Постанова № 3086104, 24.02.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2009 № 42/153

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділ державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області

на рішення Господарського суду м.Києва від 09.10.2008

у справі № 42/153

за позовом Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до ВАТ по газопостачанню та газифікації "Мелітопольгаз"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про зобов'язання укласти договір

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.04.2008 задоволено позовні вимоги у справі № 42/153 за позовом Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Мелітрпольгаз» про зобов'язання укласти договір.

Дочірня компанія «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 15.09.2008 звернулась до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції, в якій просить скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції від 22.08.2008 про зупинення виконавчого провадження по виконанню наказу суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2008 у справі 41/153 (далі – Ухвала суду) визнано неправомірними дії Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції щодо зупинення примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва від 27.05.2008 у справі № 42/153; визнано незаконною постанову Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції від 22.08.2008 про зупинення виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 27.05.2008 у справі № 42/153.

Не погоджуючись з Ухвалою суду, Відділ державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати Ухвалу суду, в задоволенні скарги Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” на дії державного виконавця відмовити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані наступним.

21.08.08 в порядку п. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою стягувача на виконання до ВДВС пред'явлено виконавчий документ - наказ № 42/153, виданий 27.05.08 господарським судом Запорізької області, про стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Мелітопольгаз» га користь Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 85 грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

22.08.08 відповідно до ст.ст. 3, 18, 24 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Одночасно винесена постанова про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 8 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з порушенням провадження у справі про банкрутство підприємства-відповідача та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів до зняття мораторію.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» під мораторієм на задоволення вимог кредиторів розуміється зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про ведення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство про що зазначається у рішенні.

У зв'язку з викладеним з моменту введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржник не може виконувати грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, а заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань, не діють.

Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.

Вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не вчинюються дії з примусового виконання рішень судів та інших органів, і цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний з його суттю.

Згідно положень п. 8 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» та ч. 6 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі порушення судом справи про банкрутство боржника правило щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження не стосується лише тих вимог стягувачів, на які дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється, а саме: вимог з виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди.

При винесенні рішення господарський суд міста Києва цього до уваги не взяв, чим порушив норми матеріального права.

Відповідач у справі – ВАТ „Мелітопольгаз” – підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 34 Закону України „Про виконавче провадження”, а також ст. 3 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2009 задоволено клопотання апелянта про відновлення пропущеного процесуального строку, відновлено апелянту пропущений строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2008 у справі № 42/153, прийнято до розгляду апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області і порушено апеляційне провадження у справі № 42/153, розгляд апеляційної скарги призначено на 24.02.2009.

Представники сторін та скаржника у судове засідання 24.02.2009 не з’явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Зважаючи на матеріали справи, суд дійшов висновку про можливість розглянути апеляційну скаргу на підставі наявних доказів за відсутності представника скаржника.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Колегія суддів вважає, що сторони у справі та апелянт не скористалися своїм правом бути присутнім при розгляді апеляційної скарги, своїх представників у судове засідання не направили. При цьому суд зважає на клопотання скаржника, викладене в апеляційній скарзі, розглядати справу за його відсутності.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

В провадженні Господарського суду м. Києва знаходилась справа № 42/153 за позовом Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Мелітопольгаз» про зобов'язання укласти договір.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.04.2008 позов задоволено повністю.

27.05.2008 на виконання вищезазначеного рішення було видано наказ, згідно якого з боржника підлягає стягненню 85 грн. - витрат по сплаті державного мита та 118 грн. - витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

13.08.2008 скаржник направив на адресу Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції оригінал наказу Господарського суду м. Києва № 42/153 від 27.05.2008 та заяву № 9221/6 про відкриття виконавчого провадження.

22.08.2008 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Величко О.В. на виконання вищезазначеного наказу було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Також, 22.08.2008 державним виконавцем Величко О.В. Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду № 42/153 від 27.05.2008 на підставі п. 8 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження». Оскаржувана постанова мотивована тим, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.08.2003 у справі № 25/55 порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Мелітопольгаз» (Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Чкалова, 47 А, код ЄДРПОУ 05535349) та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Розглянувши скаргу, Господарський суд м. Києва дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню.

Частиною 8 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

Згідно з рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 42/153 від 23.04.2008 Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Мелітопольгаз» (боржник) зобов'язаний укласти договір на транспортування газу в редакції листа ДК „Укртрансгаз” № 2867/11-04 від 05.03.3008.

Вказаним рішенням на користь ДК „Укратрансгаз” НАК «Нафтогаз України» (скаржник) також стягнуто з боржника 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Колегія суддів враховує, що відповідно до ч. ч. 4, 6 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди.

Колегія суддів також бере до уваги, що згідно з п. 8 ч. 1 ст. 34 Закону України „Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

Водночас колегія суддів відзначає наступне.

Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів це - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Цією ж статтею визначено, що поточний кредитор це - кредитор за вимогою до боржника, яка виникла після порушення провадження у справі про банкрутство.

Тобто, на зобов'язання (в даному випадку – щодо відшкодування позивачеві у справі судових витрат за рішенням суду), що виникли після порушення провадження справи про банкрутство не поширюється дія мараторію (п. 5.4 Рекомендацій Вищого господарського суду України від 04.06.2004 (№ 04-5/1193) «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Як цілком обґрунтовано встановлено судом першої інстанції та не спростовується матеріалами справи, ДК „Укратрансгаз” НАК «Нафтогаз України» не є конкурсним кредитором, оскільки справа про банкрутство боржника порушена ухвалою господарського суду Запорізької області 20.08.2003, а тому скаржник відноситься до поточних кредиторів і на його вимоги не поширюється дія мораторію, введеного зазначеною ухвалою суду.

За таких обставин, господарський суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку, що дії Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції з винесення постанови про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва від 27.05.2008 по справі № 42/153 є неправомірними, а оспорювана постанова – незаконною.

Колегія суддів враховує, що згідно з п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України „Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню також у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Крім наведених вище, на цю обставину у своєму відзиві на апеляційну скаргу посилається відповідач у справі ВАТ „Мелітопольгаз”.

Разом з тим колегія суддів відзначає, що зазначений відзив не є апеляційною скаргою, що підтверджується як його змістом, так і порядком подання до суду (без визначення учасника судового процесу як апелянта, надсилання копій іншим учасникам процесу тощо). Також колегія суддів відзначає, що підставою для прийняття Відділом державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області постанови від 22.08.2008 про зупинення виконавчого провадження було обставини саме порушення провадження справи про банкрутство ВАТ „Мелітопольгаз”, а не будь-які інші обставини, в т. ч. визначені Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу". Крім того зміна підстав для прийняття постанови від 22.08.2008 про зупинення виконавчого провадження не ходить до компетенції суду.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не є такими, що спростовують правомірність оскаржуваної ухвали суду.

Всі інші доводи та заперечення апелянта, надані на їх підтвердження докази колегією суддів до уваги не беруться на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не мають значення для справи з урахуванням заявлених позовних вимог та визначених законодавством підстав для їх задоволення.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що Ухвалу Господарського суду міста Києва у справі № 41/153 від 09.10.2008 прийнято з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для прийняття рішення щодо розгляду скарги на дії органів ДВС, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга відповідача, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 66-68, 75, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва у справі № 41/153 від 09.10.2008 - без змін.

2. Матеріали справи № 41/153 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя

Судді