Рішення № 30856858, 22.04.2013, Зміївський районний суд Харківської області

Cправа № 621/627/13-ц

Провадження № 2/621/525/13

РІШЕННЯ

іменем України

22.04.2013 року Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Нестерцової Н.В.

секретаря Подмаркової Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Змієві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Зміївської міської ради про захист порушеного права землекористування,

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2013 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Зміївської міської ради, ОСОБА_2 про захист порушеного права землекористування.

У позові зазначено, що 15.12.1970 року йому було виділено земельну ділянку в безстрокове користування для будівицтва житлового будинку та надвірних будівель по в-ду Ватутіна №5 м.Змієва. У 1984 році на земельній ділянці було побудовано житловий будинок з надвірними будівлями. По-сусідству, за адресою в-д Ватутіна, №7 м.Змієва розташовано житловий будинок з надвірними будівлями, який належить ОСОБА_3

Між цими земельними ділянками розташовано земельна ділянка розміром 5м на 22м, для безперешкодного заїзду транспортних засобів та проходу до його домоволодіння і належить територіальній громаді в особі Зміївської міської ради. Протягом тривалого часу відповідачка ОСОБА_2 перешкоджає йому та членам його сімї заїжджати транспортом до його домоволодіння.

Комісією Зміївської міської ради спір не було вирішено.

Він звертався до міськради з приводу виділення земельної ділянки вказаною площею, а саме, частину в-ду Ватутіна, що у подальшому виключить можливі конфлікти між землевласниками та надасть йому можливість підїжджати до будинку на транспорті.

ОСОБА_1 просить суд зобовязати Зміївську міську раду виділити йому земельну ділянку розміром 6м х18м по в-ду Ватутіна для влаштування безперешкодного проїзду транспортних засобів та проходу фізичних осіб до його житлового будинку, а ОСОБА_2 встановити межові знаки між земельними ділянками.

У судовому засіданні ОСОБА_1 наполягав на задоволенні позовних вимог.

Він пояснив, що з 1974 року звертається до міськради щодо правомірності виділення його тепер уже померлим батькам землі - частину в-ду Ватутіна м.Змієва. Протягом тривалого часу мав претензії до них щодо правомірності користування. У подальшому, після смерті батьків, житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку придбала ОСОБА_2 Розташування його садиби, садиби ОСОБА_2 та в-ду Ватутіна Змієва перешкоджає йому автомобілем заїжджати на свою садибу в чому він передбачає порушення його права землекористувача. Щодо позовних вимог, ОСОБА_1 наполягає саме на зобовязанні Зміївської міськради виділити йому землю по в-ду Ватутіна, не оспорюючи їх дій чи бездіяльності з цього питання, а ОСОБА_2, після того як йому буде виділена земля повинна встановити межові знаки. На день розгляду справи, як вказав позивач, ОСОБА_2 в місцях встановленої межі з його земельною ділянкою не порушувала його права землекористувача.

Відповідач ОСОБА_2 позов ОСОБА_1 не визнала.

Вона пояснила, що у 2004 році придбала житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: м.Змієв, в-д Ватутіна, 7. Пізніше зясувалось, що цей будинок належав батькам ОСОБА_1 з яким він був у конфлікті. Декілька років поспіль ОСОБА_1 небгрунтовано предявляє претензії до нею щодо порушення права землекористування. Вона вказала, що не має захисту, помер її чоловік, незначна пенсія не дає можливості побудувати огорожу, так ОСОБА_1 чи члени його сімї заїжджають на автомобілі на її двір. А метою подачі цього позову є те, що позивач бажає забрати в-д Ватутіна, щоб мати можливість прямо в двір заїжджати автомобілем. Зараз підїзд та підхід до його двору є. Вона не має ніякого відношення до цього вїзду і не вправі ним розпоряджатись.

Представник Зміївської міської ради ОСОБА_4 позов не визнав.

Він пояснив, що земля на якій розташовано в-д Ватутіна м.Змієва відноситься до земель загального користування, тобто, є шляхом сполучення. Ці земельні ділянки перебувають у комунальній власності і не передаються у приватну власність. ОСОБА_4 підтвердив, що комісія міськради виїжджала на місце і порушень права землекористувача ОСОБА_1 не було встановлено, до його домоволодіння є підхід та підїзд.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухав пояснення сторін, дослідив надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сусіди.

Земельна ділянка ОСОБА_1 за адресою: м.Зміїв, в-д Ватутіна, 5 межує із земельною ділянкою ОСОБА_2 по в-ду Ватутіна,7 по лінії «Б В» плану. ( а.с.26)

Позивач не заперечував проти того, що по вказаній межі ОСОБА_2 не порушувала його права землекористиування.

Рішенням суду від 20 жовтня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Зміївської міської ради про захист порушеного права землекористування було відмовлено у задоволенні позовних вимог було відмовлена за відсутності доказів на підтвердження порушення нею прав землекористувача.

Рішенням №245 від 26 серпня 1975 року виконкому Зміївської міськради депутатів трудящих Харківської області змінено конфігурацію земельної ділянки ОСОБА_5 по в-ду Ватутіна, 7 з таким розрахунком, щоб виділити загальний в-д до домоволодінь №№5 і 7 шириною 5 м площею 128 кв.м. ( а.с.30)

На момент розгляду справи вказане рішення не скасовано та не змінено. Тобто, позивач з 1975 року, ще за життя своїх батьків, користувався своєю землею та вїздом в установленому порядку.

ОСОБА_2 у 2004 році придбала житловий будинок і земельну ділянку за адресою: м.Зміїв, в-д Ватутіна, 7, що підтверджується копією договору купівлі-продажу. ( а.с.27)

Тобто, ОСОБА_2 придбала житловий будинок та землю з визначеною раніше батьками позивача конфігурацією, площею та межами.

Даними витягу генерального плану м.Змієва підтверджується наявність в-ду Ватутіна. ( а.с.25) Генеральний план міста не змінено на день розгляду справи.

Згідно ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування», місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 10 вказаного Закону передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх віддання. (ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування»)

Відповідно до ст. 39 Земельного Кодексу України, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Згідно п. «а», «б» ч.1 ст.12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до ЗК.

Згідно ч.ч.1,2 ст.83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані обєкти комунальної власності.

Згідно до ст.3 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За конкретних обставин та з урахуванням позовних вимог ОСОБА_1, який просив у цивільному провадженні зобовязати міськраду виділити йому в-д Ватутіна, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог. Позивачем не надано доказів того, що він не має можливості користуватись своєю земельною ділянкою без виділення йому у землі загального користування. ОСОБА_1 не позбавлений можливості звернутись до суду за захистом своїх прав у порядку адміністративного судочинства, якщо вважає, що є порушення з боку органу місцевого самоврядування з цього питання. Крім того позивачем не доведено факту порушення його прав ОСОБА_2

Ч.ч.2,3 ст.158 ЗК України, передбачено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, районів та областей, а органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

За конкретних обставин, відсутності даних зміни в генеральному плані міста, спір, який на думку позивача виник між міськрадою та ОСОБА_2, не може бути розглянутий в порядку ч.3 ст.158 ЗК України.

Посилання позивача на ст.211 ЗК України за конкретних позовних вимог є помилковим.

Тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 2,10 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.ст. 12,39,83,152 Земельного Кодексу України, ст.ст.3,10,11,60,209,212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Зміївської міської ради про захист порушеного права землекористування, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Головуючий: