Ухвала суду № 30860839, 19.04.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м.Львів, вул.Личаківська, 128

УХВАЛА

19.04.13 Справа№ 22/56

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Cкірі М.О., розглянувши заяву Малого приватного підприємства «Рапід» про зміну способу виконання рішення та порядку виконання наказу суду у справі

за позовом: Малого приватного підприємства «Рапід», м. Ватутіне;

до відповідача: Львівського Головного підприємства 00132486 Закритого акціонерного товариства «Електро», м. Львів;

за участю третьої особи: Тернопільського управління Закритого акціонерного товариства «Електро», м. Тернопіль.

про: витребування майна з чужого незаконного володіння.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача (заявника): Коваленко Д.К. - директор;

відповідача (боржника): Працьовитий Ю. Р. - представник;

третьої особи: не з'явився.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 14.02.2013 року прийнято до розгляду заяву Малого приватного підприємства «Рапід» про зміну способу виконання рішення та порядку виконання наказу суду у справі за позовом Малого Приватного підприємства «Рапід» до Львівського Головного підприємства 00132486 Закритого акціонерного товариства «Електро» про витребування майна з чужого незаконного володіння. Розгляд заяви призначено на 27.02.2013 року.

У судове засідання 27.02.2013 року представник стягувача не з'явився. Представник боржника проти задоволення заяви заперечив, з підстав, викладених у запереченні № 1/67 від 21.02.2013 року. Судом відкладено розгляд заяви на 06.03.2013 року.

У судове засідання 06.03.2013 року представники позивача та третьої особи не з'явилися, від заявника надійшла телеграма про відкладення розгляду заяви. Судом відкладено розгляд справи на 18.03.2013 року.

У судовому засіданні 18.03.2013 року представники стягувача та третьої особи повторно не з'явилися. Представник боржника підтримав свої заперечення та просив відмовити в задоволенні заяви. З огляду на необхідність витребування у Другого відділу ДВС Тернопільського міськрайонного управління юстиції копії акта державного виконавця від 12.03.2012 року та відповідних пояснень судом відкладено розгляд заяви 05.04.2013 року.

27.03.2013 року заявник звернувся із заявою № 3 від 22.03.2013 року (вх. № 9061/13 від 27.03.2013 року) про відвід судді Матвіїва Р.І. відповідно до ст. 20 ГПК України.

27.03.2013 року судом винесено ухвалу про відмову Малому приватному підприємству «Рапід» в задоволенні заяви від 22.03.2013 року № 3 про відвід судді.

05.04.2012 року заявником (позивачем у справі) подано заперечення на відзив відповідно до якого він просить суд змінити спосіб виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2009 року у справі № 22/56 та стягнути з Львівського головного підприємства 00132486 ЗАТ «Електро» в особі Тернопільського управління ЗАТ «Електро» 59800,00 грн. в рахунок відшкодування вартості бетонозмішувача БС - 1 інвентарний № 23. У своєму запереченні він посилається на відсутність у боржника бетонозмішувача, який підлягає до стягнення відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2009 року у справі № 22/56. В підтвердження вищезазначеного заперечення позивачем подано ряд доказів.

Крім цього, позивачем подано заяву про відкладення розгляду заяви та продовження строку її вирішення для подання додаткових доказів.

Відповідачем подано пояснення відповідно до якого він стверджує, що спірний бетонозмішувач знаходиться у нього на зберіганні.

Судом продовжено строк розгляду заяви на п'ятнадцять днів та призначено судове засідання на 19.04.2013 року.

В судовому засіданні 19.04.2013 року представники сторін залишились на своїх позиціях. Позивач подав додаткові докази в підтвердження відсутності його бетонозмішувача у боржника.

Судове засідання здійснювалось з допомогою технічних засобів за клопотанням заявника.

Судом встановлено: 04.06.2009 року господарським судом Львівської області було винесено рішення у справі № 22/56, яким відмовлено Малому приватному підприємству «Рапід» в задоволенні позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме: бетонозмішувач БС-1 вартістю 6385 грн., інвентаризаційний номер 23.

14.09.2009 року Львівським апеляційним господарським судом скасовано вищевказане рішення господарського суду та винесено постанову, якою задоволено позов Малого приватного підприємства «Рапід» та зобов'язано Львівське Головне підприємство 00132486 Закрите акціонерне товариство «Електро» повернути Малому приватному підприємству «Рапід» належний йому бетонозмішувач БС-1 інвентарний № 23.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2011 року Львівським господарським судом Львівської області видано наказ про примусове виконання постанови від 27.01.2011 року.

03.03.2011 року державним виконавцем Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Данилевич Л.Б. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Львівської області у справі № 22/56 від 27.01.2011 року.

30.05.2011 року державним виконавцем Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Данилевич Л.Б. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві без виконання на підставі п. 4 ч. 1. ст. 47, ст. 50 Закону України про виконавче провадження, оскільки стягувач не з'являвся на місце вчинення виконавчих дій, що унеможливило виконання наказу в частині повернення бетонозмішувача БС-1.

Як вбачається із матеріалів справи Мале приватне підприємство «Рапід» звернулося до господарського суду Львівської області із скаргою на дії Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції.

Ухвалою від 22.08.2011 року господарський суд Львівської області відмовив скаржнику у задоволенні скарги щодо виконання наказу господарського суду від 27.01.2011 року № 22/56.

01.11.2011 року Львівським апеляційним господарським судом скасовано згадану вище ухвалу та частково задоволено апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Рапід». Своєю постановою Львівський апеляційний господарський суд визнав протиправною та скасував постанову державного виконавця Другого відділу ДВС Тернопільського МУЮ Данилевич Л.Б. від 30.05.2011 року про повернення наказу господарського суду Львівської області від 27.01.2011 року у справі № 22/56 та зобов'язав Другий відділ Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції виконати наказ господарського суду Львівської області від 27.01.2011 року у справі № 22-56 шляхом передачі Малому приватному підприємству «Рапід» належного йому бетонозмішувача БС-1 інвентарний № 23.

10.11.2011 року начальником відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Коваль Ю.Ю. винесено постанову про відновлення виконавчого провадження з направленням сторонам для виконання.

Як зазначає заявник підставою його звернення до суду є те, що у ході подальшого виконання наказу державною виконавчою службою виявлено, що майно, яке мало бути повернено позивачу, у відповідача відсутнє, а майно на яке вказував відповідач не належить стягувачу і не відповідає технічним параметрам відповідно до паспорта виробника та наказу від 27.01.2011 року.

Оскільки майна, що підлягало поверненню позивачу, у відповідача немає і передача майна в натурі неможлива, Мале приватне підприємство «Рапід» вважає єдиним можливим способом захисту своїх прав стягнення на свою користь з Закритого акціонерного товариства «Електро» вартості відповідного майна, з чим і звернулося до господарського суду.

Представник відповідача проти скарги заперечує посилаючись на те, що спірний бетонозмішувач знаходиться у нього на зберіганні і він не чинить жодних перешкод для його отримання позивачем.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення присутнього в засіданні представника, суд вважає заяву про зміну способу виконання рішення такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Стаття 121 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Пунктом другим частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо, зокрема, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.

Відповідно до постанови Державного виконавця Другого відділу ДВС ТМУЮ Данилевич А.Б. ВП 24877359 від 29.12.2012 року про повернення виконавчого документа стягувачу наказ господарського суду № 22/56 від 27.01.2011 року повернений стягувачу на підставі ст. 38, п. 6 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд звертає увагу на те, що стаття 38 Закону України «Про виконавче провадження» визначає право державного виконавця зупинити виконавче провадження, а. у п. 6 ч. 1 ст. 47 Закону України зазначено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі якщо у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Як вбачається із копії постанови Другого відділу ДВС ТМУЮ від 29.12.2012 року про повернення виконавчого документа стягувачеві від 28.11.2011 року державним виконавцем здійснено виїзд за місцем знаходження боржника та проведено ідентифікацію, опис, арешт майна, яке згідно рішення господарського суду Львівської області у справі № 33/56 від 27.01.2011 року повинне бути передане МПП «Рапід». 12.03.2012 року державним виконавцем встановлено наявність вказаного у виконавчому документі бетонозмішувача, однак стягувач відмовився забирати даний бетонозмішувач БС-1, інвентарний № 23, стверджуючи, що на його бетонозмішувачі було краскою написано інвентаризаційний № 23, а на даному бетонозмішувачу не написано, тому відповідність даного бетонозмішувача встановити не можливо.

Суд з матеріалів справи не може встановити наявність у боржника майна, яке підлягає до вилучення, через суперечливість самої постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, відповідно до мотивувальної частини якої державним виконавцем встановлено наявність вказаного у виконавчому документі бетонозмішувача БС-1, інвентарний № 23, однак повернено виконавчий документ стягувачеві на підставі п. 6. ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).

Згідно з п. 7.1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками. За відсутності індивідуально визначеного майна, присудженого позивачу (за результатами розгляду віндикаційного позову), зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти неможлива, оскільки в такому разі захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном.

Рішенням суду позивачеві присуджено майно, що визначене індивідуальними ознаками (бетонозмішувач БС-1, інвентарний № 23, (Бетоносмеситель вып. 1967 года, г. Новосибирск, з-д «Главстроймаш», № 1-332, тип 742 «б»), а не родовими. Тому в даному випадку зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти неможлива, оскільки в такому разі захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном.

Згідно з п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

З огляду на викладене, суд не має достатніх підстав для вчинення процесуальних дій, про які просить позивач.

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

У заяві Малого приватного підприємства «Рапід» про зміну способу виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2009 року відмовити.

Ухвала про відмову в зміні способу виконання може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя Матвіїв Р.І.