Рішення № 30861807, 05.12.2012, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 2026/21/2012

Провадження № 2/2026/81/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2012 рокум. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Дем'яненко І.В.,

за участю секретаря Нескоромної Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Люботин Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) - ОСОБА_3 звернувся до Люботинського міського суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_2про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування та стягнення судових витрат, в якій просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 9820,08 грн. (девять тисяч вісімсот двадцять грн.08 копійок), витрати з послуг на надання правової допомоги в сумі 1500,00 грн. та судовий збір, сплачений позивачем при зверненні з позовом до суду,в сумі 188,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) в позовній заяві зазначено, що 02 листопада 2008 року на 461 км а/д Харків-Полтава з вини ОСОБА_2, відбулося зіткнення автомобіля ВАЗ 21011з автомобілем «DAEWOOLANOS».

В результаті ДТП автомобіль«DAEWOOLANOS», державний номер ВІ 5871АЕ, який належить ОСОБА_4, отримав пошкодження. Відповідно до довідки ДАІ від 02 листопада 2008 року саме ОСОБА_2 визнаний винним в скоєнні зазначеної ДТП та його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) в позовній заяві посилається на те, що на підставі наказу №899 від10 квітня 2009 року, здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_4 у розмірі 9820,08грн. Отже, до позивача - ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) перейшло право зворотної вимоги (регресу) до ОСОБА_2 суми, виплаченого ОСОБА_4 страхового відшкодування в розмірі 9820,08 грн.

Сторони про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно, але в судове засідання не зявилися.

Позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) та представник позивача ПП Юридична фірма «Платон» в судове засідання не зявилися. Про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно. В судовому засіданні 15 травня 2012 року представник позивача ОСОБА_5 заявив клопотання про перенесення судового засідання для надання оригіналів документів, на які позивач посилається як на докази, які підтверджують його вимоги. В наступні судові засідання, призначені на 09 липня 2012 року,12 вересня 2012 року, 16 жовтня 2012 року, 12 листопада 2012 року, позивач та його представник жодного разу не зявилися, про причини неявки суду не повідомляли. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що представник позивача та позивач в судове засідання не зявилися без поважних причин, та вважає за можливе розглянути справу без їх участі на підставі наданих позивачем доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 направив до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі. Позовні вимоги ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) не визнав та заперечував проти задоволення позову, оскільки позовні вимоги не обґрунтовані, а позивачем не доведено ті обставини, на які він посилається.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити у відсутності сторін по справі, які були належним чином та своєчасно повідомлені про час і місце розгляду справи, та висловили свою думку щодо розгляду справи.

Відповідно до вимог ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

В матеріалах справи відсутні відомості про визнання ОСОБА_2 винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124КУпАП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та накладення на нього адміністративного стягнення. Позивач додає до позовної заяви копію постанови суду від 05 грудня 2008 року(а.с.13). Вказана постанова не оформлена належним чином. Крім того, з вказаної копії не вбачається, що постанова набрала чинності, тому суд не може вважати надану постанову обовязковою на підставі ч. 4 ст. 61 ЦПК України.

З ч. 4 ст. 61 ЦПК України вбачається, що вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Також в матеріалах справа наявна копія довідки ДАЇ від 02 листопада 2008 року, яка надана як додаток до позовної заяви. Копія довідки не є підтвердженням того, що ОСОБА_2 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с.12).

Дослідивши наведені матеріали суд приходить до висновку, що позивачем не доведено того, що відповідач ОСОБА_2 винний у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та його притягнуто до адміністративної відповідальності.

А згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ст.1191 ЦК України, особа яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

На підставі ст. 27 ЗУ «Про страхування» до страхової компанії, яка здійснила виплату страхового відшкодування за договором майнового відшкодування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

З додатків, які додані до позовної заяви, не вбачається, що до ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) перейшло право зворотної вимоги. В матеріалах справи наявна копія платіжного доручення № 1419 від 10 квітня 2009 року про сплату страхового відшкодування в сумі 9820,08 грн. Оригінал платіжного доручення суду не надано, тому суд не може вважати вказану копія належним доказом .

Розрахунок щодо розміру страхового відшкодування по пошкодженому транспортного засобу здійснювався на підставі висновку незалежного оцінювача від 11 листопада 2008. До позовної заяви долучено копію висновку визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Daewoo Lanos TF69Y, реєстраційний номер НОМЕР_1. Позивач не надав суду оригінал висновку. Тобто, суд не може перевірити дійсність вказаного розрахунку.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів, які підтверджують здійснення виплати страхового відшкодування. А оскільки, відсутні докази того, що Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ)здійснило виплату страхового відшкодування, то відсутні підстави для ствердження того, що до ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) переходить право зворотної вимоги (регресу) до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Відповідно до ч. 1 ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Суд вважає позовні вимоги позивачем не доведеними, оскільки ним не надамо суду жодного належного доказу на підтвердження своїх позовних вимог.

Згідно з вимогами ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Надіслані до суду разом з позовною заявою письмові докази (а.с.4-32)є копіями документів, але вони не завірені в установленому порядку. Достовірність їх суд не мав можливості перевірити в судовому засіданні, оскільки ані позивачем, ані його представником оригінали надані не були, тому суд не приймає їх у якості належних доказів.

Враховуючи вищенаведене суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу відмовити в повному обсязі.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача судового збору також не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з однієї сторони на користь іншої лише за умови ухвалення рішення на користь першої сторони. А оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) не підлягають задоволенню, суд відмовляє у стягненні судового збору на користь позивач.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 58, 60, 61, 79, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, ст.ст. 1187, 1191 ЦК України, ст. 27 ЗУ «Про страхування», суд

В И Р І Ш И В :

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Люботинський міський суд Харківської області в десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_6