Рішення № 30854190, 23.04.2013, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

359/3497/13-ц

2/359/1614/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2013 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Кабанячого Ю.В.,

при секретарі судового засідання Тоцькій К.О.

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія» Аеросвіт», про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

09 квітня 2013 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, яким просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія»Аеросвіт» на свою користь заборгованість по заробітній платі в сумі 24961,50 грн., та моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн.

В обґрунтування вказаного позову позивач зазначила, що з 04 серпня 2003 року по 25 березня 2013 року, вона працювала в приватному акціонерному товаристві «Авіакомпанії «Аеросвіт» на посаді диспетчера вантажного терміналу. 25 березня 2013 року вона була звільнена у зв'язку зі скороченням штату, на підтвердження цього є копія наказу №1027-ос від 22.03.2013 року. Відповідно до даного наказу, відповідач повинен був здійснити повний розрахунок за відпрацьований період, виплатити компенсацію за невикористану відпустку у кількості 7 календарних днів за період з 04.08.2012 р. по 25.03.2013 р. і виплатити вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати. Однак, в порушення ст.47 КЗпП України відповідач відповідний розрахунок не провів, не виплатив їй заробітну плату за грудень 2012 - березень 2013 року, вихідну допомогу, а також компенсацію за невикористану відпустку в сумі 24961,50 грн.. Також діями відповідача їй було заподіяно моральної шкоди, що полягала в порушенні нормальних умов для існування в зв'язку з невиплатою заробітної плати. З огляду на це, з метою захисту своїх трудових прав вона і звернулась до суду.

Позивач в судове засідання не з'явилась, але через канцелярію суду надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі просить їх задовольнити та слухати справу у її відсутність.

Представник відповідача Лешкевич О.М. в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить телефонограма, при цьому вказав що позовні вимоги визнає частково, а саме в частині нарахованої заробітної плати, в задоволенні позову в іншій частині просить відмовити.

На підставі ст.197 ЦПК України, в зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідив, оцінив та проаналізував всі зібрані у справі докази у їх сукупності і прийшов до переконання, що позов обґрунтований, але підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 10 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Між позивачем та відповідачем склалися трудові правовідносини щодо оплати праці, які передбачені ст.ст. 47, 115, 116 Кодексу законів про працю України.

З копії трудової книжки (а.с.7-10) вбачається, що з 04 серпня 2003 року по 25 березня 2013 року, позивач працювала в приватному акціонерному товаристві «Авіакомпанії «Аеросвіт» на посаді диспетчера вантажного терміналу.

Відповідно до наказу № 1027-ос від 22.03.2013 року (а.с.4), за яким було звільнено ОСОБА_1, відповідач повинен був здійснити повний розрахунок за відпрацьований період, виплатити компенсацію за невикористану відпустку у кількості 7 календарних днів за період з 04.08.2012 р. по 25.03.2013 р. і виплатити вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати.

Статтею 43 Конституції України передбачено гарантоване право на отримання винагороди за працю

Відповідно до ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України „Про оплату праці", заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми повинні бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Таким чином розрахунок з позивачем повинен бути проведеним 26.03.2013 року.

В матеріалах справи знаходиться довідка про доходи ОСОБА_1 № 3195 від 02.04.2013 року (а.с.5) з якої слідує, що за період з грудня 2012 року по березень 2013 року останній нарахована заробітна плата, сума компенсації за відпустку, а також вихідна допомога у розмірі 30232 грн. 81 коп., за вирахуванням обов'язкових платежів та податків, сума заборгованості становить 24961 грн. 50 коп..

Судом встановлено, що при звільненні позивачу не виплачено заробітну плату, компенсацію за невикористану відпустку і вихідну допомогу, що є також складованими заробітної плати, таким чином відповідачем порушені вимоги статті 47 Кодексу законів про працю України. Дані обставини відповідачем не оспорюються.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь яким строком.

З цього приводу суд вважає, що вимоги позивачки щодо стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 30232 грн. 81 коп. ,за вирахуванням обов'язкових платежів та податків, сума заборгованості становить 24961 грн. 50 коп., підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Не проведення виплат заробітної плати завдало позивачу моральної шкоди, оскільки були порушені нормальні умови для існування. На думку суду, сума моральної шкоди що зазначена позивачем в позовних вимогах є завищеною та необгрунтованою. Тому, виходячи з принципів розумності і об'єктивності, для відновлення нормальних життєвих зв'язків, душевного стану позивача, суд вважає за доцільне зменшити суму моральної шкоди до 500,00 грн.

Судові витрати в справі, а саме суму судового збору в розмірі 254 грн. 62 коп., які підлягають покладенню на відповідача, відповідно до ст. 88 ЦПК України, - слід стягнути з відповідача на користь держави, оскільки позивач звільнений від їх оплати.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд зобов'язаний допустити негайне виконання рішення про присудження працівникові заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, що беруть участь у справі. З огляду на це, суд при розгляді справи не може вийти за межі позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 47, 115, 116 КЗпП України, ст. 24 Закону України „Про оплату праці», керуючись ст. ст. 4, 10, 60, 61, 77, 88, 213-215, 218, ст. 367 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія»Аеросвіт», про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» (місце знаходження: Київська область, Бориспільський район, с. Гора, код ЄДРОПОУ: 20048090, ідентифікаційний код:20048090) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) не виплачену заробітну плату за грудень 2012 року та січень-березень 2013 року в розмірі 24961 гривень 50 копійок та моральну шкоду в розмірі 500 гривень 00 копійок, а всього стягнути 25461 гривень 15 копійок.

Рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі середньомісячного платежу в сумі 6240 гривні 38 копійок підлягає негайному виконанню.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" (Київська область, Бориспільський район, с. Гора, код ЄДРПОУ 20048090), судовий збір на користь держави (р\р №31216206700004, МФО 821018, код ЄДРПОУ 38007070, Бориспільське УДКСУ Київської області, ГУДКУ у Київській області) в сумі 254 грн. 62 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано.

Суддя Бориспільського

міськрайонного суду Ю.В.Кабанячий