Постанова № 30848661, 18.03.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/473/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 року Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Кашпур О.В.

при секретарі - Крук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові, справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби і просить визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення відповідача за № 0000631720 від 21 січня 2013 року та присудити з Державного бюджету України на користь позивача понесені судові витрати. Свої вимоги мотивує тим, що в порушення вимог ст.ст.78, 79 Податкового кодексу України ДПІ у м.Чернігові неправомірно розпочала документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, не маючи для цього достатніх законних підстав. Відповідачем неправомірно, в порушення вимог чинного податкового законодавства, донараховано податок на додану вартість на підставі проведених перевірок його контрагентів - ПП «Крузо» та ТОВ «Хозстройсервіс», матеріали яких свідчать про відсутність господарських відносин між цими контрагентами та ФОП ОСОБА_1 Позивач наполягає на тому, що між ним, ПП «Крузо» та ТОВ «Хозстройсервіс» було проведено реальні товарні господарські операції. Реальність цих операцій підтверджують необхідні бухгалтерські документи, а саме видаткові та податкові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення, подорожні листи, товарно-транспортні накладні. Відповідно до положень Податкового Кодексу України підставою для зарахування сум ПДВ, сплачених позивачем у ціні товару, є податкова накладна. Таким чином, податковий кредит ФОП ОСОБА_1 сформовано на підставі податкових накладних, які відповідають по формі і змісту Податковому Кодексу України та являються єдиною підставою для такого формування. Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити його позовні вимоги та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000631720 від 21 січня 2013 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити, пояснив, що згідно із зустрічними перевірками контрагентів позивача, зокрема згідно акту Дніпродзержинської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС від 21.12.2011р. №5859/372/23-206/31846034 перевірки ПП «Крузо» за період з 01.06.2011р. по 30.11.2011р., документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ФОП ОСОБА_1 та ПП «Крузо» в червні-вересні 2011 року. В цьому акті зазначено, що за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, та даних податкової звітності встановлено відсутність необхідних трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів, торгівельного обладнання та інших основних фондів, що ставить під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання задекларованого основного виду діяльності. Згідно довідок ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ДПС про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Хозстройсервіс» щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ ТД «Домінант» від 28.05.2012р. №20/224/31154791 за січень 2012р. та про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Хозстройсервіс» щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Антарес конференс груп» від 20.07.2012р. №73/224/31154791 за грудень 2011р. та березень 2012р., відповідно до яких документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Хозстройсервіс» у грудні 2011р., січні 2012р. та березні 2012р. зазначеними довідками встановлено, що операції з поставки по ланцюгам ТОВ ТД «Домінант» - ТОВ «Хозстройсервіс» та ТОВ «Антарес конференс груп» - ТОВ «Хозстройсервіс» не містять по суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по зазначеним ланцюгам постачання товарів (послуг). Таким чином ДПІ в м. Чернігові на підставі наведених даних зробило висновок, про те що ФОП ОСОБА_1 сформовано податковий кредит по податкових накладних, виписаних на придбання товарів (послуг) у ПП „Крузо", ТОВ «Хозстройсервіс», які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих. Враховуючи наведене, ДПІ в м. Чернігові просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Встановлено, що працівниками ДПІ в м. Чернігові була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень-вересень 2012 року при проведенні господарських взаємовідносин з ПП «Крузо», за грудень 2011 року, січень та березень 2012 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «Хозстройсервіс». За результатами перевірки складений акт від 10.10.2012р. № 2009/17/НОМЕР_2.

Перевіркою встановлено порушення товариством:

п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.193.1 ст.193, п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1 ст.200, Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 153003,00 грн., у тому числі за червень 2011 року на 20500,00 грн., за липень 2011 року на 24500,00 грн., за серпень 2011 року на 26500,00 грн., за вересень 2011 року 36000,00 грн., за грудень 2011 року на 23000,00 грн., за січень 2012 року на 17258,00 грн., за березень 2012 року на 5245,00 грн., в результаті формування податкового кредиту з підприємствами, з якими не підтверджено реальність здійснення господарської діяльності.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Чернігові було винесено податкове повідомлення-рішення № 0007761720 від 05.11.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 229505,00 грн. (з яких 153003,00 грн. за основним платежем та 76502,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Позивачем було оскаржено зазначене податкове повідомлення-рішення до ДПС в Чернігівській області, рішенням якої про результати розгляду скарги від 11.01.2013 року № 6/к/10-215 було частково задоволено скаргу позивача, скасовано оскаржене податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернігові від 05.11.2012 року № 0007761720 в частині збільшення грошового зобов'язання у вигляді штрафної (фінансової) санкції по податку на додану вартість у розмірі 10249,00 грн., в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Державною податковою інспекцією в м. Чернігові було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000631720 від 21.01.2013 року, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 219256,00 грн., у тому числі за основним платежем - 153003,00 грн., за штрафними санкціями - 66253,00 грн.

В судовому засіданні було встановлено, що між ПП «Крузо», як постачальником та ФОП ОСОБА_1, як покупцем, було укладено договір поставки № 8 від 01.03.2011 року. Згідно умов цього договору постачальник зобов'язується постачати, а покупець приймати та оплачувати на умовах цього договору товари в асортименті, кількості і по ціні в національній валюті України згідно заявки покупця, узгодженої між сторонами за допомогою факсимільного зв'язку або електронної пошти. Підтвердженням факту узгодження сторонами асортименту, кількості і ціни товару є прийняття покупцем товару по видатковій накладній постачальника, яка після підписання її обома сторонами має юридичну силу специфікації і є невід'ємною частиною цього договору. ПП «Крузо» як постачальник зобов'язувався поставити покупцеві товар по ціні і в кількості згідно підписаних накладних, які є невід'ємною частиною договору (п.п. 1.1., 2.1 договору).

Кількість та специфікація товару визначалась згідно рахунків-фактур, виписаних ПП «Крузо» від 01.06.2011 року № 80, від 01.07.2011 року № 66, від 01.08.2011 року № 39, від 05.08.2011 року № 42, від 01.09.2011 року № 63, від 05.09.2011 року № 65, від 12.09.2011 року № 68, від 22.09.2011 року № 70.

Поставлений товар було оприбутковано позивачем згідно видаткових накладних № 80 від 01.06.2011 року; № 66 від 01.07.2011 року; № 39 від 01.08.2011 року; № 42 від 05.08.2011 року; № 63 від 01.09.2011 року; № 65 від 05.09.2011 року; № 68 від 12.09.2011 року; № 70 від 22.09.2011 року.

На виконання вимог договору ПП «Крузо» виписало ФОП ОСОБА_1 податкові накладні: № 80 від 01.06.2011 року на суму 123 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 20 500,00 грн.);№ 66 від 01.07.2011 року на суму 147 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 24 500,00 грн.); № 39 від 01.08.2011 року на суму 79 500,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 13 250,00 грн.); № 42 від 05.08.2011 року на суму 79 500,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 13 250,00 грн.); № 63 від 01.09.2011 року на суму 54 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 000,00 грн.); № 65 від 05.09.2011 року на суму 54 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 000,00 грн.); № 68 від 12.09.2011 року на суму 54 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 000,00 грн.); № 70 від 22.09.2011 року на суму 54 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 000,00 грн.) (а.с. 55-151 Т.1).

Оплата вартості товару здійснювалася позивачем у безготівковому порядку, про що свідчать платіжні доручення № 533 від 01.08.2011 р., № 535 від 04.08.2011 р., № 540 від 12.08.2011 р., № 542 від 17.08.2011 р., № 544 від 22.08.2011 р., № 547 від 26.08.2011 р., № 551 від 31.08.2011 р., № 557 від 05.09.2011 р., № 560 від 08.09.2011р. № 564 від 12.09.2011 р., № 565 від 15.09.2011 р., № 570 від 20.09.2011 р., № 573 від 26.09.2011 р., № 575 від 29.09.2011 р., № 576 від 03.10.2011 р., № 578 від 05.10.2011 р., № 582 від 07.10.2011 р., № 583 10.10.2011 р., № 586 від 13.10.2011 р„ № 587 від 17.10.2011 р., № 591 від 24.10.2011 р., № 599 від 31.10.2011 р., № 601 від 01.11.2011 р., № 602 від 02.11.2011 р., № 603 від 07.11.2011 р., № 609 від 10.10.2011 р., № 611 від 15.11.2011р. № 613 від 17.11.2011 р., № 615 від 23.11.2011 р., № 618 від 28.11.2011 р„ № 621 від 01.12.2011 р., № 622 від 02.12.2011 р., № 624 від 05.12.2011 р., 626 від 06.12.2011 р. (а.с. 152-185 Т.1)

Відповідно до п.п.2.6 п.2 договору поставки № 8 від 01.03.2011 р. продавець - ПП «Крузо» поставляє покупцю товар згідно домовленості. Автозапчастини за договором поставки № 8 від 01.03.2011 року позивач транспортував до м.Чернігова самостійно, про що свідчать подорожні листи № 1017436 від 01.07.2011 року; № 1017435 від 01.06.2011 року; № 1017438 від 05.08.2011 року; № 1017437 від 01.08.2011 року; № 1017439 від 01.09.2011 року; № 1017442 від 22.09.2011 року; № 1017441 від 12.09.2011 року; № 1017440 від 05.09.2011 року; та товарно-транспортні накладні № 412753 від 01.09.2011 року; № 412752 від 01.06.2011 року; № 412753 від 01.07.2011 року; № 412753 від 05.08.2011 року; № 412753 від 01.08.2011 року, № 412754 від 22.09.2011 року; № 412754 від 12.09.2011 року; № 412754 від 05.09.2011 року (а.с. 186-201 Т.1).

Також судом встановлено, що позивачем, як покупцем було укладено договір поставки № 18 від 01.11.2011 року з ТОВ «Хозстройсервіс», як постачальником. Згідно умов цього договору постачальник зобов'язується постачати, а покупець приймати та оплачувати на умовах цього договору товари в асортименті, кількості і по ціні в національній валюті України згідно заявки покупця, узгодженої між сторонами за допомогою факсимільного зв'язку або електронної пошти. Підтвердженням факту узгодження сторонами асортименту, кількості і ціни товару є прийняття покупцем товару по видатковій накладній постачальника, яка після підписання її обома сторонами має юридичну силу специфікації і є невід'ємною частиною цього договору. ТОВ «Хозстройсервіс» як постачальник, зобов'язувався поставити покупцеві товар по ціні і в кількості згідно підписаних накладних, які є невід'ємною частиною договору (п.п. 1.1., 2.1 договору).

Кількість та специфікація товару визначалась згідно рахунків-фактури, виписаних ТОВ «Хозстройсервіс» від 01.12.2011 року № 75; від 05.12.2011 року № 91; від 12.12.2011 р. № 104; від 03.01.2012 року № 42; від 05.01.2012 року № 51; від 10.01.2012 року № 62; від 20.01.2012 року № 73; від 16.03.2012 року № 23.

На виконання вимог договору ТОВ «Хозстройсервіс» поставило позивачеві товар згідно видаткових та податкових накладних: № 75 від 01.12.2011 року на суму 54 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 000,00 грн.); № 91 від 05.12.2011 року на суму 54 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 000,00 грн.); № 104 від 12.12.2011 року на суму 30000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 000,00 грн.); № 42 від 03.01.2012 року на суму 40 560,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 760,00 грн.); № 51 від 05.01.2012 року на суму 12 780,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 130,00 грн.); № 62 від 10.01.2012 року на суму 44210,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 368,33 грн.); № 73 від 20.01.2012 року на суму 6000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 000,00 грн.); № 23 від 16.03.2012 року на суму 31470,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 245,00 грн.) (а.с. 205-250 Т.1, 1-18 Т.2).

Оплата вартості товару здійснювалася позивачем у безготівковій формі, про що свідчать платіжні доручення № 73 від 23.04.2012 р., № 62 від 04.04.2012 р., № 57 від 29.03.2012 р., № 50 від 20.03.2012 р., № 49 від 14.03.2012 р., № 43 від 05.03.2012 р., № 42 від 29.02.2012, № 34 від 21.02.2012 р., № 33 від 17.02.2012 р., № 31 від 16.02.2012 р., № 70 від 19.04.2012 р., № 37 від 26.02.2012 р. (а.с. 19-30 Т.2).

Відповідно до п.п.2.6 п.2 договору поставки № 18 від 01.11.2011 р. продавець - ТОВ «Хозстройсервіс» поставляє ФОП ОСОБА_1 товар згідно домовленості. Товар, за договором поставки № 18 від 01.11.2011 року позивач транспортував до м.Чернігова самостійно, про що свідчать подорожні листи № 1017451 від 12.12.2011 року, № 1017450 від 05.12.2011 року, № 1017449 від 01.12.2011 року, № 1017463 від 16.03.2012 року, № 1017455 від 20.01.2012 року, № 1017454 від 10.01.2012 року, № 1017453 від 05.01.2012 року, № 1017452 від 03.01.2012 року, та товарно-транспортні накладні № 002808 від 05.12.2011 року, № 002807 від 01.12.2011 року, № 002820 від 16.03.2012 року, № 002813 від 20.01.2012 року, № 002812 від 10.01.2012 року, № 002811 від 05.01.2012 року, № 002810 від 03.01.2012 року, № 002809 від 12.12.2011 року (а.с. 31-46 Т.2).

Згідно ст.. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товару від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Всі зазначені вище первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та повністю відображають реальність проведених господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Хозстройсервіс» та ПП «Крузо».

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно із п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні. Наявність таких податкових накладних, які відповідають вимогам Податкового кодексу України була встановлена в судовому засіданні, тому у позивача були законні підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

В судовому засіданні було встановлено, що ДПІ в м. Чернігові зробила висновки про відсутність здійснення реальних господарських операцій між позивачем та його контрагентами на підставі висновків Дніпродзержинської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС, викладених в акті від 21.12.2011р. №5859/372/23-206/31846034 перевірки ПП «Крузо» за період з 01.06.2011р. по 30.11.2011р., та висновків ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, викладених в довідці від 28.05.2012р. №20/224/31154791 щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ ТД «Домінант» за січень 2012р. та від 20.07.2012р. №73/224/31154791 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Хозстройсервіс» щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Антарес конференс груп» за грудень 2011р. та березень 2012р.

Зазначеними документами встановлено відсутність здійснення реальних господарських операцій між позивачем ПП «Крузо» через відсутність у останнього необхідних трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів, торгівельного обладнання та інших основних фондів. У довідках ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було зазначено про відсутність реальних господарських операцій між ТОВ «Хозстройсервіс» та ТОВ «Антарес конференс груп» і ТОВ ТД «Домінант», через відсутність у цих підприємств виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, тобто, необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей.

Суд вважає, що такі висновки ДПІ в м. Чернігові є безпідставними та неправомірними, оскільки позивач не може нести відповідальності за дії свого контрагента, позивачем було оплачено поставлений товар, про що свідчать надані в судове засідання копії платіжних доручень, поставка товару до ФОП ОСОБА_1 та відображення в податковому обліку підтверджено необхідними первинними бухгалтерськими документами.

Крім того, чинним податковим законодавством не передбачено право ДПІ у м. Чернігові ДПС при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Підпункт 4.1.4 Податкового кодексу України встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом вказаної норми податковий кредит вважається сформованим платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій.

Враховуючи те, що в судовому засіданні було встановлено наявність всіх підтверджуючих проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами первинних бухгалтерських документів, суд вважає, що позивачем доведено, що правочини, укладені між ним та його контрагентами - ТОВ «Хозстройсервіс» та ПП «Крузо», спричинили реальні юридичні наслідки для ФОП ОСОБА_1, в судовому засіданні встановлено факт оплати поставлених позивачу товарів, що підтверджує використання отриманих товарів позивачем у власній господарській діяльності, позивачем на виконання вимог Податкового кодексу України отримано належним чином оформлені податкові накладні, які є підставою для зарахування сум ПДВ до складу податкового кредиту, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій. Таким чином, суд приходить до висновку, про те що ДПІ в м. Чернігові неправомірно донарахувала ФОП ОСОБА_1 податок на додану вартість в розмірі 219256,00 грн., а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000631720 від 21 січня 2013 року, підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби № 0000631720 від 21 січня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України 2193 грн. 00 коп. судових витрат на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяО.В. Кашпур