Рішення № 30849338, 10.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3789/13 10.04.13

За позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПЕЛЛЕТС"

про: повернення коштів за непоставлений товар 53 418,41 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Чаукіна Л.В. - представник за довіреністю від 03.01.2013 № 1;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПЕЛЛЕТС" та товариством з обмеженою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" договору поставки від 02.11.2011 № 11/11-02/1, останній перерахував відповідачеві грошові кошти у якості часткової оплати товару в сумі 52.800,00 грн. Проте відповідач, в порушення умов договору та прав позивача, товар останньому не поставив, сплачені грошові кошти не повернув.

За таких підстав позивач простить суд задовольнити вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 53.418,41 грн., з яких 52.800,00 грн. - сума часткової оплати товару; 460,01 грн. - 3 % річних та 158,40 грн. - збитків від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2013 порушено провадження у справі № 910/3789/13.

Відповідач повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується повідомленням поштового зв'язку про вручення останньому поштового відправлення, наявного у матеріалах даної справи.

Проте повноважний представник відповідача у судове засідання 10.04.2013 не з'явився, відповідач заяв або клопотань із зазначенням поважних причин неявки його представника суду не надав. Також, відповідач наданим статтею 59 Господарського процесуального кодексу України правом не скористався, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 10.04.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПЕЛЛЕТС" (далі - відповідач) укладено договір поставки від 02.11.2011 № 11/11-02/1 (далі - Договір).

Згідно предмету договору відповідач зобов'язався поставити позивачеві пеллети (паливні гранули із деревини) передбачені Договором (далі - товар), а позивач зобов'язався приймати та завчасно оплачувати вартість товару на умовах Договору (п. 1.1 Договору).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що передача товару позивачеві здійснюється відповідачем протягом 5 (п'яти) робочих днів від дня надходження заявки відповідачу від позивача через факсимільний зв'язок з зазначенням кількості та асортименту необхідного товару, за умови надання позивачем оригіналу довіреності на отримання товару.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, відповідачем виставлено позивачеві рахунок-фактуру від 31.10.2012 № СФ-0000008 на суму 132.000,00 грн. Позивач, в свою чергу, перерахував на користь відповідача суму попередньої оплати у розмірі 52.800,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 31.10.2012 № 2733 (копія зазначеного платіжного доручення міститься у матеріалах даної справи).

Проте, відповідач товар, зазначений в рахунку-фактурі від 31.10.2012 № СФ-0000008, який водночас частково позивачем оплачений, останньому не поставив.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту поставки позивачеві товару або повернення останньому коштів попередньої оплати за товар відповідачем до суду не подано.

Отже, виходячи з викладеного вище, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально обґрунтований і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 52.800,00 грн. визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Окрім заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми попередньої оплати товару, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних та збитки від інфляції.

Суд щодо зазначених вище вимог зазначає наступне.

Виходячи з аналізу Договору, між сторонами не був погоджений строк та порядок повернення позивачеві грошових коштів попередньої оплати у разі невиконання відповідачем (постачальником) своїх безпосередніх обов'язків за Договором, які полягають у поставці позивачеві товару.

Частиною другою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач, в підтвердження факту звернення до відповідача із вимогою про повернення грошових коштів попередньої оплати у розмірі 52.800,00 грн., надав суду лист від 19.11.2012 № 339, але докази щодо його надіслання та отримання листа відповідачем суду не надано.

Таким чином, у відповідача зобов'язання щодо повернення позивачеві грошових коштів попередньої оплати у розмірі 52.800,00 грн. до звернення позивача до суду із позовом не виникло, а тому, відповідно, таке зобов'язання, у розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України, не вважається відповідачем простроченим. Враховуючи зазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних та збитки від інфляції задоволенню не підлягають.

Враховуючи зазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних та збитки від інфляції задоволенню не підлягають.

Отже, підсумовуючи викладені вище обставини та наведені норми матеріального права, вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а тому згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПЕЛЛЕТС" (04208, м. Київ, вул. Василя Порика, буд. 3-А; код ЄДРПОУ: 37038878, з будь якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" (09161, Київська обл., м. Узин, вул. Маяковського, буд. 2; код ЄДРПОУ: 00372536, на будь який його рахунок виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) - 52.800,00 (п'ятдесят дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп. - основного боргу; 1.700,59 (одна тисяча сімсот) грн. 59 коп. - витрат по сплаті удового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.04.2013 року.

Суддя С.В. Балац