Рішення № 30857253, 19.04.2013, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 232/4217/12

Провадження № 2/127/754/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2013 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

при секретарі Ліщишині О.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитним договором і за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання припиненим договору поруки, -

в с т а н о в и в:

ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи вимоги тим, що відповідно до договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 10.12.2010 року ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором від 20.06.2008 року, укладеним з ОСОБА_4 Відповідно до цього договору відповідач отримав кредит на суму 90 000 доларів США на споживчі цілі із сплатою 6 % річних та плаваючої процентної ставки (FIDR) до 20.06.2023 року. В забезпечення виконання зобовязання 20.06.2008 року між банком та ОСОБА_5 був укладений договір поруки. 16.07.2009 року сторони домовились про виконання зобов`язання в національній валюті, про що уклали додатковий договір, проте ОСОБА_4 не виконав належним чином своїх зобовязань перед кредитором, у звязку з чим станом на 21.09.2012 р. виникла заборгованість в сумі 3 219 277,31 грн., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту 637 247,98 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом 234 312,76 грн.; пені 2 347 716,57 грн. Позивач просив стягнути дану суму з відповідача і поручителя ОСОБА_5 в солідарному порядку.

Відповідачка ОСОБА_6 подала зустрічний позов, в якому просила визнати припиненими зобов`язання за договором поруки від 20.06.2008 року на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки з дня настання строку виконання основного зобов`язання 05.10.2012 року позивач не надіслав за місцем її проживання письмової вимоги щодо виконання зобов`язання, тому станом на 19.04.2013 року порука є припиненою.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, просив стягнути солідарно з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 заборгованість в сумі 3 219 277, 31 грн., а в задоволенні зустрічного позову просив відмовити, оскільки досудова вимога надсилалась ОСОБА_6 за місцем проживання.

Представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_2 позов визнала частково, не погодилась з сумою пені, вважає її безпідставно нарахованою, оскільки про те, що кредит є проблемним, банк знав ще в 2010 році і міг раніше пред`явити позов до суду. Крім того, вважає, що сума боргу підлягає солідарному стягненню не тільки з ОСОБА_5, яка знала про наявність непогашеного кредиту, а і з інших поручителів ОСОБА_7 і ОСОБА_8 Визнала позов в частині нарахування суми по тілу кредиту і відсотків.

Представник відповідачки ОСОБА_5 ОСОБА_3 первісний позов не визнав, зустрічний позов підтримав і пояснив, що відповідно до п. 1.9 кредитного договору банк скористався своїм правом вимоги дострокового погашення кредиту і надіслав відповідачу ОСОБА_4 відповідну вимогу, яку відповідач отримав 05.09.2012 року і повинен був виконати протягом 30 днів, тобто до 05.10.2012 року, але не виконав. Таким чином, терміном виконання основного зобов`язання, є 05.10.2012 року. Оскільки в договорі поруки не встановлено строку, після якого порука припиняється, а протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання банк не пред`явив письмової вимоги до ОСОБА_5, на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України, просив визнати припиненими зобов`язання, що виникають з договору поруки.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» підлягає частковому задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 слід відмовити.

Судом встановлено, що відповідно до договору № СМ SMEB04/276/2008 від 20.06.2008 року, укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4, відповідач отримав кредит на споживчі цілі в сумі 90 000 доларів США зі сплатою 6 % річних і плаваючої процентної ставки FIDR на строк до 20.06.2023 року (а.с. 7-14). За порушення прийнятих на себе зобов`язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим договором строки, позичальник зобов`язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті згідно цього договору (п. 4.1.1 договору).

В забезпечення виконання даного зобовязання між банком та ОСОБА_5 20.06.2008 року був укладений договір поруки, відповідно до якого поручитель зобов`язався відповідати за повне і своєчасне виконання боржником його боргових зобов`язань перед кредитором в повному обсязі в солідарному порядку.

16.07.2009 року між ПАТ «ОТП Банк» і ОСОБА_4 укладений додатковий договір № 2, згідно якого суму отриманого кредиту 90 000 доларів США сторони визначили у національній валюті 656 880 грн. із сплатою плаваючої процентної ставки (FIDR) і 0,49% річних (а.с. 15-18). Відповідно до п. 2.1.8.3 додаткового договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником боргових зобов`язань та/чи інших умов кредитного договору. Зобов`язання позичальника щодо повного дострокового погашення боргу повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.

Відповідні зміни щодо основної суми боргу 656 880 грн. були внесені в договір поруки шляхом укладення з ОСОБА_5 додаткового договору поруки № 1 від 16.07.2009 року (а.с. 21).

Банк виконав свої зобов`язання за кредитом належним чином, надавши відповідачу ОСОБА_4 кредитні кошти, проте ОСОБА_4 і ОСОБА_5 належним чином своїх зобов`язань не виконали.

Право подачі позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» набуло на підставі договору купівлі-продажу кредитного портфелю, укладеного 10.12.2010 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ПАТ «ОТП Банк» (а.с. 24-36).

Суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними, тому регулюються нормами глав ст. 47-49 ЦК України і спеціальними нормами глави 71 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку (а.с. 41), який не був оспорений відповідачами, заборгованість по тілу кредиту становить 637 247,98 грн., проценти за користування кредитом 234 312,76 грн., пеня за період з 16.12.2011 року до 20.09.2012 року 2 347 716,57 грн.

Дана сума підлягає частковому стягненню з відповідачів в солідарному порядку.

Так, відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який відповідатиме загальним засадам цивільного законодавства, в тому числі справедливості, добросовісності і розумності (а.с. 3 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи вищенаведені норми Закону і те, що кредит був отриманий на споживчі цілі, а сума нарахованої банком пені значно перевищує розмір збитків по кредиту, враховуючи відповідну заяву відповідачки ОСОБА_2 щодо зменшення розміру пені і інші істотні обставини, зокрема, ступінь виконання зобов`язання боржником, відсутність негативних наслідків для позивача, і загальні засади цивільного законодавства щодо розумності і справедливості, суд вважає можливим зменшити розмір неустойки до розміру збитків за кредитним договором (тіло кредиту та проценти) 871 560,74 грн., відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Зустрічний позов ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.

Відповідно до п .2.1.8.3 додаткового договору № 2 від 16.07.2009 року термін повернення кредиту вважається таким, що настав 05.10.2012 року, оскільки 05.09.2012 року відповідач ОСОБА_4 отримав вимогу банку про дострокове погашення боргу.

Відповідно до п. 4.1, 4.2 договору поруки, укладеного з ОСОБА_5, договір поруки діє до повного виконання боргових зобов`язань за кредитним договором, а відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов`язань в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Разом з тим, із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст.ст. 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов`язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 при обґрунтуванні позовних вимог посилався на те, що ОСОБА_5 не отримувала письмової вимоги від банку, хоча строк виконання зобов`язання настав 05.10.2012 року.

Разом з тим, відповідно до п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», пред`явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред`явлення до нього позову.

Оскільки даний позов про солідарне стягнення боргу пред`явлений позивачем 04.12.2012 року, порука ОСОБА_5 не є припиненою, тому ОСОБА_5 відповідає перед кредитором як солідарний боржник відповідно до умов договору і вимог ч. 1 ст. 554 ЦК України.

Також безпідставними є заперечення представника відповідача ОСОБА_2 щодо стягнення боргу лише з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 і необхідності стягнення даної суми з інших поручителів ОСОБА_7, ОСОБА_8, оскільки право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві (ч. 1 ст. 20 ЦК, ст.ст. 3,4 ЦПК України).

Підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати в сумі 3219 грн., що підтверджується платіжним дорученням (а.с. 1).

Керуючись ст.ст. 526, 629, 551, 559, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 (і.к. НОМЕР_1), ОСОБА_5 (і.к. НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю» ОТП Факторинг Україна» заборгованість по кредитному договору № СМ-SMEВ04/276/2008 від 20.06.2008 року, яка виникла станом на 21.09.2012 року, в сумі 1 743 121 (один мільйон сімсот сорок три тисячі сто двадцять одна) грн. 48 коп., а також судовий збір в сумі 3219 (три тисячі двісті дев`ятнадцять) грн.

В решті позову відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_6 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання припиненим договору поруки відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: