Рішення № 30857034, 16.04.2013, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року справа № 919/309/13за позовом публічного акціонерного товариства «Кримелектромашторг»

(95047, м. Сімферополь, Миколаївське шосе, 3 км)

до Державної організації 12 об`єднана судноремонтна майстерня

(99018, м. Севастополь, вул. Будівельна,17),

про стягнення заборгованості,-

суддя Щербаков С.О.

за участю:

представника позивача - Шашкіної В.А., довіреність №378 від 14.02.2013,

представників відповідача - Ланцова В.В., довіреність №231 від 08.04.2013; Воронкової С.В., довіреність №232 від 08.04.2013,

Суть спору:

14.03.2013 публічне акціонерне товариство «Кримелектромашторг» звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Державної організації 12 об`єднана судноремонтна майстерня, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу у розмірі 1145265,60 грн.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 526, 530 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору про закупівлю товарів за державні кошти №42 від 30.10.2012 щодо здійснення своєчасної та повної оплати за поставлений товар.

Ухвалою суду від 18.03.2013 порушено провадження у справі, призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.04.2013.

Відповідно до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 10.04.2013 оголошувалась перерва до 16.04.2013.

У судове засідання 16.04.2013 з`явились представники сторін. Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі і наполягала на їх задоволенні. Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, раніше 09.04.2013 до суду був наданий письмовий відзив, в якому відповідач не заперечував проти наявної заборгованості перед позивачем, однак позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що неможливість виконання своїх зобов'язань за спірним договором в частині розрахунку за поставлений товар виникла не з вини відповідача, який є неприбутковою установою і повністю утримується за рахунок Державного бюджету, а у зв'язку із відсутністю фінансування з державного бюджету на зазначені цілі.

Заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд

В С Т А Н О В И В:

30.10.2012 між Державною організацією 12 об`єднана судноремонтна майстерня (Покупець) та публічним акціонерним товариством «Кримелектромашторг» (Продавець) був укладений договір про закупівлю товарів за державні кошти №42 (далі - Договір), відповідно до п.1.1.-1.2. якого, Продавець зобов'язується поставити Покупцю товари, зазначені в п. 1.2 цього Договору, а Покупець - прийняти і оплатити такі товари (а.с. 7-11).

Відповідно до пункту 3.1 Договору ціна цього Договору становить 1145265,60 грн, у тому числі ПДВ - 190877,60 грн.

Згідно пунктів 4.1 та 4.3 Договору, розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем товарів протягом 5 банківських днів після підписання Сторонами Актів приймання та здавання товару та пред'явлення Продавцем рахунку на оплату товару. До рахунку додається видаткова накладна.

У пункті 5.1. Договору, в редакції Додаткового договору №1 до вказаного Договору зазначено, що термін надання послуг - до 25 грудня 2012 року.

Відповідно до пунктів 6.1.1, 6.4.1. Договору, Покупець зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар, а продавець в свою чергу мав право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань, але не пізніше 31.12.2012, а в частині проведення розрахунків до повного виконання (пункт 10.1 Договору).

На виконання своїх зобов'язань за Договором, 30.10.2012 позивачем була здійснена поставка товару відповідачу вартістю 1145265,60 грн, що підтверджується складеним між сторонами та скріпленим печатками актом приймання та здавання товару від 24.12.2012 (а.с. 17), та пред'явлено відповідачу відповідний рахунок на оплату цього товару №17250 від 20.12.2012 (а.с. 15), проте відповідач у встановлені Договором строки не оплатив цей рахунок за отриманий товар, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення прав та обов'язків.

Судом встановлено, що 30.10.2012 сторони уклали договір про закупівлю товарів за державні кошти №42, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно з положеннями статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно положень ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вже зазначалось, пунктом 4.1 Договору передбачений обов'язок відповідача щодо сплати за отриманий від позивача товар протягом 5 банківських днів після підписання сторонами Акту приймання та здавання товару та пред'явлення продавцем рахунку на оплату товару.

Таким чином, з урахуванням встановленої судом дати складення сторонами Акту приймання та здавання товару (24.12.2012) та фактичного пред'явлення Позивачем відповідного рахунку (20.12.2012), Відповідач повинен був сплатити отриманий на підставі Договору товар не пізніше 29.12.2012.

У порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України доказів погашення основної суми заборгованості у розмірі 1145265,60 грн. відповідачем суду не надано.

Судом встановлено, що станом на день звернення позивача з позовом до суду та на час вирішення спору заборгованість відповідача за спірним Договором складає 1145265,60 грн.

Наявність цієї заборгованості також підтверджена актом звірки взаєморозрахунків, складеним і підписаним сторонами станом на 01.01.2013, та не заперечувалась відповідачем у відзиві та представником відповідача у судовому засіданні.

Отже, аналізуючи сукупність встановлених обставин, вищенаведені приписи матеріального закону, судом встановлений факт порушення відповідачем зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за поставлений товар за договором про закупівлю товарів за державні кошти №42 від 30.10.2012 на загальну суму - 1145265,60 грн.

Що стосується посилань відповідача на відсутність фінансування з Державного бюджету на виконання свого зобов'язання за спірним договором, слід зазначити таке.

За приписами частини другої статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Пунктом 4.2. спірного Договору дійсно було передбачено, що фінансування цього Договору передбачено за спеціальним фондом бюджету та здійснюється за умов фактичного надходження коштів спеціального фонду бюджету на рахунки Замовника (відкриття асигнувань).

Проте, вже у додатковому Договорі №1 від 29.11.2012 про внесення змін до цього договору, сторони домовились про внесення змін до договору, шляхом зокрема виключення вищезгаданого пункту 4.2. з спірного Договору (а.с. 13)

А отже, на думку суду, відсутність коштів на рахунках державного бюджету, за які утримується відповідач, саме на виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за цим договором не є непереборною силою в розумінні статті 218 ГК України, а тому не може бути підставою для звільнення останнього від відповідальності за допущене господарське правопорушення.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до абзацу 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.07.2012 № 01-06/908/2012 "Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" за змістом частини другої статті 617 ЦК України, частини другої статті 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання (вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446).

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 1145265,60 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст.49 ГПК України, понесені позивачем при зверненні з даним позовом до суду витрати зі сплати судового збору в сумі 22905,31 грн. відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державної організації 12 об`єднана судноремонтна майстерня (99018, м. Севастополь, вул. Будівельна,17, ЄДРПОУ 24301373, п/р 35216002000819 УДКСУ в Балаклавському районі, МФО 824509) на користь публічного акціонерного товариства «Кримелектромашторг» (95047, м. Сімферополь, Миколаївське шосе, 3 км, ЄДРПОУ 05512035, п/р 2600801372036 в КВ ЦФ ПАТ «Кредо Банк» м. Сімферополь, МФО 325365) суму основного боргу за договором про закупівлю товарів за державні кошти №42 від 30.10.2012 у розмірі 1145265,60 грн. (один мільйон сто сорок п'ять тисяч двісті шістдесят п'ять грн. 60 коп.).

3. Стягнути з Державної організації 12 об`єднана судноремонтна майстерня (99018, м. Севастополь, вул. Будівельна,17, ЄДРПОУ 24301373, п/р 35216002000819 УДКСУ в Балаклавському районі, МФО 824509) на користь публічного акціонерного товариства «Кримелектромашторг» (95047, м. Сімферополь, Миколаївське шосе, 3 км, ЄДРПОУ 05512035, п/р 2600801372036 в КВ ЦФ ПАТ «Кредо Банк» м. Сімферополь, МФО 325365) судовий збір у розмірі 22905,31 грн. (двадцять дві тисячі дев'ятсот п'ять грн. 31 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 22.04.2013

Суддя C.О. Щербаков