Постанова № 3085792, 04.03.2009, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2009 Справа№ 9/241

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Головка В.Г. (доповідач)

суддів: Логвиненка А.О., Стрелець Т.Г.

при секретарі: Бушанській О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Надєєва О.О., довіреність від 25.09.2008

від відповідача: Данько В.Д., довіреність від 9.01.2009

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Власівської селищної ради на рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2008р. у справі № 9/241

за позовом закритого акціонерного товариства “Об`єднання Дніпроенергобудпром” (27552, Кіровоградська область, м.Світловодськ, смт.Власівка, вул.Молодіжна, 63)

до Власівської селищної ради (27552, Кіровоградська область, м.Світловодськ, смт.Власівка, вул.Першотравнева, 59)

про визнання недійсними договорів та визнання права користування

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2008 року по справі №9/241 (суддя Шевчук О.Б.) позов закритого акціонерного товариства “Об`єднання Дніпроенергобудпром” до Власівської селищної ради про визнання недійсними договорів та визнання права користування задоволено частково.

Не погодившись із зазначеним рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на наступне:

- судом взагалі не прийняті до уваги ті обставини, що позивач не міг набути права постійного користування земельними ділянками, тому як при вдосконалені нормативних актів на землю починаючи з “Общих начал землепользования и землеустройства от 15 декабря 1928г.;”Основ земельного законодательства Союза ССР и Союзних республик” от 13 декабря 1968г.; Земельного кодексу УРСР, введеного в дію з 01 січня 1971 року; Земельного кодексу Української РСР, введеного в дію з 15 березня 1991 року заборонялося приступати до використання наданої земельної ділянки, до встановлення їх меж в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право володіння або користування землею та його державної реєстрації. Такі документи не були надані суду при розгляді справи, тому як вони не оформлялись;

- судом проігноровано вимоги ст. 92 Земельного кодексу України, введеного в дію з 01 січня 2002 року, яка передбачає, що право постійного користування земельною ділянкою –це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває тільки у державній або комунальній власності, без встановлення строку, тощо.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Із матеріалів справи вбачається, що між закритим акціонерним товариством "Об'єднання Дніпроенергобудпром" та Власівською селищною радою міста Світловодська Кіровоградської області 01.11.2007 року укладено договори оренди землі, а саме: договір №128 щодо оренди земельної ділянки площею 0,673257га, яка знаходиться по вул. Кременчуцька, 11-а, смт. Власівка, м. Світловодська, Кіровоградської області, договір №129 щодо оренди земельної ділянки площею 0,4912га, яка знаходиться по вул. Молодіжна, 56-а, смт. Власівка, м. Світловодська, Кіровоградської області, договір №130 щодо оренди земельної ділянки площею 0,323851га, яка знаходиться по вул. Висоцького, 2, смт. Власівка, м. Світловодська, Кіровоградської області, договір №131 щодо оренди земельної ділянки площею 25,0677га, яка знаходиться по вул. Молодіжна, 63, смт. Власівка, м. Світловодська, Кіровоградської області, та договір №132 щодо оренди земельної ділянки площею 7,9210га, яка знаходиться по вул. Молодіжна, 57, смт. Власівка, м. Світловодська, Кіровоградської області.

Пунктом 1 кожного із зазначених договорів оренди встановлено, що Орендодавець (Відповідач) надає, а Орендар (Позивач) приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, яка була відведена в постійне користування комбінату "Дніпроенергостройіндустрія" розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 19.05.1967р., з врахуванням рішення №343 від 22.07.1961р.

Рішенням №343 від 22 липня 1961 року виконавчого комітету Градизької районної Ради депутатів трудящих відведено під промислову площадку Дніпровського комбінату виробничих підприємств в постійне користування - земельну ділянку площею 350,4га, в т.ч. 36га в робітничому селищі Власівка. Відповідно до довідки виконавчого комітету Світловодської міської ради №324-08 від 20.06.1974р. рішення виконкому Градизької райради №343 від 22.07.1961р., за якою раніше рахувалися ці землі та яка цим рішенням виділила земельні ділянки Дніпровському комбінату (на момент видачі довідки виробниче об'єднання "Дніпроенергобудіндустрія") під промплощадку вважається дійсним.

Згідно матеріалів справи закрите акціонерне товариство "Об'єднання Дніпроенергобудпром" є правонаступником Дніпровського комбінату виробничих підприємств, якому земельна ділянка відводилася в постійне користування рішенням від 22 липня 1961 року.

Відповідно до п.1 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу.

Пунктом 6 цього ж розділу встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Відповідно до п. 6 постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року №563-ХІІ громадяни, підприємства, установи й організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення у дію Земельного кодексу Української РСР, повинні до 15 березня 1994 року оформити право власності або право користування землею. Після закінчення вказаного строку раніше надане їм право користування земельною ділянкою втрачається. Дія даного пункту постанови неодноразово продовжувалася, в останнє - до 01.01.2008 року згідно з постановою Верховної Ради України №1492-1 від 17.02.2004 року.

Суд першої інстанції вірно дійшов до висновку щодо застосування до зазначених правовідносин рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 про визнання неконституційними норми п.1 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України та п. 6 постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року №563-ХІІ.

Відповідно до частини другої ст.152 Конституції України закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного суду України, про яке йде мова, визначено, що положення пункту 6 розділу X „Перехідні положення Земельного кодексу України (2768-14) та пункту 6 Постанови Верховної ради України „Про земельну реформу”, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення.

Отже положення пункту 6 розділу X „Перехідні положення” Земельного кодексу України втратило чинність 22.09.2005р.

Таким чином, позивач не позбавлений права постійного користування земельними ділянками, яке виникло на підставі рішення №343 від 22.07.1961р. місцевого органу влади та розпорядження Ради Міністрів УРСР від 19.05.1967р.

Зазначені рішення органів владних повноважень в установленому порядку не скасовані і позивач як правонаступник державного підприємства продовжував використовувати виділені землі за прямим призначенням, тобто не втратив права користування ними.

Частиною 1 статті 92 Земельного кодексу України встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно ч.2 ст.92 цього Кодексу права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

За змістом ч.2 ст.92 та ч.1 ст.116 Земельного кодексу України поняття “набувають права” як зазначено в п.5.4 рішення Конституційного Суду України в аспекті вимоги переоформлення права користування земельною ділянкою не відповідає вимозі ясності і визначеності правової норми: зазначені положення припускають поширення цього поняття лише на випадки первинного отримання земельної ділянки із земель державної та комунальної власності підприємствами, установами та організаціями, що належать до державної або комунальної власності, а також громадянами та юридичними особами, які набувають права власності та користування земельними ділянками.

Отже, укладення спірних договорів оренди №128-132 від 01.11.2007р. є неправомірним, оскільки право постійного користування позивачем земельними ділянками виникло з інших підстав і воно відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 не втрачено.

Крім того, згідно ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідач заперечує проти визнання договору недійсним, посилаючись на норми Земельного кодексу України.

Згідно ст.93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, право постійного користування земельною ділянкою та право оренди земельної ділянки не є тотожними.

Укладення договорів оренди землі з позивачем, який отримав зазначені земельні ділянки в постійне користування, є порушенням не лише його прав, але й порушенням Конституції України, що встановлено рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005.

Спірні договори оренди землі №№128, 129, 130, 131, 132 від 01 листопада 2007 року не відповідають даній вимозі законодавства, тому суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про визнання їх недійсними. Рішення суду в цій частині слід залишити без змін.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що приступати до використання наданої земельної ділянки до встановлення їх меж в натурі (на місцевості) і одержання документа, який посвідчує право володіння або користування землею та його державної реєстрації, позивач не міг, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки на спірних ділянках знаходяться об’єкти нерухомості, які побудовані та введені в експлуатацію в установленому на той час порядку.

Право власності на об’єкти нерухомості підтверджуються відповідними документами, проти чого не заперечив представник відповідача в судовому засіданні.

Разом з тим, суд, задовольняючи частково позов, вийшов за межі позовних вимог і визнав за позивачем право на оформлення права на постійне користування земельними ділянками під забудовами, які знаходяться в смт.Власівка м.Світловодська.

З зазначеними вимогами позивач до суду не звертався, його вимоги стосуються визнання права на постійне користування спірною земельною ділянкою, якого він набув до введення в дію Земельного кодексу України.

Суд вважає, що таке право підлягає захисту у спосіб, передбачений п.1 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України.

За таких обставин рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2008р. в цій частині підлягає зміні.

Судові витрати за перегляд справи в апеляційному порядку слід покласти порівну на обидві сторони, тобто по 21,25грн. на кожного, відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Власівської селищної ради задовольнити частково.

Резолютивну частину рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2008р. у справі №9/241 стосовно визнання за позивачем права на оформлення постійного користування (отримання в постійне користування) земельних ділянок в смт.Власівка змінити, виклавши її в наступній редакції: “Визнати за закритим акціонерним товариством "Об'єднання Дніпроенергобудпром" право постійного користування на земельну ділянку площею 0,673257га, яка знаходиться по вул. Кременчуцька, 11-а, смт. Власівка, м. Світловодська, Кіровоградської області, земельну ділянку площею 0,4912га, яка знаходиться по вул. Молодіжна, 56-а, смт. Власівка, м. Світловодська, Кіровоградської області, земельну ділянку площею 0,323851га, яка знаходиться по вул. Висоцького, 2, смт. Власівка, м. Світловодська, Кіровоградської області, земельну ділянку площею 25,0677га, яка знаходиться по вул. Молодіжна, 63, смт. Власівка, м. Світловодська, Кіровоградської області, земельну ділянку площею 7,9210га, яка знаходиться по вул. Молодіжна, 57, смт. Власівка, м. Світловодська, Кіровоградської області”.

В решті рішення суду щодо задоволення позовних вимог залишити без змін.

Стягнути з ЗАТ “Об’єднання Дніпроенергобудпром” (код 14276579) на користь Власівської селищної ради Кіровоградської області (код 04366465) мито за перегляд справи в апеляційному порядку в сумі 21,25грн.

Доручити видачу наказу на виконання даної постанови господарському суду Кіровоградської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий В.Г.Головко

Судді А.О.Логвиненко

Т.Г.Стрелець