Рішення № 30858375, 02.04.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/3004/12

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Зарицької Ю. Л. ,

при секретарі -Лупіній Т. О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокапітал» до ОСОБА_1, 3-я особа: ОСОБА_2 про розірвання договору кредиту, стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокапітал» про розірвання договору, визнання договору недійсним в частині, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з зазначеним вище позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 12.12.07 р. між ТОВ «ФК «Єврокапітал» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно з яким останній отримав кошти у сумі 129168 грн. 90 коп., строком до 12.12.14 р. зі сплатою 13 % річних для придбання автотранспортного засобу. Оскільки відповідач недобросовісно виконував свої зобов'язання за кредитним договором, позивач і просив розірвати кредитний договір та стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитом у розмірі: 95629 грн. 15 коп., відсотки у сумі: 21321 грн. 36 коп., щомісячну плату за обслуговування кредиту у розмірі 4068 грн. 75 коп., пеняю 6344 грн. 44 коп., штраф у розмірі 9665 грн. 68 коп., плату за обслуговування кредиту згідно п. 2.2.3 у розмірі 70056 грн. 97 коп., а також стягнути судові витрати.

Відповідач звернувся з зустрічним позовом, мотивуючи його тим, що кредитний договір був укладений з порушенням його прав, як споживача з застосуванням нечесної підприємницької практики, з примушенням позичальника сплачувати платежі, які не зазначені у договорі у грошовому виразі, визначені у вигляді формули, та встановлених на незаконних підставах. Також зазначив, що умови договору та графік платежів, в якому зазначені щомісячні суми до сплати - 2543 грн. 59 коп., включали плату за обслуговування кредиту у розмірі 193 грн. 75 коп., та протягом дії договору не змінювалися. Тому відповідач за первісним позовом просив визнати недійсними пункти 2.2.3., 4.1., 4.3 кредитного договору; розірвати кредитний договір укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Єврокапітал»; зобов'язати ОСОБА_1 сплатити на користь ТОВ «ФК «Єврокапітал» 70128 грн. 77 коп.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав,зазначених вище, просила позов задоволити проти зустрічного позову заперечувала. Представник відповідача зустрічний позов підтримав з підстав, зазначених вище, проти основного позову заперечував.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку про те, що позов ТОВ «ФК «Єврокапітал» підлягає частковому задоволенню, зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Єврокапітал» також підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 12.12.07 р. між ТОВ «ФК «Єврокапітал» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 228, відповідно до п.п. 1.1., 1.2. позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у сумі 129168 грн. 90 коп. для оплати автотранспортного засобу «Ssang Yong», державний номер НОМЕР_1, 2007 р. випуску, чорного кольору, який підлягає погашенню в терміни, встановлені графіком платежів не пізніше 12.12.2014 р.(а.с. 6-10).

Відповідно до п. 1.3 договору, у забезпечення виконання в повному обсязі усіх грошових зобов'язань відповідача відповідач передає в заставу, а позивач приймає автотранспортний засіб «Ssang Yong», державний номер НОМЕР_1, за домовленістю сторін, вартість предмету застави складає 143521 грн.

Згідно п. 2.1 договору за користування кредитними коштами відповідач сплачує позивачу проценти за користування в розмірі 13,00% річних від непогашеної суми кредиту.

Відповідно до п. 2.4 договору, сума кредиту, проценти за користування кредитом, та сума плати, в тому числі за наявності штрафу та пені та інші види платежів, передбачені договором складають повну заборгованість позичальника. Позичальник зобов'язується повертати суму кредиту, сплачувати проценти та інші платежі в період сплати щомісячних платежів.

Згідно п.п. 7.2, 7.3 у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником грошових зобов'язань щодо сплати щомісячних платежів згідно умов договору, кредитодавець має право вимагати від позичальника сплати кредитодавця неустойки (штрафу) в розмірі 20,00% від повної суми щомісячного платежу, зобов'язання по сплаті якого порушено позичальником.

За порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених договором, зокрема, термінів повернення кредиту та/або термінів сплати процентів за кредит та/або плати, кредитодавець має право вимагати від позичальника додаткової сплати кредитодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредит.

У порушення умов договору, відповідач не виконав свої зобов'язання належним чином та починаючи з 23.06.10 р. жодного разу не сплатив суму кредиту, проценти та інші платежі передбачені договором.

До позивача з будь-яким заявами, вимогами та пропозиціями відповідач не звертався.

20.03.11 р. на адресу ОСОБА_1 позивач направляв претензію щодо погашення заборгованості за кредитним договором, однак дана вимога була залишена без відповіді (а.с.а.с. 27-28).

Причиною спору між сторонами стало невиконання відповідачем умов кредитного договору щодо сплати кредиту та відсотків.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України, умовами кредитного договору.

Згідно ст. 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути кредитодавця кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЦПК України відповідач за первісним позовом до початку розгляду справи по суті має право пред'явити зустрічний позов.

ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом про визнання недійсним п.п. 2.2.3, 4.1, 4.3 договору та розірвання договору, мотивуючи тим, що зазначені пункти договору не відповідають вимогам ст.ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», оскільки плата за обслуговування кредиту та плата за його дострокове погашення є змінною величиною, яка розраховуються за формулою.

Згідно п. 2.2.3 договору, позивач зобов'язувався сплатити плату за обслуговування кредиту, яка розраховується відповідно до формул у цьому пункті договору: якщо коефіцієнт зміни курсу НБУ долара США до гривні Кп/Ко>=1,01, тоді плата за обслуговування кредиту = СК*ОК+(ЩП*Кп)/Ко-ЩП, інакше СК*ОК, де Кп - курс НБУ долара США до гривні на дату розрахунку плати за обслуговування кредиту; Ко - курс НБУ долара США до гривні на дату підписання кредитного договору; СК - сума кредиту згідно з договором; ШП - щомісячний платіж згідно з графіком платежів; ОК - розмір щомісячної плати за обслуговування кредиту у відсотках, який становить 0,15 % .

Пунктом 2.2.3 договору не визначено, що плата за обслуговування кредиту буде перераховуватися щомісячно і у графік платежів будуть вноситись зміни.

Відповідно до п. 1 додатку № 1 до кредитного договору, графік платежів є невід'ємною частиною кредитного договору, за яким плата за обслуговування кредиту щомісячно становить 193 грн. 75 коп. (а.с. 11-12).

З пункту 2.4 договору вбачається, що всі платежі є однаковими і тільки розмір останнього щомісячного платежу може відрізнятися від розміру щомісячного платежу і буде складатися із несплаченої частки основного боргу, процентів за користування кредитом та плати за обслуговування кредиту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що графік платежів та щомісячні суми до сплати - 2543 грн. 59 коп., включаючи плату за обслуговування кредиту 193 грн. 75 коп., протягом дії договору не змінювались.

П.п. 2.2.3, 4.1, 4.3 договору, прямо не передбачено, що зміни його умов - щомісячного платежу у грошовому виразі 2543 грн. 59 коп. і сукупність вартості кредиту 213667грн. 64 коп. за зазначеними пунктами не потребують укладення будь-яких письмових додаткових договорів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 цього Кодексу.

Згідно п. 6 ч. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг повинен містити розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків.

Відповідно до ч. 5 ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, а також положення, згідно з яким передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним,вважається таким з моменту укладення договору.

Аналізуючи зазначені вище норми, суд приходить до висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, а також що стосується плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Оскільки у спірному договорі плата за обслуговування кредиту та за його дострокове погашення визначена за формулою зі змінними величинами, то такі умови суперечать не тільки положенням ч. 5 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», але й затвердженому сторонами графіку платежів, згідно з яким боржник повинен сплачувати щомісяця фіксовану суму, де розмір щомісячної плати за обслуговування кредиту на весь період дії договору, в цій частині договір має бути визнаним недійсним.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що ТОВ «ФК «Єврокапітал» в повній мірі виконав свої зобов'язання за договором, при цьому відповідач порушив умови договору щодо сплати заборгованості за кредитним договором.

Згідно положення ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оскільки, позивач після виконання умов договору укладеного між ТОВ «ФК «Єврокапітал» та ОСОБА_1 розраховував отримати суму кредиту, проценти та інші платежі передбачені договором, однак всупереч обговорених умовами договору, відповідачем так і не сплачено заборгованість, що являється порушенням умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 2, ч. 5 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав відповідачу 129168 грн. 90 коп., а оскільки умови договору не виконанні, що передбачає розірвання договору, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ «ФК «Єврокапітал» несплачену суму коштів в розмірі 110865 грн. 57 коп., з яких: 94065 грн. 08 коп. - заборгованість за кредитним договором; штраф в сумі 9399 грн. 40 коп.(20% від 2349 грн. 84 коп. = 469.97х20 місяців = 9399 грн. 40 коп.); пеню в сумі 7401 грн. 09 коп.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вимог позивача про розірвання договору № 228 від 12 грудня 2007 р. укладеного між ТОВ «ФК «Єврокапітал» та ОСОБА_1 для придбання автотранспортного засобу, та вважає за необхідне стягнути з відповідача вказану вище суму.

Що стосується позовних вимог за зустрічним позовом про визнання недійсними пунктів 2.2.3., 4.1., 4.3 кредитного договору; розірвання кредитного договору, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Єврокапітал»; зобов'язання ОСОБА_1 сплатити на користь ТОВ «ФК «Єврокапітал» 70128 грн. 77 коп., то вони підлягають частковому задоволенню - в частині визнання недійсними певних пунктів договору, оскільки умови кредитного договору про оплату позичальником коштів за обслуговування кредиту, які визначена формулою зі змінними величинами, є несправедливою та не відповідає вимогам ч. 5 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та затвердженому сторонами графіку платежів, згідно з яким боржник повинен сплачувати щомісяця фіксовану суму, де розмір щомісячної плати за обслуговування кредиту на весь період дії договору дорівнює нулю.

В іншій частині вимог сторін суд вважає за необхідне відмовити, оскільки, на думку суду, вони не знайшли свого доведення та не ґрунтуються на чинному законодавстві.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Єврокапітал» судовий збір в розмірі 1108 грн. 66 коп.

На підставі З, 4, 15, 107, 215, 526, 610, 651, 653 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокапітал» задоволити частково.

Розірвати Кредитний договір № 228 від 12 грудня 2007 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокапітал» та ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокапітал» (04073 м. Київ, провулок Балтійський, 20 р/р 26505052600484 в Філії Розрахунковий центр ПрАТ КБ «Приватбанк» МФО 320649 код ЄДРПОУ 34709407) заборгованість за кредитним договором в сумі 94065 грн. 08 коп., штраф в сумі 9399 грн. 40 коп., пеню в сумі 7401 грн. 09 коп., судовий збір в сумі 1108 грн. 66 коп., а всього стягнути 111974 (сто одинадцять тисяч дев'ятсот сімдесят чотири) гривні 23 (двадцять три) копійки.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Визнати недійсними пункти 2.2.3, 4.1., 4.3 Кредитного договору № 228 від 12 грудня 2007 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокапітал» та ОСОБА_1.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Ю. Л. Зарицька