Рішення № 30861397, 10.04.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2013 р. Справа № 909/333/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,

при секретарі судового засідання Андріїв Л.Я, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, -Фонду державного майна України в особі відкритого акціонерного товариства "Оріана"

(вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76018; вул. Євшана, 9, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Техмаш"

(вул. Промислова, 5, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300)

про стягнення 227 362,62 грн. заборгованості з орендної плати,

за участю представників сторін:

від позивача: Лесів Л.В. - юрисконсульт (довіреність №251 від 14.02.2013 р.; паспорт серія СЕ № 256014 від 18.09.2003 р., виданий Калуським МРВ УМВС в Івано-Франківській області);

від прокуратури Івано-Франківської області: Журавльова Н.Є. - старший прокурор відділу (службове посвідчення №004175 від 14.09.2012 р.);

від відповідача: не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, - Фонду державного майна України в особі відкритого акціонерного товариства "Оріана" звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Техмаш" про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 227 362,62 грн.

Позов мотивований тим, що відповідачем не проводиться сплата орендної плати за користуванням майном в повному обсязі за травень-жовтень 2012 р., в результаті чого виникла заборгованість у сумі 227 362,62 грн.

Ухвалою суду від 25.03.2013 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 10.04.2013 р.

У судовому засіданні представники позивача та прокуратури заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання на вимогу суду не з'явився, вимоги суду не виконав, відзиву на позов та докази, що його підтверджують, суду не надіслав, відтак своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 25.03.2013 р. Письмових заяв, повідомлень щодо поважності причин відсутності представників відповідача в судовому засіданні до суду не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин справи суд згідно із ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, одночасно запобігаючи безпідставному затягуванню розгляду справи та сприяючи своєчасному відновленню порушеного права.

У позовній заяві заявлено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахунковий рахунок ТОВ "Завод Техмаш" №26005301714872 у філії ПІБ, МФО 336354, в межах позовних вимог.

Розглянувши вказане клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.

За приписами ст. 67 ГПК України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві. Накладення господарським судом арешту на рахунки відповідача чинним законодавством не передбачено.

Крім того, заявлене клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову не обґрунтовано відповідно до ст. ст. 33, 66 ГПК України, а саме не наведено обставин, які можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, та не надано доказів на їх підтвердження.

Заслухавши пояснення представників позивача та прокуратури, розглянувши матеріали справи та дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час розгляду справи, 01.04.2003 р. між ВАТ "Оріана" (орендодавець) та ТОВ "Завод Техмаш" (орендар) укладено договір оренди обладнання (далі - договір оренди), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове володіння і користування цілісний майновий комплекс (орендоване майно), склад і вартість якого викладена у додатку № 1 до цього договору (а.с. № 13).

На виконання п. 3.1 договору оренди орендоване майно передано орендарю на підставі акта приймання-передачі основних засобів від 01.04.2003 р., який є додатком № 1 до цього договору (а.с. № № 14-22).

Згідно із п. 4.2. договору оренди строк оренди складає 5 років. У подальшому сторонами неодноразово продовжувався строк оренди (а.с. №№23-24). Відповідно до додатку №9 від 27.11.2009 р. до договору оренди строк оренди майна продовжено на два роки з 01.12.2009 р. до 01.12.2011 р., а також встановлено, що оренда майна продовжується на кожний наступний дворічний строк, якщо жодна зі сторін не заявить письмово про його припинення за два місяця до його закінчення (а.с. № 25).

01.12.2009 р. між сторонами у справі укладено угоду про внесення змін до договору оренди, якою з 01.12.2009 р. сторонами встановлено розмір орендної плати в сумі 44 000,00 грн. (з урахуванням ПДВ), а також визначено, що за кожен наступний місяць орендна плата визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (а.с. № 26).

Відповідно до п. 6.5 договору оренди орендар зобов'язався своєчасно здійснювати орендні платежі.

Пунктом 5.2 договору оренди визначено, що орендна плата проводиться щомісячно по платіжних вимогах орендодавця протягом 10 днів після закінчення чергового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем направлялись відповідачу рахунки - фактури за орендну плату за травень-жовтень 2012 р., які були отримані відповідачем (а.с. №№ 30-35).

22.10.2012 р. між сторонами укладено угоду про розірвання договору оренди, відповідно до умов якої сторони домовились розірвати договір оренди, однак у п. 3 даної угоди встановили, що в частині розрахунків договір оренди дії до повного погашення заборгованості з орендної плати.

Як вбачається з довідки-розрахунку станом на 27.02.2013 р., позивачем нараховано відповідачу орендну плату за травень 2012 р. - жовтень 2012 р. (22 дні у жовтні 2012 р.) в розмірі 289 362,62 грн., а відповідачем проведено оплату заборгованості на суму 62 000,00 грн. (а.с. № 12).

У зв'язку з чим, позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість з орендної плати за період з 01.05.2012 р. по 22.10.2012 р. на суму 227 362,62 грн.

У силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні приписи містить ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, згідно з положеннями якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також, вказаною нормою передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1), плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5).

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч. 1), строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч. 4).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З метою досудового врегулювання спору позивачем двічі направлялись відповідачу претензії від 12.10.2012 р. № 1100 та від 22.11.2012 р. № 1311 (а.с. №№ 28, 29). Однак, дані вимоги залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

На виконанням вимог ухвали суду позивач направив відповідачу акт звірки взаєморозрахунків (а.с. №№ 64-65), проте відповідач вимоги суду не виконав та звірку взаєморозрахунків не провів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що докази, які б спростовували доводи позивача та/або свідчили про сплату заборгованості з орендних платежів, відповідачем не надано та в матеріалах справи відсутні.

У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що відповідач взяті на себе зобов'язання згідно з укладеним договором оренди не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем.

Отже, позовні вимоги про стягнення 227 362,62 грн. орендної плати за травень-жовтень 2012 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 26.03.2013 р. у справі № 909/244/13 порушено справу про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Техмаш" (відповідача у даній справі) та зобов'язано ініціюючого кредитора подати суду докази публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство до 15.04.2013 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 22.12.2011 р. N 4212-VI), у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство.

Враховуючи те, що станом на час розгляду справи офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство відповідача у справі не здійснено, спір може бути вирішений судом по суті.

Водночас, судом повідомляється, що у силу ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

За правилами, встановленими ст. 49 ГПК України, судовий збір по справі покладається на відповідача, зі стягненням його в доход Державного бюджету України, оскільки позов поданий заступником прокурора, який звільнений від сплати судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 121, 124 Конституції України, ст. ст. 526, 629, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 283, 286 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 43, 49, 66, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, - Фонду державного майна України в особі відкритого акціонерного товариства "Оріана" до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Техмаш" про стягнення 227 362,62 грн. заборгованості з орендної плати задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Техмаш" (вул. Промислова, 5, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300; ідентифікаційний код 32364153) на користь відкритого акціонерного товариства "Оріана" (вул. Євшана, 9, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300; ідентифікаційний код 05743160) 227 362,62 грн. (двісті двадцять сім тисяч триста шістдесят дві гривні 62 коп.) заборгованості з орендної плати.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Техмаш" (вул. Промислова, 5, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300; ідентифікаційний код 32364153) в доход Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Івано-Франківську, МФО одержувача: 836014, ЄДРПОУ одержувача: 37952250, номер рахунку 31219206783002, код класифікації доходів: 22030001, назва коду класифікації доходів: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), назва суду: господарський суд Івано-Франківської області) 4 547,25 грн. (чотири тисячі п'ятсот сорок сім гривень 25 коп.) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.04.13.

Суддя Т.Е. Валєєва

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______