Ухвала суду № 30855684, 22.04.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/3267/13-ц Провадження № 22-ц/772/1009/2013Головуючий в суді першої інстанції:Луценко Л.В.Категорія: 51Доповідач: Шемета Т. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого : Шемети Т.М.,

Суддів : Сопруна В.В., Марчук В.С.,

При секретарі : Сніжко О.А.

За участю сторін у справі: заявника ОСОБА_2, представника ДВС Бабійчука С.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень суду Державної виконавчої служби України Роєнка Романа Володимировича та зобов`язання вчинити дії по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Окружної виборчої комісії територіального округу №11 про стягнення заробітної плати, виплат по лікарняному листу, середнього заробітку та стягнення витрат на лікування,

за апеляційною скаргою Державної виконавчої служби України на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 05 березня 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

В лютому 2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень суду Державної виконавчої служби України Роєнка Романа Володимировича та зобов`язання вчинити дії по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Окружної виборчої комісії територіального округу №11 про стягнення заробітної плати, виплат по лікарняному листу, середнього заробітку та стягнення витрат на лікування.

Посилається на те, що 04.03.2011 року головним державним виконавцем винесена постанова серії ВП №25055401 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-1356/10 виданого 07.07.2010 року Ленінським районним судом м. Вінниці щодо стягнення на його користь боргу по зарплаті. Однак, пройшло майже два роки з того часу, а законне рішення суду від 12.02.2010 року протягом трьох років державним виконавцем так і не виконане до цього часу (а.с.228).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05 березня 2013 року скаргу ОСОБА_2 задоволено (а.с.244): Визнано бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень суду державної виконавчої служби України щодо виконання виконавчого листа №2-1356/10 виданого 07.07.10 року Ленінським райсудом м. Вінниці щодо стягнення на користь ОСОБА_2 боргу по зарплаті неправомірною.

Зобов'язано посадових осіб державної виконавчої служби негайно виконати виконавчий лист за №2-1356/10, виданий 07.07.10 року Ленінським райсудом м. Вінниці, про результат його виконання повідомити в місячний строк суд і стягувача (а.с.244).

В апеляційній скарзі апелянт просить ухвалу суду першої інстанції від 05.03.2013 року скасувати та постановити нове рішення яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні скарги. Зазначає, що ухвала суду є незаконною, оскільки постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, що зявилися до суду, прийшла до висновку, що апеляційна скарга є безпідставною та задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.312 ч.1 п.1 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Так, судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 12.02.2010 року, залишеного без зміни ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 17.06.2010 року (а.с.102) позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з Окружної виборчої комісії територіального округу №11 на користь ОСОБА_2 заробітну плату в сумі 792 гривні, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та видачі трудової книжки в сумі 1 732,50 гривень, а також стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 51 гривня та за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень. В задоволенні решти вимог позову відмовлено. (а.с.48).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 11.08.2013 року, залишеної без зміни ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 06.10.2010 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2010 року замінено сторону виконавчого провадження по виконанню вказаного рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 12.02.2010 року з Окружної виборчої комісії територіального округу №11 на Центральну виборчу комісію (а.с.134).

Постановою головного державного виконавця Роєнка Р.В. про закінчення виконавчого провадження від 15.03.2012 року у зв'язку з фактичним виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом в самостійному порядку, що підтверджувалось платіжними дорученнями, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1356-2010 виданого 07.07.2010 року закінчено.

Згідно постанови головного державного виконавця Роєнка Р.В. про відновлення виконавчого провадження від 14.12.2012 року, винесеної на виконання вимог ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 30.10.2012 року про скасування постанови від 15.03.2012 року про закінчення виконавчого провадження, залишеної без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 04.12.2012 року відновлено виконавче провадження за виконавчим листом №2-1356-2010 виданого 07.07.2010 року Ленінським районним судом м. Вінниці.

Однак, станом на час розгляду даної скарги ОСОБА_2 в матеріалах справи відсутні будь-які докази виконання рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 12.02.2010 року в повному обсязі. А також відсутні будь-які відомості щодо прийняття державним виконавцем будь-яких дій для його належного виконання.

Частиною 1 статті 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

-2-

Частиною 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про виконавче провадження» учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.

Зі змісту частини 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і у повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Задовольняючи скаргу ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що після закінчення терміну на добровільне виконання боржником рішення суду не виконано, державний виконавець не вжив передбачених законом дій для примусового виконання рішення суду, а також не врахував при здійсненні своїх повноважень, що з ОСОБА_2 не проведено повного розрахунку у відповідності до рішення суду та не здійснено будь-яких дій для його виконання.

Таким чином, суд першої інстанції враховуючи вимоги ст.ст.7, 11, 30, 65, 66 ЗУ «Про виконавче провадження» вважав за необхідне визнати бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень суду ДВС України щодо виконання виконавчого листа №2-1356/10 виданого 07.07.2010 року Ленінським районним судом м. Вінниці щодо стягнення на користь ОСОБА_2 боргу по зарплаті. Також вважав за необхідне зобов'язати посадових осіб державної виконавчої служби негайно виконати виконавчий лист за №2-1356/10, виданий 07.07.2010 р. Ленінським районним судом м. Вінниці, про результат його виконання повідомити в місячний строк суд і стягувача.

Крім того, суд першої інстанції пришов до висновку, що строк звернення до суду із скаргою ОСОБА_2 не пропустив, оскільки неодноразово звертався до суду із скаргами з цього приводу і зазначена обставина в ході розгляду скарги ні в місцевому суді, ні в суді апеляційної інстанції спростована не була.

Згідно ч.2 ст.385 ЦПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Таким чином, колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм як матеріального, так і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення даного питання. Постановлена судом ухвала відповідає матеріалам справи та вимогам закону, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і висновки суду не спростовують.

Так, відповідно до статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Крім того, виконання судових рішень - це заключна стадія цивільного процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав, у цьому разі порушених прав ОСОБА_2, а згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи включається період з надходження до суду позовної заяви й закінчується виконанням рішення суду.

Отже, завданням Державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинених таких дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.

Оскільки тривалий час рішення суду на користь ОСОБА_2 не було виконане, що є порушенням вимог статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» (строки здійснення виконавчого провадження), тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що державний виконавець своєчасно не здійснив усіх передбачених законом дій щодо примусового виконання в повному обсязі рішення суду.

Принципом цивільного судочинства є виконуваність рішення суду, де статтею 14 ЦПК визначені ознаки обов'язковості судових рішень.

Крім того, Конституція України та законодавство про цивільне судочинство визначає життя і здоров'я людини найвищою соціальною цінністю. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права і способом захисту цивільних прав.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам щодо її законності та обґрунтованості, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України відхилити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 05 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: підпис Т.М. Шемета

Судді: підпис В.В. Сопрун

підпис В.С. Марчук

З оригіналом згідно: Т.М.Шемета