Рішення № 30851171, 11.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3123/13

11.04.13

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 910/3123/13

за позовом Заступника прокурора Кримського регіону України з нагляду за додержанням

законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі:

1. Міністерства оборони України;

2. Державного підприємства Міністерства оборони України «Феодосійський

судомеханічний завод»;

до товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа-Інвест»;

про стягнення 88471,68 грн.

Представники сторін: не з’явились.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернувся Заступник прокурора Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (надалі – позивач 1) та державного підприємства Міністерства оборони України «Феодосійський судомеханічний завод» (надалі – позивач 2) до товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа-Інвест» (надалі – відповідач) про стягнення 88471,68 грн.

Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.12.2010р. у справі № 2-6/872-2010, яке у встановленому законом порядку набрало законної сили, визнано недійсним укладений 19.01.2010р. між Державним підприємством Міністерства оборони України «Феодосійський судномеханічний завод» та ТОВ «Авіа-Інвест» Договір купівлі-продажу № 001/002 (біржовий контракт) та зобов'язано сторони повернути все отримане в натурі відповідно до вказаного договору. Проте, відповідачем на виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.12.2010р. у справі № 2-6/872-2010 повернуто не все майно, отримане за недійсним договором, оскільки частина майна, вартістю 88471,68 грн., була реалізована третім особам, у зв’язку з чим прокурор, на підставі ч. 1 ст. 216 ЦК України, просить стягнути з відповідача вартість майна, яке не може бути повернуто.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2013р. порушено провадження у справі № 910/3123/13 та призначено її розгляд на 21.03.2013р.

Представники сторін у судове засідання не з’явились, про причини неявки господарський суд не повідомили.

При цьому, на адресу господарського суду надійшли документи, витребувані судом.

Ухвалою від 21.03.2013р. суд відклав розгляд справи на 11.04.2013р., у зв’язку з неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача та неподанням витребуваних судом доказів.

Представники прокуратури та позивачів у судове засідання вповторно не з’явились, про причини неявки господарський суд не повідомили.

Представник відповідача у судові засідання також жодного разу не з‘явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, вимоги суду, викладені в ухвалах від 19.02.2013р. та від 21.03.2013р., не виконав, письмовий відзив на позов та інші витребувані документи не подав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року № 18, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 19.02.2013р. та ухвалу про відкладення розгляду справи від 21.03.2013р. були надіслані відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представників сторін суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представників сторін, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих прокурором, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані прокурором документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.12.2010р. у справі № 2-6/872-2010, залишеного без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.03.2011р. визнано недійсним укладений 19.01.2010р. між Державним підприємством Міністерства оборони України «Феодосійський судномеханічний завод» та ТОВ «Авіа-Інвест» Договір купівлі-продажу № 001/002 (біржовий контракт) та повернуто сторони по Договору купівлі-продажу № 001/002 (біржовий контракт) від 19.01.2010р. у первісний стан, а саме: зобов’язано товариство з обмеженою відповідальністю «Авіа-Інвест» повернути Державному підприємству Міністерства оборони України «Феодосійський судномеханічний завод»майно, яке ним отримано за договором купівлі-продажу № 001/002 (біржовий контракт) від 19.01.2010р. і зазначене в додатках № 1, № 2, № 3 до нього, а з Державного підприємства Міністерства оборони України «Феодосійський судномеханічний завод» стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа-Інвест» кошти, отримані від продажу майна в сумі 16087706,00 грн.

Під час виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.12.2010р. у справі № 2-6/872-2010 державним виконавцем було встановлено, що частина майна, яке зазначене в додатках № 2 та № 3 до договору купівлі-продажу № 001/002 (біржовий контракт) від 19.01.2010р., у ТОВ «Авіа-Інвест» відсутнє.

Крім того, за фактом відчуження майна Державного підприємства Міністерства оборони України «Феодосійський судномеханічний завод» Генеральною прокуратурою України була порушена кримінальна справа № 49-3011, в ході розслідування якої було встановлено, що майно, придбане відповідачем на підставі недійсного Договору купівлі-продажу № 001/002 (біржовий контракт) від 19.01.2010р., частково реалізоване третім особам.

Вартість придбаного відповідачем, на підставі недійсного Договору купівлі-продажу № 001/002 (біржовий контракт) від 19.01.2010р., та реалізованого третім особам майна становить 88471,68 грн., що підтверджується висновком № 17/09 комплексної будівельно-технічної та товарознавчої експертизи від 08.10.2010р. по кримінальній справі № 49-3011.

Також, до матеріалів справи надано лист відповідача за вих. № 161 від 23.09.2010р., в якому останній повідомляв слідчому військової прокуратури, що частина майна, придбаного за Договором купівлі-продажу № 001/002 (біржовий контракт) від 19.01.2010р., реалізоване третім особам.

Приписами статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ст. 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа-Інвест» (04060, м. Київ, вул. Щусєва, 36; код ЄДРПОУ 33100973) на користь державного підприємства Міністерства оборони України «Феодосійський судомеханічний завод» (98108, АР Крим, м. Феодосія, вул. Горького, 19; код ЄДРПОУ 08385169) 88 471 грн. 68 коп. – вартість безпідставно набутого майна. Видати наказ.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа-Інвест» (04060, м. Київ, вул. Щусєва, 36; код ЄДРПОУ 33100973) в доход Державного бюджету України 1720 грн. 50 коп. – судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено:17.04.2013 р.

Суддя А.І. Привалов