Ухвала суду № 30859978, 23.04.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 733/171/13-ц Провадження № 22-ц/795/940/2013 Головуючий у I інстанції -Чугуєвська Т. П. Доповідач - Бечко Є. М.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

у складі: головуючого - судді Бечка Є.М.,

суддів - Острянського В.І., Горобець Т.В.,

при секретарі - Зоценко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Нафком - Агро" на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 21 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Нафком - Агро" про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними,-

В с т а н о в и в:

Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 21 лютого 2013 року позовні вимоги задоволено повністю, визнано недійсними договори оренди земельних ділянок площею 4,97 га та 0.48 га, розташованих на території Ічнянської міської ради Чернігівської області, що належать ОСОБА_1 на підставі Державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЧН № 170060 від 27.06.2003 р., ЧН № 170097 від 27.06.2003р. та зареєстрованих в Ічнянському районному відділі Чернігівської регіональної філії Центру ДЗК 10.01.2009 року за № 040983400107 та № 040983400108, в застосуванні позовної давності до даних правовідносин відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 21.02.2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Апелянт вказує на те, що рішення суду є незаконним і необґрунтованим, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин позовної давності є необґрунтованим.

ДП «Нафком-Агро» вказує на те, що суд не врахував, що станом на 18.07.2008 року, тобто на момент укладення сторонами договорів оренди землі, стаття 15 Закону України «Про оренду землі» не передбачала обов'язкового зазначення в договорі оренди землі умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, а тому висновок суду про відсутність в оспорюваних договорах всіх встановлених законом істотних умов є помилковим.

Апелянт зазначає, що державна реєстрація уповноваженим органом укладених між сторонами договорів оренди землі, яка мала місце 10.01.2009 року, не змінює дійсну дату укладення та підписання сторонами вказаних договорів, а лише визначає дату набрання ними чинності.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу відхили, рішення суду залишити без змін.

Сторони, представники сторін, в судове засідання не з'явились, про час та місце його проведення повідомлені належним чином. Зайнятість представника відповідача Дуденок О.О. 23.04.2013 р. у засіданні при розгляді касаційної скарги у кримінальній справі не викликана визнанням її явки обов'язковою та не позбавляла можливості відповідача ДП «Нафком-Агро» направити для розгляду даної справи іншого представника, в зв'язку з чим причини неявки представника відповідача суд не вважає поважними.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовна давність до даних правовідносин не підлягає застосуванню та що у спірних договорах оренди землі відсутні умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, тому дані договори підлягають визнанню недійсними відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про оренду землі».

Апеляційний суд погоджується з даним висновком районного суду, так як він відповідає матеріалам та обставинам справи.

Судом першої інстанції встановлено, що 18 липня 2008 року між ОСОБА_1 та ДП "Нафком - Агро" були укладені договори оренди земельних ділянок площею 4,97 га та 0,48 га, що належать позивачці на підставі Держаних актів на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 170060 та серії ЧН № 170097, виданих 27 червня 2003 року на підставі розпорядження Ічнянської районної державної адміністрації від 11 березня 2003 року № 92 ( а.с. 9-13), строком на п'ять років, що підтверджується копіями договорів оренди землі ( а.с. 6-7, 10-11).

Відповідно до ч.1. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В силу частини першої статті 210 ЦК України та частини першої статті 20 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі підлягає державній реєстрації і виходячи із змісту статей 210, 640 ЦК України та статті 18 Закону України «Про оренду землі» є укладеними з моменту його державної реєстрації.

Вищевказані договори оренди земельних ділянок були зареєстровані в Ічнянському районному відділі Чернігівської регіональної філії «Центру Державного земельного кадастру за № 040983400107 та № 040983400108 10 січня 2009 року, тому вважаються вчиненими з дати їх державної реєстрації.

Згідно ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

16 вересня 2008 року Верховною Радою України було прийнято Закон №509-VІ, яким внесено зміни до положень частини 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», що визначає істотні умови договору оренди землі.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору є: об'єкт оренди (місцерозташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форми платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві, існуючі обмеження( обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Вказаний Закон України від 16.09.2008 року набрав чинності з моменту його оприлюднення - 14 жовтня 2008 року та, за приписами ч.1 статті 5 ЦК України, підлягав застосуванню Ічнянським районним відділом ЧРФ Центру ДЗК при здійсненні державної реєстрації договорів оренди землі.

Не врахувавши вказаних положень Закону та приписів частини 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», згідно з якою відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, державний реєстратор здійснив державну реєстрацію оспорюваних договорів оренди землі.

Виходячи з наведеного, в силу приписів статті 215 ЦК України та положень частини 2 статті 15 Закону України «Про оренду землі», якою передбачено визнання недійсним договору, у тексті якого відсутні умови щодо передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання укладених між ОСОБА_1 та ДП «Нафком-Агро» договорів оренди земельних ділянок недійсними.

Доводи апелянта про те, що на момент укладення спірних договорів оренди землі - 18.07.2008 року, незалежно від дати їх подальшої державної реєстрації, стаття 15 Закону України «Про оренду землі» не передбачала обов'язкового зазначення в договорі оренди землі умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, не ґрунтуються на законі та не можуть бути враховані, оскільки за правилами частини 3 статті 640 ЦК України договори, які підлягають державній реєстрації є укладеними з моменту їх державної реєстрації. У зв'язку з наведеним, момент укладення оспорюваних договорів оренди землі нерозривно пов'язаний з часом їх державної реєстрації та визначається датою 10 січня 2009 року.

Посилання ДП «Нафком-Агро» на необхідність застосування до спірних правовідносин строку загальної позовної давності, початок спливу якого починається з дня укладення оспорюваних договорів оренди землі, є довільним тлумаченням положень законодавства та не може бути взятим до уваги, з огляду на те, за приписами ч. 5 статті 261 ЦК України початок перебігу строку позовної давності за зобов'язаннями з визначеним строком виконання починається зі спливом строку виконання. Враховуючи те, що договори оренди землі укладались сторонами строком на 5 років, звернення ОСОБА_1 з даним позовом у січні 2013 року, до припинення вказаних договорів, не вважається вчиненим після спливу позовної давності.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У х в а л и в:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Нафком-Агро"-відхилити.

Рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 21 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: