договорами поставки нафтопродуктів №29 від 03.01.2012 року та №29/1 від 03.01.2012 року, з яких: 34543,62 гривень основний борг, 1744,51 гривень пеня.

Представники позивача в судовому засіданні 02.04.2013 року підтримали позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні.

16.04.2013 року до суду надійшло клопотання від позивача про розгляд справи в судовому засіданні 18.04.2013 року без участі його представника.

Враховуючи достатність матеріалів справи для розгляду справи по суті, участь представників позивача в попередньому судовому засіданні, суд задовольняє клопотання позивача. Крім того, ухвалою від 02.04.2013 року явка представника позивача була визнана необов'язковою.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позов проти задоволення позовних вимог заперечував. У відзиві на позов відповідач посилався, зокрема, на таке:

- через затримки бюджетного фінансування ДП «Полтавський облавтодор» має податковий борг з податку на додану вартість. Частина вимог кредиторів задоволено судами та у виконавчій службі відкрито виконавче провадження на загальну суму 3 142 165 грн. і, відповідно, накладено арешти на кошти на рахунках підприємства, що унеможливлює належне виконання зобов'язань за укладеними угодами;

- заборгованість перед ТОВ «Спектр» виникла через відсутність належного фінансування з боку держави; держава не може забезпечити належне фінансування на утримання доріг, а тому Службою автомобільних доріг України не прийнято до оплати обсяги робіт, виконані підприємством на суму понад 10 млн.грн., внаслідок чого і виникає заборгованість.

- на даний час позивач зобов'язаний забезпечити безпечні умови руху на автодорогах протяжністю 8 875,5 км., але затримка у виплаті зумовлена такими вагомими чинниками, як обмежене фінансування підприємства Службою автомобільних доріг в України, яка є замовником робіт у ДП «Полтавський облавтодор».

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані сторонами докази, суд встановив:

03.01.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спектр» (позивач) та філією "Новосанжарський райавтодор" Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія автомобільні дороги України (відповідач) укладено договори поставки нафтопродуктів:

- Договір поставки нафтопродуктів № 29 (арк. справи 11);

- Договір поставки нафтопродуктів № 29/1 (арк. справи 12).

Вказані договори з боку відповідача укладено на підставі доручення за № 01-15/104 від 03 січня 2012 року, виданого Дочірнім підприємством «Полтавський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України» на укладення договорів з позивачем (арк. справи 37).

Істотні умови Договору № 29 ідентичні істотним умовам Договору за № 29/1 . Зокрема, сторони погодили наступне:

- за умовами п.п. 1.1., 1.2. Договорів № 29 , №29/1 позивач (продавець) зобов'язується передати у власність покупця нафтопродукти. В свою чергу відповідач (покупець ) зобов'язується прийняти нафтопродукти, вчасно та у повному обсязі проводити оплату за нафтопродукти у встановлений договорами термін шляхом здійснення передоплати за товар або не пізніше трьох банківських днів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця , якщо інше не передбачено додатковою угодою (п.4.1).

- згідно п.1.2. договорів кількість та ціна товару обумовлюються сторонами та підтверджуються виставленими рахунками - фактури, що є частиною договорів ;

- кількість товару , що постачається по договору , визначається сторонами в накладних , які є невід'ємною частиною договору4

- покупець проводить приймання товару по кількості та якості відповідно до Інструкції про порядок приймання , транспортування , зберігання , відпуск і облік нафти й нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, відповідно до діючого законодавства України , а також з умовами договору й додаткових угод до нього .

- у п. 8.1. договору № 29 та договору №29/1 сторони встановили, що договір набуває чинності з моменту його підписання й діє до 31 грудня 2012 року , а в частині взаєморозрахунків - до їхнього повного завершення . Закінчення терміну дії договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його невиконання .

По договору № 29 від 03.01.2012 року позивач поставив відповідачу нафтопродукти:

- по накладній № РН-0000585 від 30.09.2012 року на суму 17269,79 грн.;

- по накладній № РН-0000663 від 31.10.2012 року на суму 9496,83 грн.;

- по накладній № РН-0000753 від 30.11.2012 року на суму 411,98 грн.,

всього на суму 27178,60 грн.

За вказаним вище договором відповідач оплатив отримані нафтопродукти на суму 9000 грн. (платіжні доручення №280 від 18.10.2012 р. на суму 3 000 грн. та № 295 від 31.10.2012 року на суму 6000,00 грн.). Сума боргу становить 18178,60 грн.

За договором № 29/1 від 03.01.2012 року позивач поставив відповідачу нафтопродукти:

- по накладній № РН-0000508 від 31.08.2012 року на суму 9650,40 грн.;

- по накладній № РН-0000585від 30.09.2012 року на суму 10227,98 грн.;

- по накладній № РН-0000662 від 31.10.2012 року на суму 10250,40 грн.,

- по накладній № РН-0000663 від 31.10.2012 року на суму 5936,24 грн.,

всього на суму 36065,02 грн.

Відповідач частково розрахувався із позивачем за отримані за договором №29/1 нафтопродукти в сумі 19700 грн.:

- платіжне доручення №276 від 11.10.2012 р. на суму 9700 грн.;

- платіжне доручення № 282 від 26.10.2012 року на суму 10000,00 грн.

Сума боргу за договором №29/1 становить 16365,02 грн.

Отже, заборгованість відповідача за договорами №29 та 29/1 перед позивачем становить 34543,62 грн., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків сторін станом на 01.01.2013 року ( арк. справи 27).

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору купівлі - продажу, згідно якого, в силу ст. 655 ЦК України, продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, зобов'язуючим, що обумовлено взаємним виникненням у кожної із сторін прав та обов'язків, а саме, зобов'язання продавця передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов'язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги. Даний договір є консенсуальним, оскільки права та обов'язки виникають вже в момент досягнення ними угоди за всіма істотними умовами. Отже, змістом договору купівлі продажу є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

З огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до ст.2 цього закону, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, враховуючи вищенаведене та п.6.2 договорів №29 та № 29/1 позивач правомірно нарахував відповідачу та заявив до стягнення 961,63 грн. пені за договором № 29 та 782,88 грн. пені за договором № 29/1. Всього підлягає стягненню пені 1744,51 грн.

Розмір заявлених до стягнення сум пені перевірений судом з використанням калькулятора ІПС "Законодавство".

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

На підставі викладеного, оцінивши та дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.33,43,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України» (36024 м.Полтава вул. Куйбишева ,22 а, р/р 260013640 в АБ «Полтава банк» МФО 331489, код ЄДРПОУ 32017261) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР" ( 39300 , Полтавська обл., смт Нові Санжари , вулиця Геологічна,1, р/р 26000363774001 в ПГРУ "Приватбанк", м. Полтава МФО 331401, ЄДРПОУ 31040677) 34543,62 грн. основного боргу, 1744,51 грн. пені.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

повне рішення складено 19.04.2013 року

Суддя Тимощенко О.М.

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією