Постанова № 30852189, 16.04.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2013 р. Справа № 5015/5167/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - Гнатюк Г.М.

суддів - Зварич О.В.

- Мирутенко О.Л.

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Агрофірма "Провесінь" № 7 від 18.01.2013р.

на рішення господарського суду Львівської області від 10.01.2013р.

у справі № 5015/5167/12

за позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал", м. Львів

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Агрофірма "Провесінь", м. Львів

про стягнення 50894,67грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Портах С.Я., Гуковський П.В. - представники

від відповідача: Галань В.М. - представник

У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Процика Т.С. у відповідності до розпорядження №42 від 13.03.2013 року щодо призначення повторного автоматичного розподілу, справу розподілено для розгляду головуючому судді Гнатюк Г.М.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2013 року у склад колегії для розгляду справи №5015/5167/12 введено суддів Кравчук Н.М. та Мирутенка О.Л.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.03.2013р. розгляд справи відкладено на 09.04.2013р. В судовому засіданні 09.04.2013р. оголошено перерву до 16.04.2013р.

У зв'язку із перебуванням судді Кравчук Н.М. у відпустці, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 15.04.2013 року у склад колегії для розгляду справи №5015/5167/12 введено замість судді Кравчук Н.М. суддю Зварич О.В.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Встановив :

Рішенням господарського суду Львівської області від 10.01.2013 року у справі №5015/5167/12 (суддя Манюк П.Т.), позовні вимоги Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" задоволено повністю, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Агрофірма "Провесінь" на користь позивача суму в розмірі 43 729,23грн., з них: 42 119,73грн. додаткової плати за перевищення допустимих концентрацій забруднювальних речовин у стічних водах та 1 609, 50 грн. судового збору; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Агрофірма "Провесінь" в дохід міського бюджету м. Львова 8 774,94грн. плати за перевищення допустимих концентрацій забруднювальних речовин у стічних водах (за скид понаднормативних забруднень).

Рішення суду мотивоване, зокрема, нормами та положеннями Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Правилами приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, а також Договором № 200527 від 06.10.1998р. на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізаційної мережі укладеним між сторонами, який не припинив своєї дії і підлягає виконанню.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Агрофірма "Провесінь" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ЛМКП «Львівводоканал» до ВАТ «Агрофірма «Провесінь» відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається, зокрема, на те, що суд неправомірно стягнув в дохід міського бюджету 8774,94 грн. плати за перевищення допустимих концентрацій забруднювальних речовин у стічних водах, оскільки вважає, що ЛМКП «Львівводоканал» не мав повноважень представляти інтереси Львівської міської ради та стягувати в судовому порядку кошти в дохід міського бюджету.

Також, в апеляційній скарзі скаржник покликається на те, що судом не було забезпечено належного рівня дослідження матеріалів справи та не дотримано принципів повноти та всесторонності дослідження матеріалів справи в їх сукупності, що має наслідком винесення необґрунтованого рішення по справі.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу (вх.№05-04/324/13 від 06.03.2013р.) та в судовому засіданні представники ЛМКП «Львівводоканал» спростовують доводи скаржника та зазначають про законність і обґрунтованість рішення місцевого суду, у зв'язку з чим просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, оцінивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 10.01.2013р. у справі №5015/5167/12 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, враховуючи наступне.

06 жовтня 1998 року між Львівським міським комунальним підприємством "Львівводоканал" (Львівводоканал) та Відкритим акціонерним товариством "Агрофірма "Провесінь" (Абонент) укладено договір № 200527 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізаційної мережі (надалі - Договір № 200527) (а.с. 4-5).

Відповідно до п. 1.1. Договору № 200527 Львівводоканал надає послуги у забезпеченні питною водою та прийманні стічних вод, а Абонент користується послугами: здійснює забір води з водопроводу, скид стоків у каналізацію і сплачує вартість наданих послуг на умовах, які визначені цим договором та чинним законодавством України, зокрема: "Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України" (надалі Правила), "Правилами технічної експлуатації систем комунального водопостачання та водовідведення"(надалі Правила експлуатації).

Пунктом 2.1. Договору № 200527 передбачено, що Львівводоканал зобов'язується, зокрема, забезпечити постачання відповідачу питної води, яка відповідає чинному стандарту або дозволу Держстандарту України та Міністерства охорони здоров'я України на відхилення від стандарту, а також приймання стічних вод у яких не перевищено гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в об'ємі встановлених лімітів та проводити обстеження систем водопостачання та водовідведення на предмет дотримання Абонентом умов даного договору.

При цьому, пунктом 2.2. Договору № 200527 передбачено, що Абонент зобов'язується, зокрема, оформитись абонентом Львівводоканалу та отримати дозвіл на скид стічних вод в міську каналізацію у порядку, визначеному Правилами користування, протягом 20-днів від укладення договору та погодити у встановленому порядку паспорт водного господарства і Проект ліміту на скид забруднювальних речовин.

Згідно з п. 3.6. Договору № 200527 прийом стічних вод в систему міської каналізації та нарахування розміру тарифів за перевищення концентрацій, визначених лімітом на скид забруднюючих речовин, проводиться відповідно до нормативних актів, що регулюють дане питання.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 2.1. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. № 37 (надалі - Правила), закріплено право водоканалів контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод Підприємств; пред'являти Підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень, при порушенні як цих Правил, так і місцевих Правил приймання; пред'являти Підприємствам претензії та позови (в установленому порядку) щодо відшкодування збитків, заподіяних системам комунальної каналізації, а також виставляти рахунки за скид понаднормативних забруднень.

Відповідно до п. 2.4. Правил підприємства зобов'язані: виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки Водоканалу за надані послуги; дотримуватись установлених Водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках Підприємства; оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.

Відповідно до п. 3.1.4. Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова, затверджених рішенням виконкому від 18.09.2002 р. № 292 (надалі - Місцеві правила) водоканал зобов'язаний здійснювати контроль за якістю стічних вод, що скидають Підприємства, а також за режимом і обсягом скиду.

На виконання вказаного пункту Місцевих правил 31.07.2012 року ЛМКП «Львівводоканал» було проведено контрольний відбір проб стічних вод Абонента (Відповідача) в присутності представника - головного інженера Абонента, про що складено Акт № 4720 про відбір контрольної вибіркової проби стічних вод для проведення головного і контрольного хімічних аналізів (а.с. 7). Частину проби для проведення головного аналізу було передано в хімлабораторію Львівводоканалу. Іншу частину проби, для проведення контрольного аналізу, передано відповідачу.

Проби було доставлено до хіміко-бактеріологічної лабораторії ЛМКП "Львівводоканал", де внаслідок проведеного аналізу, оформлено результат вимірювань № 432 (а.с. 8). За результатами досліджень позивачем зроблено висновок про перевищення допустимої концентрації та вмісту заліза (загальні) у пробі стічних вод Абонента встановлених лімітів № 177 (а.с. 6), що підтверджується розрахунком величини додаткової плати для ВАТ «Агрофірма «Провесінь» за скид стічних вод з порушенням вимог Правил щодо їх складу та властивостей № 4514/36 від 10.08.2012р. у розмірі - 42 119,73грн. плати за приймання наднормативно забруднених стічних вод (перераховується Підприємством на рахунок Водоканалу) та 8 774,94 грн. перераховується Підприємством до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища. Відтак, сума додаткової плати становить 50 894,67 грн. (а.с. 9).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своїм правом надати позивачу результати аналізів контрольної проби (не пізніше 72 год. з дня їх закінчення), не скористався, такі докази в матеріалах справи відсутні.

У відповідності до п.1.3. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої Наказом Держбуду України 19 лютого 2002 року № 37, зареєстрованої Міністерстві юстиції України 26 квітня 2002 р. за № 402/6690 (надалі - Інструкція) при недотриманні вимог договору та Місцевих Правил приймання, підприємства повинні сплатити Водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень.

Відповідно до п. 7.4.6.2. Місцевих правил Водоканал, згідно з чинним законодавством України, скеровує Підприємству претензію, до якої додаються: копія акту про відбір проби, копія результатів хімічного аналізу, Розрахунок (додаються лише документи, які стороні не передавались) та рахунок за перевищення допустимих концентрацій забруднювальних речовин стічних вод.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 4514 від 12.09.2012 року № 36-4493 про додаткову плату за скид стічних вод з порушенням вимог Правил щодо їх складу і властивостей на суму 50 894,67 грн., до якої, згідно з додатком долучено копію акту про відбір проби, копію "Г"-результату вимірювань №432, розрахунок додаткової плати за скид стічних вод №4514/36, рахунки П 1 № 4514/ЕК, П 2 № 4514/ВК (а.с. 10), що підтверджується поштовою квитанцією (а.с. 11).

У відповідності до п. 7.4.7. Місцевих правил підприємства, що одержали претензію, зобов'язані в місячний строк задовольнити обгрунтовані вимоги водоканалу відповідно до виставленого рахунку на суму додаткової плати, обчисленої за коефіцієнтом кратності. У випадку незгоди - повідомити водоканал, вказавши мотиви повного чи часткового відхилення претензійних вимог. Якщо місячний строк розгляду претензії порушено чи залишено її без відповіді, підприємство несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказана претензія № 4514 залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно з п. 4.3.1. Місцевих правил уповноваженим органом Львівського міськвиконкому затверджено перелік підприємств, Дозвіл на скид для яких надається на підставі доведеного Ліміту на скид забруднювальних речовин в систему міської каналізації.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, з 2003 року відповідача внесено у Перелік підприємств, як таке, що лімітується на підставі ПЛ (розробляє Проект ліміту, п. 4.4. Правил). На час виникнення спору відповідач перебував у переліку під № 911.

У відповідності до п. 4.4.1. Місцевих правил, відповідачем розроблено Проект ліміту на скид забруднювальних речовин в систему міської каналізації (а.с. 31-41), де вказано розрахунок ліміту на скид по випуску № 2. У додатках до Проекту ліміту на скид забруднювальних речовин в систему міської каналізації (а.с. 42-44), зокрема, вказані джерела забруднення агрофірмою, а саме по залізу "Механо- та термообробка чорних металів, корозія обладнання".

При цьому, згідно з груповим рахунком за липень 2012 року (а.с. 46) відповідачем було скинуто в міську каналізацію 3 879 м. куб. стічних вод.

Згідно з п.1.6. Правил місцеві Правила приймання згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням Водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України. Місцеві Правила приймання є обов'язковими для всіх Підприємств, яким Водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до п. є) ч.2, ч.4 ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

У апеляційній скарзі скаржник зазначає, що вимога позивача про стягнення коштів в дохід міського бюджету м. Львова безпідставно задоволена судом першої інстанції. Проте, дане твердження скаржника спростовується п. 4.2. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 року, № 37 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2002 р. за № 402/6690, відповідно до якого плата за скид понаднормативних забруднень розподіляється таким чином: 20 відсотків перераховуються Водоканалом до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворені в складі сільських, селищних, міських бюджетів та 80 відсотків залишаються у розпорядженні Водоканалу і використовуються на відшкодування збитків Водоканалу, викликаних цими скидами, на ремонт і поліпшення експлуатації каналізаційної мережі та очисних споруд, а також на розвиток каналізаційного господарства населеного пункту. Також, відповідно до п. 2.7. Місцевих правил контроль за виконанням Підприємствами Правил здійснюють Контролюючі служби, а згідно з п.п. 3.1.4. Місцевих правил водоканал зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль за якістю стічних вод, що скидають Підприємства, а також за режимом і обсягом скиду.

У відповідності до п. 9.2. Місцевих правил при виявленні перевищень встановлених ДК Водоканал зобов'язаний: при незначних перевищеннях (сумарний коефіцієнт перевищення допустимих якісних показників 0< КП Ј 0.15) - офіційно попередити Абонента про необхідність виконання заходів для зменшення забруднення стічних вод, а при значних перевищеннях (КП > 0.15) - в установленому порядку пред'являти Підприємствам претензії та позови про додаткову плату за скид до Міської Каналізації стічних вод з порушенням Правил щодо їх складу та властивостей, застосовуючи для Розрахунку коефіцієнти кратності за водовідведення у випадках, обумовлених у розділі 8 Правил.

Щодо посилання скаржника про те, що судом не було належним чином досліджено питання щодо можливості потрапляння стоків в систему каналізації агрофірми «Провесінь» з мікрорайону «Лисиничі», що стало наслідком змішування стоків та спотворення дійсних показників рівня концентрацій забруднювальних речовин у стічних водах, слід зазначити наступне.

На підставі п. 7.1.1. Місцевих правил відбір проб стічних вод Підприємства здійснено Водоканалом з контрольного каналізаційного колодязя (КК-2) в присутності представника відповідача - головного інженера, з боку якого жодних зауважень щодо порядку відбору проб, залиття контрольного колодязя іншими стоками до представників позивача не було.

Крім цього, відповідно до п. 3.5.10. Місцевих правил підприємства зобов'язані не допускати накопичення забруднювальних речовин в контрольному колодязі, здійснювати необхідні заходи для запобігання потрапляння в контрольний колодязь випадкових забруднень.

Відповідно до Акту № 4720 відбір проб стічних вод Відповідача здійснено з контрольного колодязя (КК-2) вказаного на план схемі Проекту Ліміту 31.07.2012р. о 10 год. в присутності представника Підприємства - головного інженера, збоку якого жодних зауважень щодо порядку відбору проб, залиття контрольного колодязя (КК-2) іншими стоками, до представників Водоканалу не було. На виставлену Водоканалом Претензію № 4514 від 12.09.2012р. (надалі Проект Ліміту) Відповідач відповіді не надав. Жодних зауважень після і до надіслання Претензії Позивач від Відповідача, щодо проблем з його стічною водою не отримав.

В розробленому Відповідачем Проекті Ліміту про можливість забруднення стічних вод Підприємства, які могли б потрапляти в його контрольні колодязі також і стічними водами з інших (сторонніх) джерел не йдеться (стор. 10, 11,12, Проекту Ліміту).

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правомірно задоволив позов.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Скаржник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували неправомірність рішення місцевого господарського суду.

Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом Львівської області належним чином досліджені обставини справи та оцінені докази, що мають значення для справи, при прийнятті рішення правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Агрофірма «Провесінь» залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 10.01.2013 року у справі №5015/5167/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Агрофірма «Провесінь» залишити без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи повернути в господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя Гнатюк Г.М.

Суддя Зварич О.В.

Суддя Мирутенко О.Л.

Повний текст постанови

виготовлено 18.04.2013р.