Рішення № 30861320, 19.04.2013, Харцизький міський суд Донецької області

248/2442/13-ц

2/248/1034/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2013 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючоъ - судді Труханової Л.М.,

при секретарі - Чикаленкової Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харцизьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» ВП шахта «Іловайська» про відшкодування моральної шкоди внаслідок професійного захворювання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 26 березня 2013 року звернувся до суду з позовом до відповідача -Державного підприємства «Шахтарськантрацит» ВП шахта «Іловайська» про відшкодування моральної шкоди внаслідок професійного захворювання.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він має стаж роботи понад 29 років.: в вугільній промисловості в умовах впливу шкідливих факторів на підприємствах ДП «Шахтарськантрацит», в тому числі на ВП шахта «Іловайська» -на посаді ГРОЗ п'ятого розряду.

У зв'язку з роботою в вугільній галузі він отримав професійне захворювання «хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології друга стадія, помірна течія. Легенева недостатність першого-другого ступеня».

Даний діагноз підтверджується Повідомленням про професійне захворювання (отруєння) від 20 липня 2011 року, Висновком лікарсько-експертної комісії від 20 липня 2011 року № 1482, Випискою з історії хвороби № 4729, випискою з історії хвороби № 7994 та актом «про розслідування хронічного професійного захворювання» від 27.07.2011 року.

Відповідно до Довідки «про результати визначення ступеня працездатності у відсотках» № 039078 від 02.08.2011 року йому первинно встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 40% за отримане професійне захворювання та третя група інвалідності.

Вважає, що внаслідок отриманого професійного захворювання йому була заподіяна значна моральна шкода, яка полягає в наступному. Він втратив працездатність та отримав інвалідність.

Після того, як він отримав професійне захворювання, він вимушений періодично проходити курси лікування у медичних закладах, оскільки хвороба призвела до того, що в нього виникли побічні захворювання, які з часом прогресують і не дають йому змоги вести звичне та повноцінне життя. Все це він вважає наслідками того захворювання, яке він отримав за час роботи в вугільній промисловості.

Відповідно до Довідки № 439068 від 02.08.2011 року, йому протипоказана праця в підземних умовах в контакті з пилом, газами, в несприятливих метеоумовах, тяжка фізична праця. До того ж, він втратив своє робоче місце, доволі високооплачуване.

Внаслідок отриманого професійного захворювання в нього певні життєві труднощі. Він постійно відчуває підвищену втомлюваність та слабкість, тому довгий час не може знаходитися у напруженні. Звичайна робота вдома стала для нього непосильною.

Він постійно відчуває задишку при незначному фізичному навантаженні, сухий кашель, відчуття браку (нехватки) повітря, болі в грудній клітці, відчуття перебоїв в роботі серця, болі та оніміння в руках.

В даний час йому стає все важче знаходити в собі сили для боротьби з наслідками отриманого професійного захворювання, що підвищує його дратівливість і як наслідок тягне за собою постійно подавлений та пригноблений стан. Все це потребує від нього додаткової організації укладу його життя, що суттєво його змінює та спричиняє йому моральні страждання доповнюючи думками про те, що він вже ніколи не зможе вилікуватися та вести повноцінне життя.

До теперішнього часу йому було відшкодовано лише розмір матеріальної шкоди, завданої професійним захворюванням та нещасними випадками на виробництві, що не може вважатись повним відшкодуванням шкоди в розумінні вимог Конституції України, Закону України «Про охорону праці». Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасливих випадків на виробництві і професійних захворюваннях, що заподіяли втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів України.

Також відшкодування моральної шкоди регулюється наступними нормативно-правовими актами: п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справах про відшкодування морального (немайнового) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року згідно якого «моральна шкода підлягає відшкодуванню, якщо неправомірні дії (бездіяльності) відповідача, що наносять позивачу моральні або фізичні страждання, почалися до набуття законної сили акта законодавства, яким установлена відповідальність за нанесення такої шкоди, і продовжуються після вступу цим актом законної сили» (він посилається на дану норму закону тому, що він до теперішнього часу отримує моральні і фізичні страждання від раннє отриманих травм на підприємствах.

Позовна давність не поширюється на зобов'язання відшкодування шкоди робітнику у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", а також відповідно до Конституції України «право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди (у його випадку -моральна шкода, заподіяна унаслідок виробничих травм) є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян».

Власник підприємства несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, а також за моральну шкоду, заподіяну потерпілому власником фізичного чи психічного впливу небезпечних або шкідливих умов праці.

Власник звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкода заподіяна не з його вини, а умови праці не є причиною моральної шкоди.

Доказом вини власника можуть бути: акт про нещасний випадок на виробництві або акт про професійне захворювання; медичний висновок про професійне захворювання; вирок або рішення суду. За наявності факту моральної шкоди потерпілому відшкодовується моральна шкода. Моральна шкода відшкодовується за заявою потерпілого про характер моральної втрати чи висновком медичних органів у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі, розмір якої визначається в кожному конкретному випадку на підставі рішення суду.

Виплата суми відшкодування шкоди провадиться власником, з вини якого настало ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку, професійного захворювання, або з фонду соціального страхування.

Якщо потерпілому або особам, які мають право на відшкодування шкоди, з вини власника своєчасно не визначено або не виплачено суми відшкодування шкоди, то ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого терміну і підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги у порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці». В його випадку ДП „Шахтарськантрацит" повинно сплатити йому моральну шкоду за втрату професійної працездатності у розмірі 40 % за професійне захворювання.

Відповідно до ст. 153 КЗпП України роботодавець зобов'язаний забезпечити безпечні умови праці. Що не було забезпечено підприємством, та призвело до втрати його працездатності.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником чи уповноваженим ним органом моральної шкоди робітнику провадиться у випадку, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, до втрати нормальних життєвих зв'язків та потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральну шкоду, заподіяну йому несприятливими умовами виробництва внаслідок яких він отримав професійне захворювання та травму, він оцінює в розмірі 24775, 00 грн

Саме такий розмір моральної шкоди і відповідає глибині фізичних і душевних страждань, у зв'язку, з чим він змушений звертатися в суд з позовом, оскільки його вимоги, обгрунтовані на законних підставах і на задоволенні яких, він наполягаю.

Внаслідок отриманого професійного захворювання в нього певні життєві труднощі. Він постійно відчуває підвищену втомлюваність та слабкість, тому довгий час не може знаходитися у напруженні. Поряд з цим, він постійно відчуває болі в спині, зовсім не може піднімати важкі речі. Іноді йому навіть тяжко встати з ліжка або просто зав'язати шнурки на взутті. Щоб просто нахилитися, він прикладає немалі зусилля, бо біль зараз же дає про себе знати. Звичайна робота вдома стала для нього непосильною.

В даний час йому стає все важче знаходити в собі сили для боротьби з наслідками отриманого професійного захворювання та травми, що підвищує його дратівливість і як наслідок тягне за собою постійно подавлений та пригноблений стан. Все це потребує від нього додаткової організації укладу мого життя, що суттєво його змінює та спричиняє йому моральні страждання доповнюючи думками про те, що він вже ніколи не зможе вилікуватися та вести повноцінне життя.

У зв'язку з чим, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача -ДП «Шахтарськантрацит» ВП шахта «Іловайська» моральну шкоду, в сумі 24775,00 гривень.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача ОСОБА_1 -

ОСОБА_2

Представник відповідача - Державного підприємства «Шахтарськантрацит» ВП шахта «Іловайська» у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Про причину неявки суд не повідомив. Суд, на підставі п.1, 2 ст. 224 ІДПК України, враховуючи згоду представника позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає за можливе постановити рішення при заочному розгляді справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем ДП «Шахтарськантрацит», в тому числі з ВП шахта «Іловайська» з 01 січня 1986 року по 3 серпня 2011 року, а саме: з 01.01.1986 року по 01.10.1988 року, 01.11.1989 року по 18.03.1991 року, 23.09.1994 року по 22.03.1999 року - підземним гірничим майстром добичної дільниці, з 01.10.1988 року по 01.11.1989 року - підземним помічником начальника добичної дільниці, з 18.03.1991 року по 17.09.1993 року, 22.03.1999 року по 12.09.1999 року - підземним начальником добичної дільниці, з 12.09.1999 по 17.01.2000 року - гірноробочим підземним по ремонту гірничих виробів, з 17.09.1993 року по 23.09.1994 року, 17.01.2000 по 03.08.2011 року - ГРОЗ п'ятого розряду, звільнений за ст. 4()п.2 КЗпП України за станом здоров'я. Загальний підземний стаж роботи складає 29 років 4 місяці 25 днів.

Під час роботи на шахті позивач захворів на професійне захворювання: «хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології друга стадія, помірна течія. Легенева недостатність першого-другого ступеня», що підтверджується повідомленням про професійне захворювання (отруєння) від 20 липня 2011 року (а.с.11), висновком лікарсько-експертної комісії від 20 липня 2011 року № 1482 (а.с.12), випискою з історії хвороби № 4729 (а.с.13-14), випискою з історії хвороби № 7994 (а.с.15-16).

З акту розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4 від 27 липня 2011 року (а.с.32-34) вбачається, що професійне захворювання у позивача виникло через недосконалість технологій, недостатня забезпеченість індивідуальними засобами захисту органів дихання, неефективність засобів індивідуального захисту органів дихання.

З довідки Харцизької санітарно - епідеміологічної станції Донецької області від 07.07.20-11 року (а.с.28-31), вбачається, що, працюючи в підземних умовах праці, позивач ОСОБА_1 був підданий впливу комплексу шкідливих виробничих факторів: пил фіброгенної дії, шум, несприятливий клімат, тяжкість та напруженість праці. Окрім того, в довідці зазначено, що випадки профзахворювань на шахті реєструється щорічно до 5-7 випадків.

Згідно первинного висновку МСЕК від 01 серпня 2011 року позивачу ОСОБА_1 з 29 липня 2011 року безстроково встановлена третя група інвалідності по патології внутрішніх органів у зв'язку з профзахворюванням (а.с. 10) та визначена ступінь втрати професійної працездатності у відсотках - 40% (а.с. 10 оборот-11).

З наданих суду позивачем медичних документів вбачається, що позивач, у зв'язку з отриманим професійним захворюванням, перебував як на стаціонарному так і на амбулаторному лікуванні. Згідно ст.2 КЗпП України працівники мають право на здорові та безпечні умови праці.

Згідно ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Згідно ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно з п.4.1 Рішення Конституційного суду України від 27.01.2004р. №1-рп/2004 про офіційне тлумачення положення частини 3 ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди.

Аналізуючи обставини справи, суд дійшов висновку, що внаслідок отриманого професійного захворювання позивачу завдана моральна шкода, оскільки він випробував і продовжує випробувати душевні та фізичні страждання, пов'язані з заподіянням шкоди здоров'ю, через те, що він довгий час лікувався і продовжує лікуватися в лікувальних установах. Він не може виконувати роботу, яку виконував до захворювання. В теперішній час для організації свого життя йому потрібно додавати додаткових зусиль.

Відповідно до ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи глибину фізичних та душевних страждань позивача ОСОБА_1, погіршення його здібностей, ступень вини відповідача в заподіянні шкоди, вимоги розумності, виваженості і справедливості, а також ту обставину, що за висновком МСЕК позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 40%, суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивача ОСОБА_1 щодо стягнення моральної шкоди повністю , стягнувши на його користь з відповідача 24775,00 грн.

На підставі ст.88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 229,40 грн.

Керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», ст.237-1 КЗпП України, ст.ст. 10. 11, 60. 88, 212, 213, 214.215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» ВП шахта «Іловайська» про відшкодування моральної шкоди внаслідок професійного захворювання -задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» ВП шахта «Іловайська» (86211, Донецька область, м. Шахтарськ, вул.. Крупської20, код ЄДРПОУ 32299510, р/р 26005300165413 Ф-Донецьке обласне управління АО «Ощадбанк»» м. Донецьк, МФО 335106) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в сел. Троїцько -Харцизьк м. Харцизька Донецької області, ІПН- НОМЕР_1, у відшкодування моральної шкоди 24775 (дванадцять чотири тисячі сімсот сімдесят п'ять) гривень.

Стягнути з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» ВП шахта «Іловайська» (86211, Донецька область, м. Шахтарськ, вул.. Крупської 20, код ЄДРПОУ 32299510, р/р 26005300165413 ^-Донецьке обласне управління АО «Ощадбанк»» м. Донецьк, МФО 335106) -судовий збір на користь держави в сумі 229 гривен 40 копійок (р\р 31218206700088, банк: ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄРДПОУ 34686480, отримувач: УДКСУ у м. Харцизьку ( м. Харцизьк), зд платежу 22030001 « Судовий збір ( Державна судова адміністрація України, 050)», символ звітності 206,код суду 02895679).

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою, даною відповідачем протягом 10-ти днів з дня його отримання його копії.

Суддя: