Постанова № 30852679, 17.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 року 08:10 № 826/2609/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Борисовій Т. М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до1. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 2. Уповноваженого особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК» Куреного Олександра Вікторовичатретя особаПублічне акціонерне товариство «ЕРДЕ БАНК»проВизнання неправомірною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

05.03.2013 р. до судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд або ФГВФО), Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК» Куреного Олександра Вікторовича, в якому просить суд:

1. Визнати неправомірною бездіяльність відповідачів при розгляді вимог щодо відшкодування коштів за вкладом позивача в Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК» (надалі - ПАТ «ЕРДЕ БАНК»).

2. Зобов'язати відповідача-1 здійснити на користь позивача виплату гарантованої суми за вкладом, розміщеним у ПАТ «ЕРДЕ БАНК» на підставі договору №22/10-13/КлП банківського вкладу зі сплатою процентів в кінці строку від 22.10.2012 р.

3. Присудити на користь позивача всі здійснені документально підтверджені судові витрати.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.2013 р. було відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні, до початку розгляду справи по суті, представником позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог, в яких просить:

1. Визнати неправомірною бездіяльність Відповідачів при розгляді вимог щодо відшкодування коштів за вкладом ОСОБА_1 в ПАТ «ЕРДЕ БАНК».

2. Зобов'язати Відповідачів включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ЕРДЕ БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

3. Присудити на користь Позивача всі здійснені документально підтверджені судові витрати.

В судове засідання з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позовні вимоги задовольнити із підстав викладених адміністративного позові, зокрема зазначає про порушення відповідачами положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (надалі - Закон №4452), а саме протиправно не було включено до Загального реєстру вкладників, яким гарантується виплата вкладів Фондом.

В судове засідання з'явився представник відповідачів, який позовні вимоги не визнає в повному обсязі, просить в задоволенні відмовити із підстав викладених запереченні, зокрема зазначає про дотримання положень Закону №4452, під час відмови у внесенні до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ЕРДЕ БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В судове засідання не з'явились представники третіх осіб, про час та місце судового розгляду були повідомлені в порядку передбаченому положеннями ст.33 та ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), про причини неявки до судового засідання інформації не подавали, клопотання про перенесення дати судового розгляду не надходило.

Зважаючи на неявку відповідача та третьої особи в судове засідання, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, на підставі ст.3 та ч.6 ст.128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення позивачів та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

22.10.2012 р. між позивачем та ПАТ «ЕРДЕ БАНК» укладено договір №22/10-13/КлП банківського вкладу зі сплатою процентів в кінці строку, відповідно до якого банк відкрив позивачу вкладний (депозитний) рахунок, а позивач вніс на даний рахунок суму в розмірі 23 150 доларів США. Вклад залучався на строк 1 місць (з 22.10.2012 р. по 22.11.2012 р.), під 8,00 % річних, та підлягав поверненню 22.11.2012 р. Довідкою від 15.04.2013 р. уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ЕРДЕ БАНК» було підтверджено зарахування коштів за договором №22/10-13/КлП від 22.10.2012 р.

29.10.2012 р. ФГВФО прийняв рішення №25 «Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації», яким запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «ЕРДЕ БАНК» (код за ЄДРПОУ 34817907, МФО 380667, місцезнаходження: м. Київ, вул. П. Сагайдачного/Ігорівська, буд. 10/5, літ. А).

Листом №808/1 від 31.01.2013 р. уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію АТ «ЕРДЕ БАНК» було повідомлено позивача, що Фонд не відшкодовує кошти, що розміщені на вклад особи за договором, умовами якого передбачено отримання від банку процентів на більш сприятливих умовах, ніж ті, що передбачені умовами договору банківського вкладу (депозиту) відповідного типу (банківського продукту та/або акційної програми).

04.01.2013 р. позивач звернувся із заявою (вх. №744/1/1) до уповноваженого особи ФГВФО на тимчасову адміністрацію Куреного О. В., в якій просив виплатити йому гарантовану суму відшкодування за вкладом, розміщеному в банку ПАТ «ЕРДЕ БАНК». До даної заяви було додано копію паспорту позивача та копію ідентифікаційного коду.

Крім того, 04.01.2013 р. позивач звернувся до уповноваженого особи ФГВФО на тимчасову адміністрацію Куреного О. В. із заявою (вх. №745/1/1), в якій вказував що не є акціонером ПАТ «ЕРДЕ БАНК», не пов'язаний із керівниками чи співробітниками, не розміщував кошти на депозитному рахунку на індивідуальній основі. В зв'язку із вказаним, просить повідомити конкретну дату виплати гарантованого відшкодування вкладу.

09.01.2013 р. постановою Національного банку України №4 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «ЕРДЕ БАНК» було відкликано банківську ліцензію ПАТ «ЕРДЕ БАНК».

10.01.2013 р. відповідачем було прийнято рішення №2 «Про початок здійснення процедури ліквідації АТ «ЕРДЕ БАНК», та рішенням №3 від 10.01.2013 р. «Про уповноваження особи Фонду на ліквідацію АТ «ЕРДЕ БАНК» було призначення уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію банку АТ «Ерде Банк».

Водночас, не отримавши відповіді від відповідачів на подані заяви та не отримавши виплати гарантованої суми, позивач вважає що відповідачі допустили протиправну бездіяльність, яка порушує його права та охоронювані законом інтереси.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормативно-правовим актом, яким встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати ФГВФО відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між ФГВФО, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків є Закон №4452. Метою Закону №4452 є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Крім того, 09.08.2012 р. рішенням №14 Виконавчої дирекції ФГВФО було затверджено Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (надалі - Положення №14), яке розроблено відповідно до Закону №4452 і визначає порядок відшкодування ФГВФО коштів за вкладами фізичних осіб, а також порядок здійснення виплат коштів за вкладами протягом дії тимчасової адміністрації в межах суми, гарантованої Фондом, за рахунок цільової позики Фонду.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.4 Закону №4452 основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №4452 Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Зобов'язання з виплати відсотків за вкладами, нарахованих під час здійснення тимчасової адміністрації, задовольняються відповідно до черговості, встановленої п.4 ч.1 ст.52 цього Закону.

В ч.2 ст.26 Закону №4452 та п.8 р.1 Положення №14 визначено, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Таким чином, станом на дату введення ліквідаційної процедури ПАТ «ЕРДЕ БАНК», граничний розмір суми до відшкодування вкладникам ПАТ «ЕРДЕ БАНК» становить не менше 200 000 грн.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований в ст.27 Закону №4452, відповідно до якого уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. При цьому, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ч.4 ст.26 цього Закону.

В той же час, р.3 Положення №14 регулює діяльність уповноваженої особи Фонду при здійсненні відшкодувань коштів за вкладами, зокрема п.3 р.3 Положення №14 визначає, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду: повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 6), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ч.4 ст.26 Закону.

Перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку (п.4 р.3 Положення №14).

Як вбачається із наданих документів (в тому числі: довідкою уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію АТ «ЕРДЕ БАНК»; оригіналом Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ЕРДЕ БАНК» за рахунок ФГВФО, надано на огляд суду) до Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ЕРДЕ БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, позивача внесено не було.

Водночас, як вбачається із матеріалів справи та відповідно до пояснень відповідачів, позивача не було включено до Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ЕРДЕ БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки Фонд не відшкодовує кошти, розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку (п.7 ч.4 ст.26 Закону №4452).

Відповідно до диспозиції п.7 ч.4 ст.26 Закону №4456, мають бути наявні одночасно дві складові, за наявності яких ФГВФО на здійснює відшкодування вкладів: вклад повинен бути розміщений на індивідуальній основі, та проценти повинні отримуватись на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні.

Свою позицію відповідачі обґрунтували тим, що Протоколом №135 засідання комітету управління активами та пасивами (КУАП) АТ «ЕРЕД БАНК» від 25.06.2012 р. (із змінами), згідно Додатку №01 «Депозити для фізичних осіб Тип вкладу «Класичний Плюс» якого - при розміщенні фізичними особами - вкладниками грошових коштів в іноземній валюті (долари США) на депозит «Класичний Плюс» строком на 1 місяць з правом поповнення процентна ставка складала 5,50 % процентів річних. Водночас, за умовами надано позивачем Договору банківського вкладу зі сплатою процентів в кінці строку (для фізичних осіб) процентна ставка за вкладом в доларах США складала 8,00 % процентів річних.

Проте, суд критично ставиться до посилання представника відповідачів, що позивачем було укладено договір із індивідуальною процентною ставкою, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.1058 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (ст.633 цього Кодексу).

При цьому, в ч.1 та ч.2 ст.633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними (ч.6 ст.633 ЦК України).

З наведених норм слідує, що умови договору банківського вкладу повинні бути однаковими для всіх вкладників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Відповідно, до осіб, які мають надані законом пільги, банк може застосувати більш сприятливі договірні умови, аніж до інших вкладників, і особа має усвідомлювати, що при наявності таких пільг, банком до неї застосовані саме такі (більш сприятливі) умови.

За своїм змістом та правовою природою, індивідуальні умови - це умови, які визначені для окремого суб'єкта та які відрізняються від інших певними ознаками. В даному випадку, індивідуальними умовами є погоджені між банком та конкретним вкладником і відмінні від умов, застосованих до інших вкладників банку. Тобто особі (вкладнику) банк надав (при наявності певних обставин, про які відомо і вкладнику, і банку) фінансові привілеї, які не надав іншим вкладникам.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача вказав, що будь-яких пільг позивач не мав і не повідомляв банк про обставини, які б надавали їй можливість отримати від банку фінансові привілеї. Інформація про депозитні ставки була розміщена на стенді банку, та будь-яка особа мала можливість укласти договори на аналогічних умовах. В свою чергу, зокрема пояснень відповідача, за період з 03.09.2012 р. по 22.10.2012 р. ПАТ «ЕРДЕ БАНК» було укладено 397 договорів банківського вкладу з виплатою відсотків в кінці строку (строковий вклад «Класичний Плюс зі сплатою процентів в кінці строку») у доларах США, із яких - 195 договори за спеціальними пропозиціями процентних ставок (процентна ставка за вкладом складала від 6% річних до 11,5 % річних).

Додатково позивачем надано втяг із веб-сайту Національного банку України (www.bank.gov.ua), в якому зазначено, що середньозважена відсоткова ставка за банківськими вкладами в іноземній валюті за жовтень-листопад 2012 року складала 8 - 8,1 %.

Таким чином, суд дійшов висновку, що підтверджується поясненнями позивача, та не спростовано поясненнями відповідача, не може вважатись договір банківського вкладу із індивідуальними умовами, якщо на аналогічних умовах були укладені та/або могли бути укладені і аналогічні інші договори.

Суд також приймає до уваги, що відповідачами не надано, відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України, належних доказів, які б підтверджували укладення договору позивачем на індивідуальних умовах. Більше того, суд приймає до уваги, що відповідачами не надано жодного нормативного визначення поняття індивідуального вкладу, при цьому, трактує вказане поняття із суб'єктивного погляду уповноважених осіб ФГВФО на ліквідацію банку.

З урахуванням всього вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем укладався договір банківського вкладу на звичайних умовах, що були передбачені спеціальною пропозицією банку щодо процентних ставок за вкладом «Класичний Плюс» та відповідали умовам договору банківського вкладу відповідного виду.

За таких обставин, відповідачами необґрунтовано не включено позивача до Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ЕРДЕ БАНК» за рахунок ФГВФО.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

В п.1 та п.8 ч.1 ст.3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи.

Частинами 1, 2 та 3 ст.11 КАС України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до положень ст.94 КАС України, судовий збір відшкодовується в повному обсязі.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК» Куреного Олександра Вікторовича - задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати неправомірною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК» Куреного Олександра Вікторовича при розгляді вимог щодо відшкодування коштів за вкладом ОСОБА_1 в Публічному акціонерному товаристві «ЕРДЕ БАНК», за договором №22/10-13/КлП від 22.10.2012 р. укладеному між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК».

3. Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК» Куреного Олександра Вікторовича включити ОСОБА_1 до Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ЕРДЕ БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

4. Присудити ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп. в рівних частинах із видатків направлених на асигнування діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК» Куреного Олександра Вікторовича.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б. В. Санін