Рішення № 30852684, 16.04.2013, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1128/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Бондарчук Р.А.

Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб

Доповідач Гайсюк О. В.

РІШЕННЯ

Іменем України

16.04.2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Гайсюка О.В.

суддів - Белінської І.М., Пищиди М.М.

при секретарі - Ткаченко Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 11 лютого 2013 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2012 року Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа - Управління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Кіровоградській області про відшкодування шкоди.

Позивач зазначив, що згідно висновку МСЕК від 11.11.2005р. потерпілій на виробництві ОСОБА_2 були встановлені медичні показання для забезпечення автомобілем.

ОСОБА_2 06.07.2007 року від Управління Фонду у Кіровоградській області отримала автомобіль ЗАЗ-110377-40 без права передачі права керування третім особам.

Відповідно до акта приймання - передачі від 01.12.2011 року ОСОБА_2 повернула автомобіль із значними недоліками.

Вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21.09.2009р. встановлено, що син ОСОБА_2 ОСОБА_3, управляючи автомобілем ЗАЗ допустив порушення Правил дорожнього руху, внаслідок чого допустив наїзд на дерево і перекидання автомобіля.

Після повернення автомобіля управлінням Фонду проведено експертизу та встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 30079,70 грн., вартість експертизи 1070 грн.

Посилаючись на ці обставини, а також на те, що ОСОБА_2 не виконала вимогу про заборону передачі керування третім особам, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь 30079,70 грн. на відшкодування шкоди та 1070 грн. на відшкодування витрат на експертну оцінку автомобіля.

Рішенням Долинського районного суду від 11.02.2013 року позов задоволено частково. З відповідачів на користь позивача стягнуто солідарно на відшкодування майнової шкоди 23 486,70 грн., витрат на проведення експертної оцінки - 1070 грн., а всього 24556,70 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову до ОСОБА_2, а задовольнити позов лише до ОСОБА_3

ОСОБА_2 посилається на те, що вона за станом здоров'я не могла обмежити доступ до автомобіля інших осіб, що 27.05.2009р. її син ОСОБА_3 самовільно, без її дозволу взяв автомобіль та пошкодив автомобіль, а тому висновки суду про наявність її вини в пошкодженні автомобіля не відповідають обставинам справи.

Відповідачі в судове засідання апеляційного суду не з'явились, хоча належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Представник позивача з доводами скарги не погодився.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою КМ України від 19.07.2006р. № 999 (далі - Порядок) відповідачка ОСОБА_2 отримала 06.06.2007р. в користування на десятирічний термін, без права продажу, дарування, передачі в користування іншій особі транспортний засіб М1 ЗАЗ 110377-40 (а.с.19).

ОСОБА_2 1 грудня 2011 року відмовилася від користування цим автомобілем і передала його за актом управлінню Фонду в області (а.с. 61).

Відмова викликана тим, що автомобіль ЗАЗ зазнав пошкоджень з вини ОСОБА_3, який перебуваючи в стані алкогольного оп'яніння на 96 км.+350м. автодороги «Кіровоград-Запоріжжя» 27.05.2009р. грубо порушив правила дорожнього руху, управляючи зазначеним автомобілем ЗАЗ, внаслідок чого допустив наїзд на дерево і перекидання автомобіля догори колесами, що встановлено вироком Криворізького районного суду від 21.09.2009р., яким ОСОБА_3 визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України (а.с. 24-27).

Згідно звіту про експертну оцінку від 24.01.2012р. вартість відновлюваного ремонту автомобіля складає 30079,70 грн., що перевищує його ринкову вартість на момент ушкодження (23486,70 грн.), а тому матеріальний збиток складає саме 23 486,70 грн. (а.с. 28-35).

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Згідно п.6,13 Порядку ОСОБА_2 не мала права передавати автомобіль своєму сину ОСОБА_3, але дозволяла ОСОБА_3 керувати автомобілем.

Отже, шкоду власнику автомобіля (позивачу) завдано саме спільними діями відповідачів, а саме: ОСОБА_2, яка неправомірно дозволила керувати сину автомобілем та ОСОБА_3, який порушив правила дорожнього руху, не справився з управлінням та розбив автомобіль.

Доводи ОСОБА_2 про те, що вона не дозволяла сину керувати автомобілем спростовуються вироком (а.с. 24-27), в якому зазначено, що підсудний ОСОБА_3 визнав, що саме з дозволу матері ОСОБА_2 він користувався періодично автомобілем. За незаконне заволодіння транспортним засобом ОСОБА_3 не притягувався саме через те, що автомобілем він користувався з дозволу матері.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що з відповідачів на користь позивача необхідно солідарно на відшкодування шкоди стягнути 23 486,70 грн., але безпідставно стягнув витрати позивача на проведення експертної оцінки у сумі 1070 грн., оскільки ці витрати не пов'язані з розглядом судової справи (ч. 3 ст.79 ЦПК України), судом експертиза не призначалася. Тому рішення суду в частині визначення загальної суми стягнення (24556,70 грн.) необхідно змінити та стягнути лише суму у розмірі 23486,70 грн.

Також суд не звернув увагу на те, що згідно звіту про експертну оцінку від 24.01.2012р. автомобіль ЗАЗ, р.н. НОМЕР_3 не може бути оцінений як цілісний об'єкт, підлягає списанню та здачі в металобрухт. Ринкова вартість даного КТЗ визначається як вартість зданого металобрухту після фактичного зважування на пункті прийому металобрухту.

Зняті вузли та деталі також підлягають здачі в металобрухт (а.с. 124-128).

За таких обставини, суд повинен був зазначити в рішенні, що після повної сплати відповідачами суми відшкодування, автомобіль ЗАЗ підлягає передачі позивачем відповідачам.

Отже, рішення суду підлягає зміні, резолютивну частину рішення необхідно доповнити, зобов'язавши позивача передати автомобіль відповідачм після повної сплати ними суми відшкодування.

Керуючись ст..ст. 307, 309, 316 ЦПК України колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 11 лютого 2013 року в частині визначення загальної суми стягнення змінити.

Стягнути із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на відшкодування шкоди 23 486,70 грн.

Зобов'язати Виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України після повної сплати відповідачами суми відшкодування 23486,70 грн. передати автомобіль ЗАЗ-110377-40, номер кузова НОМЕР_1, номер двигуна НОМЕР_2, рег. № НОМЕР_3 ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 20 днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя:

Судді: