Ухвала суду № 30862639, 17.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

"17" квітня 2013 р. м. Київ К/800/7667/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Ємельянової В.І.,

Кочана В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби (далі - Ізмаїльська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2012 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила: визнати протиправним та скасувати наказ Ізмаїльської ОДПІ №2-0 від 3 березня 2012 року про звільнення ОСОБА_2; поновити на посаді старшого державного податкового інспектора відділу майнових податків та моніторингу з питань оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Ізмаїльської ОДПІ; стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 65000 грн.

Вимоги обґрунтувала тим, що підставою для звільнення її з роботи стало скорочення посади старшого державного податкового інспектора відділу адміністрування податків з фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб у зв'язку із змінами в організації праці. Вважає таке звільнення незаконним, оскільки в Ізмаїльській ОДПІ вона працює з 1 червня 1994 року на різних посадах, що свідчить про наявність універсального досвіду і дає їй пріоритет перед іншими працівниками. Крім того, з 1 лютого 2010 року вона працювала на посаді старшого державного податкового інспектора відділу адміністрування майнових податків управління оподаткування фізичних осіб. Після реорганізації Ізмаїльської ОДПІ у вказаному відділі змінилася лише його назва на відділ майнових податків та моніторингу з питань оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб. Таким чином, посада яку займала позивач скорочена не була.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 8 серпня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутні клопотання осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Перевіривши надані письмові докази в їх сукупності, з'ясувавши обставини справи, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, наказом Державної податкової інспекції по м. Ізмаїлу від 30 травня 1994 року №84-Л ОСОБА_2 з 1 червня 1994 року прийнято на посаду державного податкового інспектора відділу зборів та стягнень податків з фізичних осіб.

За період 1994-2005 років позивач займала різні посади в Ізмаїльській ОДПІ, про що свідчать записи з трудової книжки.

16 січня 2008 року наказом №6-0 ОСОБА_2 переведено на посаду старшого державного податкового інспектора відділу адміністрування податків з фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Ізмаїльської ОДПІ.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» від 21 вересня 2011 року №981 було запропоновано утворити, як юридичні особи публічного права, територіальні органи Державної податкової служби, реорганізувавши шляхом злиття, перетворення і приєднання Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі, Державні податкові інспекції у районах, містах (крім м. Києва та м. Севастополя), районах у містах, спеціалізовані Державні податкові інспекції, міжрайонні та об'єднані Державні податкові інспекції, за переліком згідно з додатками 1-3.

Встановлено, що зазначені органи Державної податкової служби, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам, які утворюються згідно з цією постановою.

На виконання вищевказаної постанови, згідно наказу Державної податкової служби України «Про реорганізацію окремих територіальних органів Державної податкової служби» від 10 жовтня 2011 року №49 та наказу Державної податкової адміністрації в Одеській області «Про реорганізацію підпорядкованих ДПІ» від 14 жовтня 2011 року №2296 Ізмаїльською ОДПІ було прийнято наказ від 20 жовтня 2011 року №1575, відповідно до якого розпочато реорганізацію податкового органу та в результаті якої скорочено 19 штатних посад, в тому числі 2 посади старшого державного податкового інспектора відділу адміністрування податків з фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб.

28 грудня 2011 року відповідачем було прийнято наказ №1926 про попередження працівників Ізмаїльської ОДПІ про наступне вивільнення у зв'язку з реорганізацією та скороченням чисельності штату.

ОСОБА_2 з вказаним попередженням була ознайомлена 29 грудня 2011 року, що підтверджується її підписом.

3 березня 2012 року проведено засідання комісії, уповноваженої розглядати питання щодо надання пропозицій вакантних посад ОСОБА_2

Із протоколу №1 засідання даної комісії вбачається, що позивачу було запропоновано вакантні посади: головного податкового інспектора відділу майнових податків та моніторингу з питання оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб на період відсутності основного працівника - ОСОБА_3; старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу адміністрування податків на доходи фізичних осіб та оподаткування самозайнятих осіб управління оподаткування фізичних осіб на період відсутності основного працівника ОСОБА_4; головного державного податкового ревізора-інспектора сектору контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб на період відсутності основного працівника ОСОБА_5

Інші вакантні посади, які можна було б запропонувати позивачу в Ізмаїльської ОДПІ, були відсутні.

ОСОБА_2 не погодилася на переведення на вказані посади та наполягала на залишенні її на посаді старшого державного податкового інспектора відділу адміністрування податків з фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб і відмовилася ставити підпис на додатку до попередження про наступне вивільнення, в якому їй пропонувалося переведення на вакантні посади. У зв'язку з цим комісією 3 березня 2012 року складено акт №1 про відмову від підпису.

Наказом Ізмаїльської ОДПІ №2-0 від 3 березня 2012 року ОСОБА_2 звільнено з посади старшого державного податкового інспектора відділу адміністрування податків з фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб.

Пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Розірвання власником або уповноваженим ним органом трудового договору з працівником відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України передбачає дотримання певних гарантій для працівника.

Так, за загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Відповідно до частини 2 статті 49-2 КЗпП України при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Власник або уповноважений ним орган при вивільненні працівника у випадках змін в організації виробництва і праці повинен дотримуватися вимог статті 42 КЗпП України, якою встановлено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Судами встановлено, що до ОСОБА_2 неодноразово застосовувалися дисциплінарні стягнення у вигляді догани (т.1 а.с.219, 225, 226, 230).

Також у матеріалах справи міститься наявна щорічна оцінка виконання державним службовцем посадових обов'язків і завдань за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року. Відповідно до пункту 4 вказаної щорічної оцінки, позивачу рекомендовано працювати над покращенням показників та вивчати професійну етику державного службовця. Виставлена підсумкова оцінка - задовільно.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що приймаючи оскаржуваний наказ відповідач діяв на підставі законодавства про працю та з дотриманням процедури звільнення позивача у зв'язку із зміною в організації праці.

Посилання позивача на те, що з 1 лютого 2010 року вона працювала на посаді старшого державного податкового інспектора відділу адміністрування майнових податків управління оподаткування фізичних осіб, яку не було скорочено, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки із записів трудової книжки ОСОБА_2 вбачається, що з 16 січня 2008 року наказом №6-0 ОСОБА_2 переведено на посаду старшого державного податкового інспектора відділу адміністрування податків з фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Ізмаїльської ОДПІ та на якій вона працювала до дати звільнення.

Крім того, відділ адміністрування податків з фізичних осіб та відділ адміністрування майнових податків входять до складу одного управління оподаткування фізичних осіб, начальник якого, згідно з Положенням про управління, може надавати усні та письмові вказівки і доручення, які є обов'язковими для всіх працівників управління.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Крім того, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» суд повертає сплачений судовий збір на користь ОСОБА_2, оскільки згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серія 10 ААА №957629 вона є інвалідом першої групи і на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору.

Керуючись статтями 98, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року залишити без змін.

Повернути ОСОБА_2 сплачений судовий збір в розмірі 24 грн. 09 коп., які перераховано на розрахунковий рахунок 31210255700007, отримувач коштів: УДКCУ у Печерському р-ні, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030005 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)» за квитанцією №77 від 9 березня 2013 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський(

доповідача)

Судді В.І. Ємельянова

В.М. Кочан

(підписи)

З оригіналом згідно.