Рішення № 30859180, 19.04.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер №243/2424/13-ц

Номер провадження №2/243/1167/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

« 16» квітня 2013 року м. Словянськ

Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Чемодурової Н.О.,

при секретарі - Бондаренко О.В.,

за участю:

позивач ОСОБА_1

представник третьої особи ОСОБА_2

прокурор Граневська О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Словянська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Словянської райдержадміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

21 березня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Словянської райдержадміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з ОСОБА_3 він перебував у фактичних шлюбних відносинах з 2007 року по серпень 2011 року. За час їх стосунків в них народилися діти: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 Рішенням Словянського міськрайонного суду від 01.03.2012р. за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_3 було позбавлено батьківських прав стосовно ОСОБА_4, передано його на виховання позивачеві та стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача аліменти на утримання дитини. На теперішній час ОСОБА_5 перебуває на утриманні позивача, мешкає разом з ним. Матір про дитину не піклується, ухиляється від виконання своїх батьківських обовязків, не має постійного місця проживання, не має роботи та засобів до існування, довела дитину до напівзапаморочливого стану, через що позивач був змушений забрати її до себе та лікувати. Позивач має всі необхідні умови для утримання дитини, має роботу, постійний заробіток. В позовній заяві позивач просив позбавити ОСОБА_3 батьківських прав та стягнути з неї на користь позивача аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку на утримання дитини.

Позивач ОСОБА_1, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_3, будучи належним чином повідомленою про час і місце судового розгляду, в судове засідання не зявилася. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Представник третьої особи, ОСОБА_2, яка є керівником служби у справах дітей Словянської районної державної адміністрації, що підтверджується довідкою АБ №569423 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала, не заперечувала проти задоволення позову.

Прокурор Словянської міжрайонної прокуратури, ОСОБА_6, в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала в повному обсязі, не заперечувала проти їх задоволення.

Вислухавши пояснення позивача, представника третьої особи, прокурора, дослідивши матеріали справи та надані докази в межах заявлених позовних вимог (ст.11 ЦПК України) суд установив наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 165 Сімейного Кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сімї якої проживає дитина, заклад охорони здоровя, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно свідоцтва про народження серії І-НО №480346 ОСОБА_5 народився 02.03.2011 року і її батьками є: мати ОСОБА_3, батько ОСОБА_1 (а.с.6).

Як вбачається з акту матеріально-побутового обстеження житлових умов від 03.03.2013р., ОСОБА_1 прописаний за адресою: сел. Черкаське, вул. 1 Травня, 91, і проживає разом зі своєю матірю, ОСОБА_7 В будинку є опалення, маються необхідні меблі та побутова техніка. Сімейний бюджет складає 3300 грн. (а.с.7)

Відповідно до акту про фактичне проживання від 01.11.2012р. ОСОБА_1 прописан та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, разом з матірю, ОСОБА_7, та сином, ОСОБА_4 Син знаходиться на повному утриманні батька (а.с.8).

Як вбачається з характеристики на ОСОБА_3, наданої в.о. сільського голови Прелесненської сільської ради Словянського р-ну, ОСОБА_3 дійсно зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проте фактично на території сільської ради не проживає з 2006 року. Із-за безвідповідальності та безгосподарності будинок за місцем реєстрації ОСОБА_3 прийшов в занепад (а.с.10).

Згідно свідоцтва про шлюб серії 1-НО №274678, 29.10.2011р. ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_8, який був зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Словянську Словянського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис №682 (а.с.5).

ОСОБА_1 працює в ПАТ «НКМЗ» слюсарем-ремонтником, та його загальна сума доходу за період з 01.08.2012р. по 31.01.2013р. склала 21620,39 грн., що підтверджується довідкою про доходи №297 від 04.02.2013р. (а.с.11).

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Проте, жодного з покладених законом на батьків обов'язків, відповідач не виконує.

Верховний суд України в ч. 2 п. 16 Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року наголосив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідач свого батьківського обов'язку, зокрема обов'язку виховувати та утримувати дитину до досягнення нею повноліття, не виконує на протязі тривалого часу та не здійснює жодних дій, спрямованих на їх виконання.

Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 року, ратифікованої Україною Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року за № 789 - ХІІ, дитина, з огляду на його

фізичну і розумову незрілість вимагає спеціального захисту і турботи, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Статтею 150 Сімейного кодексу України закріплені обов'язки батьків по вихованню та розвитку дітей, у числі яких передбачені турбота про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, підготовки її до самостійного життя. Ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності встановленої законом.

Відповідно до ч.1 п.2 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обовязків по вихованню дитини.

У силу положень Закону і роз'яснень, даних у п. 15 Постанови пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав, тобто прав на виховання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтується на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно з п. 17 зазначеної постанови, не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла 18 років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 Сімейного кодексу України.

Позбавлення батьківських прав є крайньою мірою сімейно - правового характеру, вона застосовується до батьків, що не забезпечують належне виховання своїх дітей. По змісту Закону ухилення повинно бути навмисним, коли особа повністю розуміє наслідки своєї винної поведінки.

Обов'язок батьків по утриманню дітей до досягнення ними повноліття закріплена в ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Проаналізувавши надані сторонами в силу ст. 60 ЦПК України докази, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3, маючи реальну можливість виконувати передбачені сімейним законодавством батьківські обов'язки, завідомо, навмисно ухилялася від їх виконання у відношенні своєї малолітньої дитини. Тому суд визнає обґрунтованими позовні вимоги позивача про позбавлення відповідача батьківських прав у відношенні її малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 За таких обставин, позов, заявлений з метою належного правового захисту прав та інтересів малолітньої дитини, судом визнається таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів щомісяця, але не менш 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подачі позову та до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до положень ч.1 ст. 79 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дітей за один місяць, згідно вимогам ст. 367 ЦПК України підлягає негайному виконанню.

Позивач не вимагає компенсації за понесені судові витрати, повязані із зверненням до суду і розглядом цивільної справи.

Окрім того, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в частині позову майнового характеру в сумі 229, 40 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 60, 62, 81, 88, 130, 174, 214, 215, 224-226, 367 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 150, 164, 165, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Словянської райдержадміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, батьківських прав у відношенні її неповнолітнього сина, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН: НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: Донецька область, Словянський р-он, с. Прелесне, вул. Пролетарська, буд. 15, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІПН: НОМЕР_2, який мешкає за адресою: Донецька область, Словянський р-он, сел. Черкаське, вул. 1 Травня, буд. 91, аліменти на утримання неповнолітньої дитини сина, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 21 березня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави на р/р 31210206700075, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Донецькій області, отримувач Словянське УК /Словянськ/ 22030001, код ЄДРПОУ (банку) 37803368, МФО 834016, код класифікації доходів бюджету 22030001 судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять девять) грн. 40 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Словянський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 19 квітня 2013 року.

Суддя Н.О. Чемодурова