Ухвала суду № 30855638, 11.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2013 р.справа № 2а-13130/10/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Дурасової Ю.В.

при секретарі судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року у справі № 2а-13130/10/0470 за позовом Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" до Дніпропетровської митниці, Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення, відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізької митниці, Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113030000/0/00063 від 29.04.2010 року; визнання рішення Криворізької митниці про визначення митної вартості товарів №113000006/2010/000329/1 від 28.04.2010 року протиправним; стягнення з Державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства у Дніпропетровській області на користь позивача шкоду у вигляді надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 27011,47 грн.

У ході розгляду справи було допущено заміну відповідача Криворізьку митницю правонаступником - Дніпропетровська митниця.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011р. у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду обґрунтовано тим, що дії митниці відповідали нормамст.ст.42,264,265,269-273 МК України та "Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006р. № 1766. Застосування методу митної оцінки №6 (резервного методу) було викликано тим, що митниця не мала достатньої інформації для застосування 2-5 методів визначення митної вартості товару. Отже, застосування інших методів, ніж 6, було неможливо.

Позивачем на вказане рішення суду подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов. Скарга порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та ненадання належної оцінки всіх доказам у справі.

У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав в ній викладених.

Представник Відповідача щодо апеляційної скарги заперечив, просив суд апеляційної інстанції залишити без змін оскаржене рішення суду першої інстанції.

Представник Відповідача - Головного управління Державного казначейства у Дніпропетровській області до суду не з'явився. Про день, місце та час розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи є належний доказ, що дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.

Заслухавши представників сторін, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.12.2009 р. між Позивачем та Відкритим акціонерним товариством «Белшина», Республіка Беларусь, м. Бобруйськ (далі - Постачальник) укладено зовнішньоекономічний контракт №8-09/221-37-10 (далі - Контракт), згідно з умовами якого Постачальник зобов'язався здійснити поставку шин 33.00-51 для автомобілів з великою вантажопідйомністю Позивачу, а Позивач зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах, вказаних у Специфікаціях до Контракту.

28.04.2010 року для здійснення митного контролю та митного оформлення позивачем подана вантажна митна декларація №113030000/2010/008610. Відповідно до зазначеної ВМД до митного оформлення був поданий товар шини безкамерні, пневматичні, гумові нові, марки 33.00-51.

У зв'язку з тим, що позивачем за вказаним контрактом не одноразово ввозився на митну територію України товар а митним органом приймались рішення про визначення митної вартості товару, які не скасовані в судовому порядку, Митним органом, відповідно до п. 11 положень постанови КМУ від 09.04.2008 №339 "Про затвердження Порядку здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товарів" декларанту було запропоновано надати додаткові документи:

1)прайс-лист фірми виробника;

2)калькуляцію фірми виробника товару;

3)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством.

Згідно вимог даної Постанови декларанта ознайомлено з цим записом під підпис.

Крім того, згідно постанови КМУ №1766 декларант може самостійно надати інші документи, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів.

У Декларації митної вартості (далі - ДМВ) відображено, що з декларантом проведено консультацію згідно вимог ст. 267 Митного кодексу України, та повідомлено про можливість митного оформлення товару під гарантійні зобов'язання.

Того ж дня, декларант письмово відмовився від надання додаткових документів.

28.04.10р. Криворізькою митницею прийнято Рішення про визначення митної вартості товарів №113000006/2010/000329/1, на підставі якого митна вартість товарів визначена відповідно до Митного Кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №1766 від 20.12.06р. «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», Постанови Кабінету Міністрів України №339 від 09.04.08р. «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів», цінової інформації ЄАІС ДМСУ.

Отже, декларант самостійно відмовився від надання додаткових документів, що підтверджували б заявлену ним митну вартість товарів. Позивач не скористався правом в десятиденний термін надати додаткові документи та здійснити митне оформлення під гарантійні зобов'язання згідно наказу ДМСУ від 17.03.08 №230, який передбачає надання додаткових підтверджуючих документів в термін до 90 днів з можливим наступним поверненням сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) за визначеною митним органом митною вартістю товарів, що дало б можливість уникнути простоїв вантажів та довести заявлену декларантом митну вартість товарів.

29.04.10р. оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України за №113030000/0/00063, якою зазначено, що товари не підлягають митному оформленню з причини коригування митної вартості митним органом.

29.04.2010 року позивачем для митного оформлення партії товару оформлено вантажну митну декларацію форми МД-2 №113030000/2010/008706 за цінами рекомендованими відповідачем-1. При цьому, нарахований ПДВ за товар склав 340877,11 грн.

У разі, якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положенням ст.267 МКУ, за митну вартість береться вартість операції з ідентичними або подібними (аналогічними) товарами , які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни, і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів, або є максимально наближеним до нього. При цьому, під "ідентичними" розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:

1) фізичні характеристики

2) якість та репутація на ринку

3) країна походження

4) виробник

Під "подібними" розуміються товари, які хоч і не є однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів:

1) якість та репутація на ринку

2) країна походження

3) виробник.

Законодавством не надано визначення, в яких часових межах має "час експорту збігатися з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього" (години, дні, місяця, роки). Гнучке застосування другого та третього методів насамперед стосується термінів ввезення ідентичних та подібних товарів, можливості використання як основи для митної оцінки ідентичних чи подібних, вироблених не в країні, де виготовлені оцінювані товари.

Методи визначення митної вартості застосовуються послідовно. В даному випадку методи 2, 3 не можуть бути застосовані за неможливістю визначення терміну максимально наближеного часу. Для застосування методів 4,5 відсутня необхідна інформація.

В таких випадках, якщо митну вартість товарів неможливо визначити жодним з пяти перших методів або митний орган аргументовано вважає, що ці методи визначення митної вартості не можуть бути використані, - митна вартість оцінюваних товарів визначається з урахуванням світової практики за резервним ( шостим) методом.

Шостий метод використовується шляхом гнучкого застосування пяти попередньо розглянутих методів митної оцінки.

Так товари, митна вартість яких визначена згідно оскарженого рішення імпортується на територію України за одним і тим же контрактом, додатковою угодою за якими митницею вже і раніше приймались рішення про визначення митної вартості на резервним методом.

Витяг з бази даних ЄАІС ДМСУ, що наявний в матеріалах справи, як зазначав митний орган не містив інформацію про митну вартість ідентичних товарів, яка приймалаь згідно ст. 267 МК України та корегувалась відповідно до мивог ст.ст. 267, 268, 269 МК україни.

На підставі вище викладеного митним органом обґрунтовано було винесено рішення

про визначення митної вартості товарів з використанням резервного методу відповідно до положень ст. 273 Митного кодексу України.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що митний орган не мав правових підстав визначати митну вартість товару за другим, або третім методом, на підставі наявної інформації про митне оформлення ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митна вартість яких визначалась за шостим методом.

У зв'язку з зазначеним Відповідачем відповідно до вимог наказу ДМСУ від 12.12.2005 №1227, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.12.2005 за №1562/11842, було законно видано Картку відмови у митному оформленні зазначеного товару за ВМД №113030000/0/00063 від 29.04.2010

Щодо стягнення з Державного бюджету України шкоду у вигляді надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 27011,47 грн., судом першої інстанції було вірно визначено, що документи, які б підтверджували суму надміру сплаченого мита за ВМД №113030000/2010/008610 з суми, встановленої як різниці між митною вартістю, визначеною митним органом та митною вартістю визначеною позивачем, відсутні, оскільки рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, не приймалося.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року у справі № 2а-13130/10/0470 за позово Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" до Дніпропетровської митниці, Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення, відшкодування шкоди - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Повний текст рішення виготовлено 22 квітня 2013року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Ю.В. Дурасова