Постанова № 30855483, 15.04.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 807/147/13-а

Рядок статзвітності № 9.2.1

Код 05

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2013 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гаврилка С.Є.

при секретарі судового засідання - Петричкович К.І.

за участю сторін:

позивача - не з'явився;

представника позивача - ОСОБА_1;

представника відповідача - Борсенка Олександра Вікторовича;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщення Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 15 квітня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 19 квітня 2013 року.

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (даті по тексту позивач) з позовною заявою до Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач або Свалявська МДПІ), якою просить визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем 07 вересня 2012 року податкове повідомлення-рішення № 0002661751/2248/1700/НОМЕР_1, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 54871,20 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржене податкове повідомлення-рішення Свалявської МДПІ прийнято в супереч норм чинного законодавства. Зокрема, підставою застосування штрафних санкцій стало те, що позивач здійснював реалізацію продукції, яка не облікована у встановленому порядку. Позивач посилається на норми податкового законодавства України, які регулюють порядок проведення перевірок, та вказує, що відповідачем такі були порушені. Також зазначено, що позивач не здійснював придбання продукції у ТОВ "Аква-Поляна", зокрема не підписував жодних видаткових накладних, а також не здійснював реалізацію такого товару. Наголошено, що у акті перевірки № 4/1700/НОМЕР_1 від 27 серпня 2012 року не встановлено самого факту реалізації не облікованого товару.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги за обставин, викладених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях, підтримав повністю, дав аналогічні пояснення та просив суд задовольнити позовну заяву повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги заперечив повністю з мотивів, викладених у запереченнях проти позову. Зокрема пояснив, що позивач здійснював реалізацію продукції придбаної від ТОВ "Аква-Поляна" на загальну суму 27435,60 грн., яку не обліковано у книгах обліку доходів і витрат, що є порушенням статті 3 пункту 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та за що статтею 20 зазначеного Закону передбачена відповідальність. Тому оскаржене позивачем податкове повідомлення-рішення є правомірним. За наведених обставин представник відповідача просив відмовити в задоволені позовної заяви повністю.

З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем було проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства позивачем за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2011 року.

За результатами перевірки 27 серпня 2012 року був складений акт № 4/1700/НОМЕР_1 про дотримання вимог податкового законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2011 року (а.с.а.с. 18-42).

Зокрема перевіркою встановлено порушення позивачем статті 3 пункту 12 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі по тексту Закон України № 265/95-ВР).

На підставі вищевказаного акту перевірки - 07 вересня 2012 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002661751/2248/1700/НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у розмірі 54871,20 грн. (а.с. 18).

Відповідно до статті 2 частин 1 та 3 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційно закріплений принцип законності також міститься і в статті 21 пункті 21.1. Податкового кодексу України, згідно з яким, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Як встановлено під час судового розгляду та підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом Свалявської МДПІ № 4/1700/НОМЕР_1 від 27 серпня 2012 року (а.с.а.с. 18-42) підставою для застосування штрафних санкцій до позивача стало те, що під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено здійснення позивачем реалізації продукції придбаної від ТОВ "Аква-Поляна" на загальну суму 27435,60 грн., яка не облікована у встановленому порядку, що є порушенням статті 3 пункту 12 Закону України № 265/95-ВР. Із оскарженого податкового повідомлення-рішення вбачається, що до позивача застосовано штрафну санкцію передбачену статтею 20 Закону України № 265/95-ВР.

Статтею 3 пунктом 12 Закону України № 265/95-ВР визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно зі статтею 20 Закону України № 265/95-ВР до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виходячи із змісту наведених норм права, суд приходить до висновку, що у випадку встановлення податковим органом порушення платником податків вимог Закону щодо ведення обліку товарних запасів у встановленому порядку, визначальним елементом об'єктивної сторони такого порушення є встановлення самого факту здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Відповідно до статті 71 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд констатує, що у акті перевірки № 4/1700/НОМЕР_1 від 27 серпня 2012 року Свалявською МДПІ не встановлено самого факту здійснення реалізації позивачем не облікованого товару, а саме: контролюючим органом не зафіксовано з посиланням на первинні документи та під час судового розгулу суду не надано жодного належного та допустимого доказу в розумінні статті 70 КАС України, який підтверджував би сам факт здійснення реалізації не облікованого товару, придбаного у ТОВ "Аква-Поляна".

Оскільки відповідачем, який в даному випадку є суб'єктом владних повноважень, не встановлено факту здійснення реалізації позивачем не облікованого товару та під час судового розгляду дану обставину не доведено, то законні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій згідно за статтею 20 Закону України № 265/95-ВР відсутні.

Крім того, суд приймає до уваги те, що фінансова санкція передбачена статтею 20 Закону України № 265/95-ВР та яка застосована до позивача, за своєю суттю є адміністративно-господарською санкцією, а тому її застосування регулюється нормами глави 27 ГК України.

Статтею 241 ГК України (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин) встановлено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Згідно зі статтею 250 ГК України (в редакції на момент вчинення спірних правовідносин) адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З акту перевірки № 4/1700/НОМЕР_1 від 27 серпня 2012 року (а.с.а.с. 18-42) та розрахунку фінансових санкцій за порушення податкового законодавства до вказаного акту перевірки (а.с. 95) вбачається, що порушення позивачем вимог статті 3 пункту 12 Закону України № 265/95-ВР були допущені у листопаді 2009 року та січні, березні, травні, червні 2010 року в той час як спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято 07 вересня 2012 року, тобто із порушенням термінів застосування адміністративно-господарських санкцій - більш ніж через один рік з дня можливого вчинення порушення позивачем приписів статті 3 пункту 12 Закону України № 265/95-ВР.

При цьому суд приймає до уваги посилання представника позивача у судовому засіданні на вимоги статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі (закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі). Таким чином, до спірних правовідносин, які виникли до 01 січня 2011 року, підлягає застосуванню норма статті 250 ГК України у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, оскільки статтю 250 ГК України доповнено частиною 2 (дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи) згідно із Законом України № 2756-VI від 02 грудня 2010 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України", тобто після настання події, із якою закон пов'язував початок відліку строку застосування санкцій. Відповідно, вказана правова норма не має зворотної дії в часі і не може регулювати спірні правовідносини, які виникли до набрання нею чинності.

У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № І-рп/99 зазначено, що дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

За наведених обставин суд констатує, що права та інтереси позивача порушені та потребують судового захисту, а відтак оскаржене податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Згідно зі статтею 94 частиною 1 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а відтак слід присудити понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, у вигляді сплати судового збору.

Керуючись статтями 9, 11, 70, 71, 86, 94, 160-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07 вересня 2012 року за № 0002661751/2248/1700/НОМЕР_1.

Стягнути з Державного (місцевого) бюджету України (м. Ужгорода) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору у розмірі 34,41 грн., що сплачений відповідно до квитанції № ПН1369 від 04 лютого 2013 року та у розмірі 549 грн., що сплачений відповідно до квитанції № ПН1942 від 17 січня 2013 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий Гаврилко С.Є.