Постанова № 30852704, 16.04.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

16 квітня 2013 р. № 820/1852/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Салацької Я.І.,

за участю сторін:

представників позивача - Білоуса В.В., Голубкіної Д.В.;

представника відповідача - Ящикової І.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000442220 від 27.11.2012 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що не порушував податкового законодавства, податки обчислював правильно, спірне податкове повідомлення-рішення суперечить ч.3 ст.2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладає на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Так, позивач вказував на безпідставність посилань Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про відсутність факту вчинення господарських операцій укладених з контрагентом ТОВ «Таурус Голд», оскільки господарські зобов'язання виконані належним чином, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. У судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги і доводи заявленого позову, просили суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Індустріальна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, з поданим позовом не погодився, в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав обґрунтованості спірного податкового повідомлення - рішення.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач Приватне підприємство "Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень" пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 31632557, знаходиться на обліку як платник податків (зборів) в Індустріальній міжрайонній державній податковій інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

12.11.2012 року Індустріальною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПП «Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень» (код за ЄДРПОУ 31632557) з питань дотримання вимог податкового законодавства з ТОВ «Таурус Голд» (код ЄДРПОУ 38112590) за серпень 2012 року.

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 12.11.2012 року № 2980/22-207/31632557.

Згідно з викладеними у згаданому акті висновками податкового органу платником податків вчинено порушення п. 198.3 п. 198,6 ст.198 Податкового Кодексу України, встановлено заниження до сплати в бюджет суми податку на додану вартість всього у сумі 91155,39 грн., у тому числі: за серпень 2012 року на суму 91.155,00 грн. (а.с.16-27 т.1).

На підставі акту від 12.11.2012 року № 2980/22-207/31632557 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000442220 від 27.11.2012 р. яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на загальну суму 136.732,50 грн. (за основним платежем - 91.155,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями 45.577,50 грн.) (а.с.35 т.1).

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені ст. 198 Податкового кодексу України. Так, згідно п.п. 198.1., 198.2 вищеназваної статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

З наявних у справі документів вбачається, що між позивачем ПП «Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень» (як Покупцем) та ТОВ «Таурус Голд» (як Постачальником) було укладено договір поставки від 01 липня 2012 року № 1206/01 п., згідно якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та по цінам, узгодженими сторонами відповідно до специфікації № 6 від 20 серпня 2012 року (плівка, металева плівка, плівка перлинна) (а.с.70,т.1).

В межах даного правочину ТОВ «Таурус Голд» видав податкову накладну № 82012 від 20.08.2012 року на загальну суму 546.932,34 грн. (у т.ч. ПДВ - 91.155,39 грн.), видаткову накладну № РН-82012 від 20.08.2012 року на загальну суму 546.932,34 грн. (у т.ч. ПДВ - 91.155,39 грн.) (а.с. 71-72, т.1 ).

Розрахунок за товар здійснений у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученнями № 4843 від 04.09.2012року на суму 546.932,34 грн.

Факт перевезення товару, тобто реальність господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення товару, підтверджується товарно-транспортною накладною від 20.08.2012 року (а.с. 73, т.1).

Оцінивши згадані вище правочин за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що спірні правочин був укладені між правоздатними і дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, не стосуються речей, обмежених в цивільному/господарському обороті. На момент укладення спірного правочину сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб, що підтверджується Довідками Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців

Долучені до матеріалів справи первинні та розрахункові документи можуть бути визнані належними та допустимими в розумінні ст.70 КАС України доказами реальності проведення господарських операцій, адже дефектів форми, змісту або походження, котрі спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, не мають, узгоджуються з вимогами ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Існування у спірних правовідносинах обставин, які б давали підстави дійти висновку про те, що дані документи не спричиняють зміни стану та структури активів учасників спірних правочинів, судом в ході розгляду справи не виявлено.

В акті перевірки таких фактичних даних не відображено. Обставин, котрі б спростовували презумпцію добросовісного та сумлінного платника податків, в акті перевірки не викладено.

За матеріалами справи та з пояснень сторін судом встановлено, що відповідач дійшов висновку про неправомірне збільшення платником податків податкового кредиту з ПДВ у зв'язку з встановленням факту відсутності реально вчиненої господарської операції між ПП «Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень» та його контрагентом ТОВ «Таурус Голд» з посиланням виключно на висновки акту перевірки складеного Індустріальною МДПІ було «Про результати проведення зустрічної звірки» ТОВ «Таурус Голд» № 149/244/38112590 від 12.10.2012 року. В судовому засідання представник відповідача пояснив, що представлені перевірці документи не мають юридичної сили і доказовості первинного документа через відсутність в них обов'язкових реквізитів, а саме: виписана податкова накладна має адресу ТОВ «Таурус Голд», яке зареєстроване та здійснює діяльність за адресою м. Дніпропетрівськ, пр-т. Гагаріна, буд. 84, офіс 1, що не відповідає ні реєстраційним, ні фактичним даним, оскільки із акту проведення зустрічної звірки вбачається, що вході виїзду за юридичною та фактичною адресою підприємства ТОВ «Таурус Голд», встановлено, що підприємство не знаходиться за вказаною адресою, про що була складена довідка про встановлення місцезнаходження.

Разом з тим, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців станом від 22.03.2013 року місцезнаходження ТОВ «Таурус Голд»: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, пр-т. Гагаріна буд. 84, офіс 1 (а.с. 103-105, т.1). Зазначена адреса вказана в податкові накладній № 82012 від 20.08.2012 року.

Також, суд зазначає, що акт податкової перевірки не може бути визнаний належним, допустимим та достатнім в розумінні ст.124 Конституції України, ст.ст.70, 86, 159 КАС України доказом факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись.

Натомість до кола таких доказів можуть бути віднесені такі, що набрали законної сили обвинувальний вирок суду, винесений відносно посадових осіб платника податків за вчинення злочинів, що передбачені ст.ст.191 або 212 Кримінального кодексу України (адже метою вчинення нікчемного правочину або викривлення дійсних показників господарських операцій в податковому обліку платника податків є намір платника податків на заволодіння державним майном або намір платника податків на ухилення від сплати податків, зборів), рішення адміністративного суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, рішення адміністративного суду про визнання правочину недійсним.

Однак, перелічених доказів відповідач до суду не подав, в основу спірного рішення таких доказів не поклав.

Оцінивши добуті докази, суд відзначає, що в ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за спірним правочином іншого результату, ніж придбання товару.

Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відмічає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом при укладанні і виконанні спірного правочину взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

З огляду на викладене, слід дійти висновку, що суб"єктом владних повноважень за наслідками проведення перевірки не спростовано презумпції добросовісності та сумлінності позивача як платника податків, зборів, не доведено наявності у платника податків наміру безпідставно одержати податкову вигоду.

При цьому, суд зауважує, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або висновки про відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, так як ані акт податкової перевірки, ані довідка зустрічної звірки не мають преюдиціального значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно засвідчують обставини фактичної дійсності.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано обґрунтованості доводів позивача про реальність фізичного існування придбаного товару та подальше його використання в межах господарської діяльності платника податків, а саме плівка придбана у ТОВ «Таурус Голд» була використана як складова поліграфічної продукції та реалізована іншим контрагентам, про що свідчать приєднані до матеріалів справи звіт про випуск продукції, видаткові та податкові накладні, специфікації та інш. документи. Досліджуючи питання руху активів у спірних правовідносинах, суд виходить з того, що позивачем надані достатні докази стосовно оприбуткування та складського обліку придбаних товарів.(а.с. 180- 250 , т. 1, т.2).

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Керуючись приписами наведеної норми процесуального закону, суд дійшов висновку, що викладене в акті перевірки судження відповідача про нереальність вчинення господарських операцій є помилковим, оскільки базується лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

Зміст акту перевірки не містить викладення належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушень положень ст.ст. 198, Податкового кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення спірними рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства "Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення - рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000442220 від 27.11.2012 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень" (61001, Україна, м. Харків, вул. Північна буд. 4 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1367,32 грн. ( одна тисяча триста шістдесят сім грн. 32 коп.).

4. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

5. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 23.04.2013 року.

Суддя Старосєльцева О.В.